справа № 380/2476/26
з питань призначення судового засідання
30 березня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії в судовому засіданні з повідомленням сторін
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: с. Яструбовичі, Шептицький р-н., Львівська обл. (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3 далі за текстом відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати повністю, з мотивів викладених у позові п. 1-3 наказу ГУНП у Львівській області від 30.01.2026 № 64 о/с, в тій частині, що стосується позивача, поновивши позивача, (похідна вимога) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, з 09.02.2026.
Ухвалою від 16.02.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
26.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Клопотання обгрунтовує тим, що згідно з відомостями Державного підприємства "Інформаційні судові системи", постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №380/18971/24 створена, надіслана та облікована в системі ЄДРСР - 12.02.2026.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026, ГУ НП у Львівській області видало 30.01.2026 оскаржуваний наказ.
На думку представника позивача, відсутні підстави для видачі оскаржуваного наказу, оскільки правові підстави для звільнення позивача зі служби в поліції виникли 12.02.2026 (дата створення, скерування сторонам постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026), тобто через 14 днів після видачі оскарженого наказу (30.01.2026). Додатково зазначає, що згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністартивного суду від 29.01.2026 закрито провадження у згаданій справі, оскільки відповідач самостійно усунув порушення шляхом переміщення позивача на ту саму посаду, з якої такого було переміщено. За таких обставин просить проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Вирішуючи клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною четвертою статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини четвертої статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та частині четвертій статті 257 КАС України.
Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною сьомою статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів статті 262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Звертаючись із клопотанням про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні з викликом сторні, представник позивача не зазначив та не обґрунтував дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Виходячи з наведеного, враховуючи долучені до заяв по суті справи докази, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 248, 256, 262 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набуває чинності з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Мричко Н.І.