про відмову у забезпеченні позову
30 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/537/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/537/26 за позовом адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 20.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована позовна заява адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у Військовому квитку серії НОМЕР_2 від 10.09.2015.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.
27.03.2026 представник позивача адвокат Гаврилюк Ж. О. звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію розпорядчих документів/звернень ІНФОРМАЦІЯ_1 про розшук, затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (звернення № НОМЕР_3 від 21.01.2026, зареєстроване в ІПНП ГУНП в Луганській області за № 3742 та в Дарницькому УП за № 8807) до набрання рішенням суду у справі законної сили;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також будь-яким іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на території України та органам Національної поліції України вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 на підставі звернення № Е4478846 від 21.01.2026, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/537/26.
Заява обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом спору, оскільки позовні вимоги спрямовані на усунення неправомірного статусу Позивача в інформаційних системах відповідача, який і став підставою для його розшуку, затримання та можливого призову. Невжиття заходів забезпечення фактично призведе до реалізації оскаржуваної бездіяльності до вирішення спору по суті.
В електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 відображається статус «в розшуку» та «порушення правил військового обліку», а підставою для такого розшуку та необхідності якнайшвидшого доставлення до найближчого ТЦК та СП зазначено: «потребує проходження базової загальної військової підготовки як солдат резерву».
Вказана інформація є завідомо достовірно неправдивою та такою, що суперечить правовому статусу Позивача, оскільки останній ще у 2015 році був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а отже, не є військовозобов'язаним та не може бути «солдатом резерву» чи проходити будь-яку військову підготовку.
З метою підтвердження реальності загрози порушення прав позивача, адвокатом Гаврилюк Ж. О., було подано ряд адвокатських запитів до органів Національної поліції України, до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ, ГУНП в Луганській області та Дарницького УП ГУНП у місті Києві. Перед органами поліції було поставлено питання щодо наявності процесуальних доручень на встановлення місцеперебування, затримання або доставлення ОСОБА_1 .
За результатами розгляду запитів отримано офіційні відповіді, які в сукупності підтверджують: ОСОБА_1 знаходиться в активному розшуку по всій території України. Зокрема, звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 № Е4478846 від 21.01.2026 зареєстроване в системі ІПНП за № 3742 (Луганська обл.) та за № 8807 (Дарницьке УП м. Києва), що свідчить про готовність правоохоронних органів до негайного затримання Позивача та доставлення його для подальших мобілізаційних заходів.
У разі доставлення позивача до ТЦК та СП та подальшої його мобілізації ефективний судовий захист стане неможливим, що прямо відповідає критеріям ст.150 КАС України.
1. Доведеність факту реальної загрози затримання.
На підставі адвокатських запитів представника Позивача отримано офіційні підтвердження того, що відносно ОСОБА_1 запущено механізм примусового доставлення:
1. Відповідь Департаменту ІАП НПУ (вих. № 37271-2026): підтверджує наявність у системі «ІПНП» звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 № Е4478846 від 21.01.2026.
2. Відповідь ГУНП в Луганській області (вх. № 8аз-2026): уточнює, що вказаному зверненню присвоєно номер в підсистемі «Єдиний облік» - № 3742 від 21.01.2026. Більш того, ГУНП офіційно передало ці дані до м. Києва для безпосереднього виконання.
3. Відповідь Дарницького УП ГУНП у м. Києві (вх. № 1789аз-2026): підтверджує реєстрацію вимоги про доставлення Позивача за місцем його фактичного проживання за № 8807 від 21.01.2026.
Це свідчить про те, що розшук не є формальним - він переданий конкретним виконавцям, що робить його затримання питанням часу.
2. Очевидна протиправність та незворотність наслідків.
Позивач був виключений з військового обліку за станом здоров'я ще 10.09.2015 (Військовий квиток НОМЕР_2 ). Згідно зі ст. 37 Закону № 2232-XII, він не є військовозобов'язаним.
Використовуючи правову позицію Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 400/3882/25 вказує, що призов особи під час мобілізації змінює її статус на «військовослужбовця». У разі затримання Позивача на підставі вищевказаних звернень поліції, ефективний захист його прав стане неможливим, оскільки він буде вилучений з цивільного середовища, а виконання рішення суду про актуалізацію даних у Реєстрі потребуватиме складних процедур звільнення з лав ЗСУ.
3. Співмірність заходів.
Заявлені заходи забезпечення позову не спрямовані на уникнення виконання обов'язків військового обліку чи мобілізації, а мають виключно тимчасовий характер та спрямовані на запобігання застосуванню заходів щодо особи, яка відповідно до наявних документів виключена з військового обліку та оскаржує протиправні дії суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 27.03.2026 заяву адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни про забезпечення позову залишено без руху, визначено її недоліки та встановлено строк для їх усунення.
Через підсистему Електронний суд 30.03.2026 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків заяви та надано відповідні докази.
Отже станом на 30.03.2026 заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим статтею 152 КАС України.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, аргументи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову слід оцінювати з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом розгляду у справі № 360/573/26, є оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у Військовому квитку серії НОМЕР_2 від 10.09.2015.
Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, представник позивача зазначає, що заходи забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом спору, оскільки позовні вимоги спрямовані на усунення неправомірного статусу Позивача в інформаційних системах відповідача, який і став підставою для його розшуку, затримання та можливого призову. Невжиття заходів забезпечення фактично призведе до реалізації оскаржуваної бездіяльності до вирішення спору по суті.
Надаючи оцінку вказаним аргументам представника позивача, суд зазначає таке.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( далі - Порядок № 560).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно з приписами Порядку № 560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення повістки, а передбачає, зокрема, проходження медичного огляду та оформлення відповідно.
Щодо існування підстав для забезпечення позову згідно з пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України суд зазначає, що, за твердженням представника позивача, перебування заявника в статусі "розшук" не є формальним та не лише загрожує примусовим доставленням, але й може призвести до незаконного призову, що є незворотною подією.
Разом з тим, наявність вказаної обставини не дає достатніх підстав для висновку про те, що відповідач саме вживає заходів, спрямованих на мобілізацію позивача. Як наслідок, відсутні підстави і для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення зумовить незворотні зміни в правовому становищі позивача, оскільки не підтверджено достатню ймовірність існування ризику, в зв'язку з яким і мали б вживатися заходи забезпечення позову.
Суд звертає увагу позивача, що згідно п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Додатком № 1 до Порядку № 560 затверджено форму повістки.
Таким чином, заходи з призову позивача можуть бути здійснені шляхом вручення йому повістки. Позивачеві повістка не вручалась, що не заперечується позивачем.
Водночас, сама лише незгода заявника з діями відповідача - суб'єкта владних повноважень, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку та звернення до суду з позовом ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Отже, відсутні станом на день постановлення цієї ухвали підстави для висновку, що існуватиме неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, а також що існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, оскільки представником позивача не обґрунтовано невідворотність настання стверджуваних наслідків без застосування заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі № 826/13306/18.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Предмет позову охоплює наявність чи відсутність підстав для зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку.
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядчих документів/звернень ІНФОРМАЦІЯ_1 про розшук, затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (звернення № НОМЕР_3 від 21.01.2026, зареєстроване в ІПНП ГУНП в Луганській області за № 3742 та в Дарницькому УП за № 8807) до набрання рішенням суду у справі законної сили та заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також будь-яким іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на території України та органам Національної поліції України вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 на підставі звернення № Е4478846 від 21.01.2026, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/537/26 не узгожується з предметом позову, оскільки позивачем не оскаржується будь-які рішення чи дії, які стосуються призову, ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації.
Так, призов на військову службу оформлюється начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому передує комплекс заходів, таких як вручення повістки, проходження ВЛК, отримання довідки ВЛК тощо.
Вказані дії не охоплюються предметом заявленого на розгляд суду спору, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає предмету судового спору, та в силу пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не може бути застосований судом.
Зокрема, представник позивачп вважає, що позивача можуть мобілізувати та це унеможливить або ускладнить захист порушених прав, про які йдеться у поданому позові.
Однак, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, статус «розшук» обумовлений ймовірним порушенням позивач правил військового обліку, що може бути окремим предметом судового оскарження у разі незгоди з такими діями відповідача.
З цих підстав суд не вважає, що права позивача, про захист і поновлення яких ідеться у позові, неможливо чи ускладнено буде поновити без застосування заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені частиною другою статті 150 КАС України для забезпечення даного позову, відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/537/26 за позовом адвоката Гаврилюк Жанни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.В. Смішлива