Ухвала від 30.03.2026 по справі 340/1744/26

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1744/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду починаючи з 01.09.2025 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду починаючи з 01.09.2025 року.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

У межах спірних правовідносин позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн та просить зобов'язати пенсійний орган поновити нарахування та виплату йому вищезазначену доплату до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", однак до суду звернувся з даним позовом лише 24.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, що проходить службу в добробаті Збройних Сил України. Після поранення і погіршення здоров'я з липня 2025 року знаходиться у резерві ЗСУ. 28.08.2025 звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. Листом від 08.09.2025 № 7717-8371/Д-04/8-1100/25 йому було відмовлено у встановленні вказаної щомісячної доплати та повідомлено про припинення її виплати з 01.01.2024.

Вказує, що 27.10.2025 направив до Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн та зобов'язання поновити нарахування та виплату вказаної щомісячної доплати. 10.11.2025 вищезазначену позовну заяву у справі №340/7544/25 було залишено без руху та встановлено термін для усунення недоліків. Вказану ухвалу не отримав у зв'язку з відрядженням до зони бойових дій, тому тільки у лютому місяці 2026 дізнався про постановлення ухвали про повернення позовної заяви.

З посиланням на норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 стверджує, що строк звернення до суду у межах спірних правовідносин не застосовується.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду .

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Верховного суду від 01.08.2023 у справі №460/3079/23, постановах Верховного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та від 28.10.2025 у справі №420/19263/24.

Так, Верховний суд у постанові від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24 погодився з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у його постановах від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 та від 22.01.2025 у справі № 460/8956/24, відповідно до яких у справах, спірні правовідносини в яких стосуються перерахунку пенсійних виплат, зокрема, й тих, які здійснюються у зв'язку з визнанням відповідної норми закону неконституційною, має застосовуватись шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.

Щодо посилань представника позивача на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV стосовно виплати нарахованої пенсії за минулий період без обмеження будь-яким строком, то суд зауважує, що дана норма регулює правовідносини щодо виплати сум пенсії, які уже нараховані пенсійним органом, спір же у даній справі стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відновити нарахування щомісячної доплати до пенсії позивача, тобто пенсійні виплати на даний час ще не нараховані.

Суд не приймає до уваги посилання на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013, оскільки останнє не стосується строків звернення до суду.

Стосовно посилань позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду на той факт, що ним 27.10.2025 до Кіровоградського окружного адміністративного суду було подано аналогічну позовну заяву, яку ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/7544/25 повернуто без розгляду з причин неможливості усунення недоліків позовної заяви через перебування у відрядженні у зоні бойових дій, суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Строк звернення до суду у разі повторного подання позовної заяви може бути поновлено, якщо особою доведено, що повернення попередньо поданої позовної заяви відбулося з причин, які не залежали від особи, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, й не могли бути усунуті скаржником. При цьому, наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У матеріалах позовної заяви відсутні докази, як перебування позивача у листопаді 2025 року у зоні ведення бойових дій, так і проходження ним служби у добробаті ЗСУ.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини четверної статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують усі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163:2020. Зазначена норма передбачає, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Судом встановлено, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином позивачем, зокрема не містять власного підпису позивача та дати їх засвідчення.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Попередній документ
135251020
Наступний документ
135251022
Інформація про рішення:
№ рішення: 135251021
№ справи: 340/1744/26
Дата рішення: 30.03.2026
Дата публікації: 01.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.04.2026)
Дата надходження: 25.03.2026
Предмет позову: Про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії