ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" березня 2026 р. справа № 300/90/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши за правилами загального позовного повадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ Авто-Транс» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФ Авто-Транс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 206020/2025/000058/2 від 10.12.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000526 від 10.12.2025.
Позовні вимоги мотивовано тим, що для здійснення митного оформлення товару (автобус) брокером було подано митну декларацію 25UA206020017678U1, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак, Івано-Франківською митницею було прийнято рішення від 10.12.2025 про коригування митної вартості товару UA206020/2025/000058/2 та картку відмови прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000526. На думку представника позивача вказане рішення є протиправним, адже декларантом було подано всі документи, визначені ст. 53 МК України. Подані митним брокером документи підтверджують митну вартість товару, документи є взаємопов'язаними, у документах відсутні цифрові помилки чи описки. Крім того, наведена відповідачем інформація з МД 25UA204080/2025/011987 від 19.11.2025 щодо подібного транспортного засобу автобуса стосується іншої марки та моделі, іншого об'єму двигуна, наведена інша потужність кіловат, пробіг, а також відсутні пошкодження, що повністю виключають подібність. Представник стверджує, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністратвиного суду від 12.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України скористалася правом подання відзиву на адміністративний позов, який надійшов 26.01.2026, в якому зазначено, що 08.12.2025 до митного оформлення Івано-Франківській митниці було подано електронну митну декларацію 25UA206020017678U1 для митного оформлення товару «автобус, що був у вжитку, який має махенічні пошкодження. Покоджено: задній бампер, кришка заднього відсіку, відсутнє заднє скло салону. Марка -IRISBUS, Модель - CC100E22, Номер VIN - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, обєм двигуна 5880 см3, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна 160 Kw, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік - 2014, загальна кількість місць включаючи водія -37, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, колісна формула - 4*2.». Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, ціною договору. Відповідачем було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлена митна вартість декларантом. Зазначено, що на виконання вимог митного органу декларантом надано експертний висновок про вартість, підготовлений субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 від 04.12.2025 №04/12-2025, який не взято до уваги, у звязку із порушенням вимог наказу Міністерства юстиції України тп Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395. Зокрема, вказаний висновок не містить відомості про час і місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом), не зафіксовано факт перебування експерта в зоні митного контролю м/л «Прикарпаття» (код місця прибуття - 206-201-1-1) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6. Окрім того під час визначення вартості КТЗ експертом використано порівняльний підхід, що базується на аналізі цін продажу та поточних цін до продажу індентичних або в окремих випадках аналогічних КТЗ. У даному випадку вартість визначена методом прямого порівняня. Відповідно до інформації отриманої з інтернет джерела, інформації з особистого кабінету, ціна продажу КТЗ становить 12000 дол. США. Відтак представниця стверджує, що у висновку не надано доклажної інформації щодо джерела використаної інформації, а лише посилання на джерело, що не дає можливості перевірити достовірність інформації.У висновку вказано тільки посилання на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних, які розяснюють і підтверджують розрахунки субєкта оціночної діяльності. Представниця стверджує, що відсутність інформації стосовно конкертних значень цінових даних щодо вартості товару в експертному висновку не дає можливості посадовим особам митних органів під час здіснення конотролю правильності визначення митної вартості впевнитися у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості.
Звернено увагу, що неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у чч.2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів зазаявленою декларантом або уповноважено ним особою митну вартістю. Тому відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №№ UA 206020/2025/000058/2 від 10.12.2025.
Ухвалою суду від 11.02.2026 надано ОСОБА_2 можливість взяти участь у судовому засіданні, яке призначене на 24.02.2026 о 10:30 год, з розгляду адміністративної справи №300/90/26 та в подальшому в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua та з використанням власних технічних засобів.
03.02.2026 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 24.02.2026.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві. Просив суд такий задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між компанією «Zuinkerke» та ТОВ «ІФ АВТО-ТРАНС» укладено договір №03/11/25 від 03.11.2025, відповідно до якого провадавець продає, а покупець купує автомобіль ІКІSBUS-Iveco, VIN - НОМЕР_1 , клас екологічний Євро-5.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що загальна сума Контракту становить 12000 Євро.
Відповідно до пункту 3.1 Договору визначено, що оплата продукції здійснюється по повній передоплаті у розмірі 100% від загальної суми контракту, яку покупець сплачує до 12.11.2025. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця (а.с.29-30).
Відповідно до рахунку-фактури від 03.11.2025 ТОВ «ІФ АВТО-ТРАНС» придбав у компанії «Zuinkerke» транспортний засіб Марка -IRISBUS, Модель - CC100E22, Номер VIN - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, обєм двигуна 5880 см3, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна 160 Kw, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік - 2014, загальна кількість місць включаючи водія -37, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, колісна формула - 4*2.» (а.с.31).
Оплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 10.11.2025 у сумі 12000 EUR (а.с. 32).
08.12.2025 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України ТОВ «ІФ АВТО-ТРАНС» подано електронну митну декларацію (МД) 25UA206020017678U1 для митного оформлення товару «автобус, що був у вжитку, який має механічні пошкодження. Покоджено: задній бампер, кришка заднього відсіку, відсутнє заднє скло салону. Марка -IRISBUS, Модель - CC100E22, Номер VIN - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, обєм двигуна 5880 см3, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна 160 Kw, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік - 2014, загальна кількість місць включаючи водія -37, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, колісна формула - 4*2.»(а.с.41).
До митної декларації було долучено: рахунок-фактура від 03.11.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 Е.5.883.754 від 24.11.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.11.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.11.2025; платіжна інструкція № 0410001 від 10.11.2025; калькуляція транспортних витрат № 1-12/01-2025 від 02.12.2025; звіт № 04/12-2025 про оцінку вартості колісного транспортного засобу від 04.12.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 04/12-2025-2 від 04.12.2025 ;договір № 03/11/25 від 03.11.2025, декларацію країни відправлення №25BE000006123764B5 від 24.11.2025.
Всі додані до МД товаро-супровідні документи підтверджували визначену декларантом митну вартість вказаного товару за основним методом, ціною договору.
10.12.2025 Івано-Франківською митницею ДМСУ відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2025/000058/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість товару була скоригована з 12315,56 EUR до 45581.16 EUR (а.с.8).
Причина відмови та невизнання митної вартості, визначеної декларантом, полягала у тому, що Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МКУ) (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, використаних при обчисленні митної вартості. На вимогу митного органу декларантом надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією (СОД ФОП ОСОБА_1 ) від 04.12.2025 №04/12-2025, який не взято до уваги, у зв'язку із порушенням вимог наказу Міністерства Юстиції України ФДМУ від 24.11.2003 №142/5/2092 з наступних причин:- відсутні відомості про час і місце проведення огляду КТЗ (далі-колісний транспортний засіб) оцінювачем (експертом); - не зафіксовано факт перебування експерта в зоні митного контролю м/п "Прикарпаття" (код місця прибуття - 206-201-1 1) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова,6; - під час визначення вартості КТЗ експертом використано порівняльний підхід, «що базується на аналізі цін продажу та поточних цін до продажу ідентичних, або в окремих випадках аналогічних КТЗ. В даному випадку вартість визначено основним методом прямого порівняння. Відповідно до інформації отриманої з інтернет джерела, а саме особистого кабінету, ціна продажу КТЗ становить -12000 дол. США). Таким чином, у висновку не надано докладної інформації щодо джерел використаної інформації, а лише посилання на джерело, що не дає можливості перевірити достовірність інформації. Відкриті інтернет джерела містять достатньо інформації щодо продажу аналогічних/подібних КТЗ. Враховуючи вищевказані зауваження, у митного органу існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Перевірка поданих до митного оформлення документів, в тому числі для підтвердження митної вартості товарів, здійснювалась візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв"язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій та третій статті 53 МКУ: - рахунок на оплату транспортних витрат; експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Враховуючи вищезазначене, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-53 МКУ, митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 19.11.2025 № 25UA204080/2025/011987 на товар «Автобус для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки MAN, моделі 14.250 HOCL/EEV, бувший у використанні, 2013 року випуску з автоматичною коробкою передач ZF, з кондиціонером, опцією піднімання/опускання кузова, камерою схову багажу (стелаж): - марка: MAN, - модель: 14.250 HOCL/EEV, - модельний рік виготовлення: 2014р., -календарний рік виготовлення: 2013р., - № кузова: WMAA66ZZ., - тип кузова: автобус пасажирський, - тип двигуна: дизельний, - об'єм двигуна: 6871 см3., № двигуна не визначено, - колісна формула: 4х2, - потужність: 184,00 kW., - кількість сидячих пасажирів: 25 чоловік, включаючи водія, - кількість стоячих пасажирів: 40 чоловік, - пробіг: 267.000,00 км., - категорія ТЗ за документами виробника: м3. Виробник: MAN Truck & Bus AG, DE. Торговельна марка: MAN». Визначена митна вартість - 45 581,16 євро. Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України надано з додержанням вимог конфіденційності інформації, що передбачена статтею 11, частиною 2 статті 56, статті 257 МКУ. Декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також, роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Також, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000526 від 10.12.2025, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин, зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів (а.с.9-10).
Не погоджуючись зі скоригованою митним органом митною вартістю товарів та вважаючи зазначені вище рішення прийняті з порушенням ст. 53, 54, 55 Митного кодексу України, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: автобуса марки «IRISBUS», модель -«CC100E22», VIN- НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014, вартість - 12000 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що декларантом подано не всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2,3 ст. 53 МКУ, а наданий експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 04.12.2025 №04/12-2025, не взято до уваги, у зв'язку із порушенням вимог наказу Міністерства Юстиції України ФДМУ від 24.11.2003 №142/5/2092, а відтак митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Так, декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактура від 03.11.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 Е.5.883.754 від 24.11.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.11.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.11.2025; платіжна інструкція № 0410001 від 10.11.2025; калькуляція транспортних витрат № 1-12/01-2025 від 02.12.2025; звіт № 04/12-2025 про оцінку вартості колісного транспортного засобу від 04.12.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 04/12-2025-2 від 04.12.2025 ;договір № 03/11/25 від 03.11.2025, декларацію країни відправлення №25BE000006123764B5 від 24.11.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так Контрактом від 03.11.2025 №03/11/25 визначено предмет та умови поставки, основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 03.11.2025 вартість транспортного засобу (автобуса) становить 12000,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати (а. с. 31).
Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.11.2025 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA206020017678U1 від 08.12.2025 (графа 22) (а. с. 41).
Також до МД №25UA206020017678U1 від 08.12.2025 надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.11.2025 на суму 12 000,00 Євро, у якій вказано призначення платежу - плата за автобус IRISBUS згідно з договором № 03/11/25 від 03.11.2025. Платіж здійснено на рахунок продавця, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в інвойсі (а. с. 31-32).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA206020017678U1 від 08.12.2025 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.11.2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд приходить до переконання, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які в свою чергу підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA206020/2025/000058/2 від 10.12.2025 зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з МД №25UA204080/2025/011987 від 19.11.2025, за якою здійснено митне оформлення транспортного засобу «Автобус для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки MAN, моделі 14.250 HOCL/EEV, бувший у використанні, 2013 року випуску з автоматичною коробкою передач ZF, з кондиціонером, опцією піднімання/опускання кузова, камерою схову багажу (стелаж): - марка: MAN, - модель: 14.250 HOCL/EEV, - модельний рік виготовлення: 2014р., -календарний рік виготовлення: 2013р., - № кузова: WMAA66ZZ…., - тип кузова: автобус пасажирський, - тип двигуна: дизельний, - об'єм двигуна: 6871 см3., № двигуна не визначено, - колісна формула: 4х2, - потужність: 184,00 kW., - кількість сидячих пасажирів: 25 чоловік, включаючи водія, - кількість стоячих пасажирів: 40 чоловік, - пробіг: 267.000,00 км., - категорія ТЗ за документами виробника: м3. Виробник: MAN Truck & Bus AG, DE. Торговельна марка: MAN». Визначена митна вартість - 45 581,16 євро.
Однак, враховуючи загальну характеристику транспортних засобів, суд виснує, що декларантом здійснювалося митне оформлення транспортного засобу, який не є подібним імпортованому позивачем транспортного засобу. Зокрема є розбіжності у моделі та марці транспортного засобу, об'ємі двигуна, потужності двигуна, пробігу.
При цьому слід також врахувати, пошкодження транспортного засобу, зокрема у висновку про вартість об'єкта оцінки зафіксовано наступне: пошкодження та забруднення оббивки салону та сидінь, експлуатаційні пошкодження лакофарбового покриття, розбите заднє скло, пошкоджено кришку багажного відсіку та задній бампер (а.с.44-48).
Суд зазначає, що відповідач до суду не надав та не довів, що вказаний у МД №25UA204080/2025/011987 від 19.11.2025 товар є подібним (аналогічним) імпортованому позивачем транспортного засобу та має ж такі самі пошкодження.
При цьому, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від № UA 206020/2025/000058/2 від 10.12.2025 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000526 від 10.12.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, слід стягнути судовий збір в розмірі 27776,27 грн. Також суд звертає увагу позивача на його право звернення до суду з клопотанням щодо надміру сплаченого збору (різниці) згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 206020/2025/000058/2 від 10.12.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000526 від 10.12.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ АВТО-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 45041749, вул. Шевченка, буд. 103, с. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701) сплачений судовий збір в розмірі 27776,27 грн (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень двадцять сім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного
Суддя Гомельчук С.В.
Повний текст судового рішення складено 30.03.2026.