30 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/169/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , щодо відмови у виправленні недостовірних відомостей та внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом розгляду його заяви від 15.12.2025 року відповідно до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 06.03.2019;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі запису у Тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 від 06.03.2019 про виключення з військового обліку 18.03.2004 на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до Тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 06.03.2019 позивач 18.03.2004 виключений з військового обліку на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» як засуджений за тяжкий злочин. Факт судимості також підтверджується вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.04.2001 у справі №І-97. Однак, відповідно до витягу з електронного військово-облікового документу (застосунок «Резерв+»), за даними АІТС «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , також у вказаному витягу проставлені відмітки «Військовозобов'язаний» та «На обліку». Позивачем до відповідача направлено заяву від 15.12.2025 про виправлення недостовірних відомостей які містяться в АІТС «Оберіг» та внесення актуальних відомостей про виключення з військового обліку та зміни категорії обліку. До заяви долучено документи які підтверджують наявність недостовірних відомостей щодо позивача у АІТС «Оберіг», а саме: паспорт та РНОКПП позивача; тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 від 06.03.2019; вирок від 28.04.2001 у справі №І-97. Відповідач листом вих. №2/1/2471 від 26.12.2025 повідомив позивача, що за результатом розгляду заяви від 15.12.2025 року про виправлення недостовірних відомостей, відмовлено у виправленні недостовірних відомостей АІТС «Оберіг». Відповідач у своїй відповіді від 26.12.2025 посилається на поточні зміни в законодавстві, зокрема в ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», мотивуючи це тим, що на сьогодні категорія осіб, засуджених за тяжкі злочини, не підлягає виключенню з військового обліку.
Представником відповідача подано відзив на позов ( а.с. 37-41), в якому просив відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що з огляду на положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік, оскільки зникла підстава, за якою їх було виключено з військового обліку, та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов'язаних, на загальних підставах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.
Представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с. 52-54), в якій просив задовольнити вимоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Вироком Долинського районного суду міста Кіровограда від 28.04.2001 у справі №І-97 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину передбаченого за ч. 2 ст. 215-3 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 44 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки ( а.с.17-19).
За змістом тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 06.03.2019 позивач 18.03.2004 виключений з військового обліку на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», як засуджений за тяжкий злочин ( а.с. 19).
Відповідно до витягу з електронного військово-облікового документу (застосунок «Резерв+») ( а.с.19 зв), за даними АІТС «Оберіг» позивач уточнив данні 20.05.2024 та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , також у вказаному витягу проставлені відмітки «Військовозобов'язаний» та «На обліку».
Позивачем до відповідача направлено заяву від 15.12.2025 про виправлення недостовірних відомостей які містяться в АІТС «Оберіг» та внесення актуальних відомостей про виключення з військового обліку та зміни категорії обліку ( а.с.20-22).
Відповідач листом вих. №2/1/2471 від 26.12.2025 повідомив позивача, що за результатом розгляду заяви від 15.12.2025 року про виправлення недостовірних відомостей, відмовлено у виправленні недостовірних відомостей АІТС «Оберіг». Відповідач у своїй відповіді від 26.12.2025 посилається на поточні зміни в законодавстві, зокрема в ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», мотивуючи це тим, що на сьогодні категорія осіб, засуджених за тяжкі злочини, не підлягає виключенню з військового обліку ( а.с.24-25).
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, що полягають у відмови у виправленні недостовірних відомостей та внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII передбачено такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
За визначенням статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
За приписами частини 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов'язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі). Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває донині.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІ передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;
жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Як слідує з Тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 06.03.2019 позивач 18.03.2004 виключений з військового обліку на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» як засуджений за тяжкий злочин ( а.с.19)
Водночас, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 (у подальшому - Закон № 3633-ІХ), редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких пункт 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ було виключено.
За змістом частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній станом з 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, у частині шостій статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом з 18.05.2024, вказівка на раніше засуджених осіб - відсутня.
Також 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Більш того, з цього часу законом прямо передбачена можливість призову особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
За нормами чинного законодавства наявність судимості за вчинення тяжкого злочину не є підставою для виключення з військового обліку та/або звільнення від призову.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач останні уточнення даних у мобільному застосунку (додаток) Резерв+ зробив 20.05.2024, звернувся до відповідача із заявою від 15.12.2025 про виправлення недостовірних відомостей які містяться в АІТС «Оберіг» та внесення актуальних відомостей про виключення з військового обліку та зміни категорії обліку ( а.с.20-21).
Однак, на час уточнення даних 20.05.2024 та звернення із заявою станом на 15.12.2025 редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку громадянина України, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
За приписами частини першої статті 18 Закону № 2232-ХІІ від проходження базової військової служби звільняються призовники: які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.
Таким чином, станом на 15.12.2025 редакція частини першої статті 18 Закону № 2232-ХІІ не має пункту 6 та не передбачає звільнення від проходження базової військової служби громадян України, які раніше були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
Рішенням Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 р. № 4-зп зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori “наступний закон скасовує попередній».
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" станом на час подання та розгляду поданої позивачем заяви, не передбачав виключення з військового обліку осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У свою чергу, позивачем не надано доказів того, що він був звільнений з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", що на час виникнення спірних правовідносин є підставою для виключення з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зазначені вище обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача від проходження базової військової служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
На заяву позивача від 15.12.2025 відповідач надав письмову відповідь листом вих. №2/1/2471 від 26.12.2025, яким повідомив, про неможливість внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку ( а.с. 24-25).
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (статті 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про підстави виключення з військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
У зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН