30 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/364/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
23 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 22 лютого 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Гребенар Олексій Володимирович (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови ГУ ПФУ в Харківській області від 31 грудня 2025 року № 1099903673/1099903673-2025-1, від 08 січня 2026 року № 1099903673/1099903673-2026-1, від 13 січня 2026 року № 1099903673/1099903673-2026-2 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивачу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити нарахування та виплату позивачу за його заявою від 28 грудня 2025 року щомісячних страхових виплат з 01 липня 2022 року, з виплатою заборгованості, яка виникла за період невиплати по дату відновлення щомісячних страхових виплат.
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
09 березня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заява від 07 березня 2024 року, до якої додана уточнена позовна заява від 07 березня 2026 року, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ ПФУ в Харківській області від 13 січня 2026 року № 1099903673/1099903673-2026-2 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивача;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити нарахування та виплату позивачу за його заявою від 28 грудня 2025 року щомісячних страхових виплат з 01 липня 2022 року, з виплатою заборгованості, яка виникла за період невиплати по дату відновлення щомісячних страхових виплат.
Представником позивача також надана заява про поновлення строку звернення до суду від 07 березня 2026 року.
Ухвалою суду від 16 березня 2026 року підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду у заяві від 07 березня 2026 року, визнані судом неповажними, продовжено представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять календарних дні з дати отримання цієї ухвали та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 липня 2022 року до 21 серпня 2025 року включно та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
23 березня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що предметом позову є саме визнання протиправною та скасування постанови відповідача про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивачу, а похідною від цієї вимоги є вимога щодо поновлення нарахування та виплати позивачу за його заявою від 28 грудня 2025 року щомісячних страхових виплат. Тобто про порушення своїх прав на щомісячні страхові виплати та їх не відновлення позивач дізнався саме 13 січня 2026 року, коли була прийнята оскаржувана постанова.
Постановою Кабінету Міністрів України було від 11 лютого 2025 року № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Порядок № 299) передбачено, що щомісячні страхові виплати поновлюються за період, за який особі не було їх виплачено після припинення.
Отже, позивач про порушення свого права на поновлення щомісячних страхових виплат відповідно до Порядку № 299 дізнався саме в день прийняття постанови про відмову у здійсненні страхових виплат, а тому на момент звернення до суду будь-які строки позивачем не були пропущені, а тому право на поновлення виплат позивач має за увесь період, за який йому не було виплачено щомісячні страхові виплати.
Крім того, необхідно розмежовувати справи коли оскаржуються протиправні дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо призупинення/припинення щомісячних страхових виплат з певного моменту, наслідком яких є поновлення цих виплат, та справи коли особа намагається скористатися своїм правом на поновлення безпідставно призупинених/припинених щомісячних страхових виплат, але територіальний орган Пенсійного фонду України не робить цього з надуманих підстав, які не передбачені жодним нормативно-правовим актом, і ця особа оскаржує саме таку бездіяльність або рішення про відмову у виплатах. Тобто в цих справах різні моменти початку обчислення строків, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання / неотримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що ці ж правила щодо обчислення строків звернення до суду застосовуються і до щомісячної страхової виплати.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Не отримуючи з липня 2022 року щомісячні страхові виплати, позивач повинний був дізнатися про припинення виплати такої щомісячної страхової виплати, а отже, й про порушення своїх прав.
Також треба зазначити, що з жовтня 2024 року позивач звертався до органів ПФУ з проблемою поновлення соціальних виплат, але його питання не було вирішено, і тільки у грудні 2025 року позивач звернувся до адвоката для захисту свого порушеного права щодо поновлення нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01 липня 2022 року.
До суду за захистом своїх прав із цим позовом позивач звернувся через свого представника 01 квітня 2025 року. Тобто з дня, коли позивачу стало відомо про припинення виплати страхової виплати, минуло більше трьох років.
Застосовуючи строк, визначений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, суд вважає, що за вимогами позивача про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу за його заявою від 28 грудня 2025 року щомісячних страхових виплат за період з 01 липня 2022 року до 21 серпня 2025 року, з виплатою заборгованості, яка виникла за період невиплати по дату відновлення щомісячних страхових виплат, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зауважує, що оскарження постанови відповідача від 13 січня 2026 року № 1099903673/1099903673-2026-2 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивача не змінює (не подовжує) часовий проміжок часу на звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу за його заявою від 28 грудня 2025 року щомісячних страхових виплат за період з 01 липня 2022 року до 21 серпня 2025 року, з виплатою заборгованості, яка виникла за період невиплати по дату відновлення щомісячних страхових виплат.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 липня 2022 року до 21 серпня 2025 року включно повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль