26 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/773/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту старшим державним виконавцем Ігнатьєвою О.І. відділу ПВР від 06.02.2026 по ВП № 79833398 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що при виконанні рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) встановлюється станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок. Розмір пенсії на виконання рішення суду визначається без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги) станом на 01.01.2025 - 33476,54 грн.
Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказав, що оскільки станом на 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 (34976,54 грн.) перевищує максимальний розмір пенсії (23610,00 грн), розмір пенсійної виплати становить: 33 476,54 грн., який визначений на виконання судового рішення від 22.04.2025 по справі № 340/1973/25. Отже, станом на 06.02.2026 рішення суду боржником не виконано.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням суду від 22 квітня 2025 року у справі 340/1973/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії задоволено, та вирішено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 граничним розміром з 01 січня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати нараховану суму пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром з 01 січня 2025 року і доплатити додаткові кошти з урахуванням виплачених коштів.
Постановою Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження по ВП № 79833398 від 17.12.2025 про зобов'язання виконати вимоги визначені виконавчим листом, виданим Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі № 340/1973/25 (а.с.21).
Головним управлінням на адресу управління ПВР направлено відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2025 за вих. № 1100-0901-71462 та повідомлено, що Головним управлінням 05.11.2025 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 340/1973/25, яке набрало законної сили 13.10.2025, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2025 без обмеження граничним розміром та нараховано суму доплати у розмірі 59621,80 грн за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 (а.с.27-28).
Державним виконавцем винесено вимогу від 22.01.2026 за вих. № 1063/27.1-27 виконати дане рішення суду згідно з його резолютивною частиною, про що повідомити відділ ПВР про що повідомити відділ ПВР з наданням підтверджуючих документів (а.с.29-30).
Головним управлінням на адресу відділу ПВР направлено відповідь на вимогу від 29.01.2026 за вих. № 1100-0901-5/5624 та повідомлено, що Головним управлінням 05.11.2025 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 340/1973/25, яке набрало законної сили 13.10.2025, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2025 без обмеження граничним розміром та нараховано суму доплати у розмірі 59621,80 грн за період з 01.02.2025 по 30.11.2025.
Розмір пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду визначається без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги) станом на 01.01.2025 - 33476,54 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2025 складає 34976,54 грн, де: 24979,42 грн - основний розмір пенсії (27754,91 грн (грошове забезпечення) х 90%); 3497,12 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (24979,42 грн х 14%); 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209; 2000,00 грн - щомісячна доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (згідно рішення суду). Оскільки станом на 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 (34976,54 грн) перевищує максимальний розмір пенсії (23610,00 грн), розмір пенсійної виплати зазначеної особи становить 33476,54 грн, який визначений на виконання судового рішення від 22.04.2025 по справі № 340/1973/25 (а.с.24-26).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ігнатьєвої О.І. від 06.02.2026 по ВП № 79833398 накладено на Головне управління штраф в розмірі 5 100,00 грн за невиконання без поважних причин боржником рішення суду по справі № 340/730/25. Підставою винесення постанови від 09.02.2026 по ВП № 79833398 про накладення штрафу вказано те, розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду становить 33476,54 грн, який обмежено максимальним розміром, оскільки підсумок пенсії (з надбавками) має становити 34976,54
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Положеннями частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.
Законом №1404-VIIIвстановлені права та обов'язки сторін виконавчого провадження.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення ( частина 1,2 статті 15 Закону №1404-VIII)
Відповідно до положень частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Приписами цієї норми Закону 2 встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
У рішенні суду від 22 квітня 2025 року у справі 340/1973/25 суд дійшов висновку, що обмеження виплати пенсії, запроваджене на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03 січня 2025 року, прийнятої на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», є протиправним.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова № 209) встановлено, що з 1 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на виконання Постанови № 209 з 01.03.2025 позивачу проведено індексацію пенсії в розмірі 1500,00 грн.
Суд зазначає, що обмеження пенсії граничним розміром і перевищення розміру пенсії 10 розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - це різні поняття.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області обмежено розмір пенсії на підставі іншого закону.
Таким чином суд дійшов висновку, що державний виконавець дійшов помилкового висновку щодо невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
На підставі всього вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 КАС України, суд,
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 7А ЄДРПОУ 20632802) до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 21-А, 49619 ЄДРПОУ 43315529) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту старшим державним виконавцем Ігнатьєвою О.І. відділу ПВР від 06.02.2026 по ВП № 79833398 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА