30 березня 2026 року Справа № 280/11479/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Груп Інтернешнл" (69050, Україна, м. Запоріжжя, вул. Східна 1, ЄДРПОУ 41305435), представник позивача Безух Андрій Миколайович (69096, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 35 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ЄДРПОУ 44118663) про скасування рішення,
29 грудня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Груп Інтернешнл" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.12.2025 №104936 про відповідність платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп Інтернешнл» (код за ЄДРПОУ 41305435) критеріям ризиковості платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.04.2025 відповідачем прийнято рішення № 36333 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Позивачем надано податковому органу всі необхідні документи для підтвердження змісту господарських операцій. За результатом розгляду наданих документів рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2025 прийнято рішення №104936 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку - п. 8 Критеріїв. Позивачем не згоден з висновками відповідача, викладеними в оскаржуваних рішеннях, у зв'язку із чим звернувся з даним позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Представником відповідача 13.01.2026 до суду надано до суду відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що від ДПС України отримано інформацію про результати проведеного аналізу господарської діяльності по ТОВ "ЛІДЕР ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ" (код 41305435) (оперативне повідомлення від ДПС України №99/924 від 28.03.2025). Розглянувши схему роботи позивача за попередні 180 днів та наявну податкову інформацію у контролюючих органах, членами Комісії прийнято рішення № 36333 від 07.04.2025 щодо відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість затверджених Постановою №1165. Розглянувши надану 17.12.2025 платником податків інформацію, копії документів, що свідчать про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, та наявну податкову інформацію у контролюючих органах, членами Комісії прийнято рішення від 24.12.2025 № 104936 щодо відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість затверджених Постановою №1165. Відповідач вважає, що представником позивача не надано належного доказу на підтвердження своїх повноважень як адвоката (ордер, договір про надання правової допомоги, довіреність), що унеможливлює представництво інтересів позивача в Запорізькому окружному адміністративному суді. Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документі були прийняті у строки, визначені абзацом 21 пункту 6 Порядку №116. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 13.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд в порядку загального позовного провадження.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Груп Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 41305435) (далі - ТОВ «Лідер Груп Інтернешнл») зареєстроване як юридична особа 27.04.2017 (номер запису: 11031020000042705).
Місцезнаходження юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Україна, 69050, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Східна, будинок 1.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності за КВЕД позивача зазначено: 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.04.2025 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 36333 згідно якого ТОВ «Лідер Груп Інтернешнл» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами: 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (крім постачання виробнику таких товарів).
Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: тип операції - постачання, період - з 27.12.2024 по 07.04.2025, код згідно УКТЗЕД - 3815, податковій номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 40106539.
17 грудня 2025 року платником податків надано відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків № 1 з додатками.
З урахуванням отриманих від платника податків 17.12.2025 документів Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2025 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків за № 104936 згідно якого ТОВ «Лідер Груп Інтернешнл» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами: 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (крім постачання виробнику таких товарів); 12 - постачання товарів (послуг) платнику(-ам) податку, щодо якого(-их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків; 13 - придбання товарiв/послуг у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийнято рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрацiї в Єдиному реєстрi податкових накладних за операцiєю з придбання припадає на перiод пiсля дати прийняття щодо постачальника рiшення про вiдповiднiсть такого постачальника критерiям ризиковостi платника податку.
Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: 1) тип операції - постачання, період - з 27.12.2024 по 24.12.2025, код згідно УКТЗЕД - 3815, податковій номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 40106539, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції до переліку платників які відповідають критеріям ризиковості - 07.04.2025; 2) тип операції - постачання, період - з 14.04.2025 по 24.12.2025, код згідно УКТЗЕД - 3208, податковій номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 39415116, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції до переліку платників які відповідають критеріям ризиковості - 07.04.2025; 3) тип операції - придбання, період - з 14.08.2025 по 24.12.2025, код згідно ДКПП - 68.20, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 31890277, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції до переліку платників які відповідають критеріям ризиковості - 07.04.2025; 4) тип операції - придбання, період - з 16.04.2025 по 24.12.2025, код згідно УКТЗЕД - 3208, податковій номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 39415116, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції до переліку платників які відповідають критеріям ризиковості - 07.04.2025.
Підставою вказано: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: договори з додатками до нього, рахунки фактури/інвойси, накладні, сертифікати відповідності товарів, банківські виписки з особових рахунків, розрахунковий документ, первинні документи щодо придбання/постачання товарів, робіт, послуг: договори (з додатками), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), специфікації, заявки, рахунки-фактури, видаткові накладні, паспорти якості тощо; первинні документи щодо транспортування, навантаження/розвантаження товарів, довіреності тощо; інформацію щодо стану розрахунків з постачальниками/покупцями (ОСВ по рахункам 631,361, акти звіряння взаєморозрахунків); ОСВ по рах 10 в розрізі місцезнаходження основних засобів; - ОСВ по рах 201, 206, 23, 26. ОСВ по рах 281, складськi документи, інвентаризацiйнi описи в розрізі місць зберігання по теперішній час.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача звернувся з даним позовом до суду.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Вказаним Порядком № 1165 також визначається процедура винесення комісією контролюючих органів рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку; критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку); критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронній документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Згідно пунктами 40, 42 - 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (п. 43 Порядку № 1165).
У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Колегія суддів зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.
Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб'єкта господарської діяльності.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Віднесення до п. 8 критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, наказом ДПС України №17 від 11.01.2023 затверджений довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, до переліку якого входять, зокрема, коди:
05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (крім постачання виробнику таких товарів);
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
13 - придбання товарів/послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про те, що господарські операції позивача є реальними, підтвердженими відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, відображені відповідно до вимог чинного законодавства в бухгалтерському обліку та є такими, що створюють фактичний рух активів за результатом їх здійснення.
При цьому, оскаржуване позивачем рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не містить належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження задіяння саме позивача у ризиковості зокрема по п.8 Критеріїв ризиковості платника податків відповідачем не надано.
Суд наголошує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 8 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.
Імперативними приписами ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями Порядку № 1165 передбачено, що за результатами складання та направлення платником податку податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган здійснює моніторинг платника податку та внаслідок чого може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником.
Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення.
На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Також законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до встановлених судом обставин та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, спірність питання у даній справі полягає у неправомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.12.2025 №104936 про відповідність платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп Інтернешнл» (код за ЄДРПОУ 41305435) критеріям ризиковості платника податків у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийнятих за результатами розгляду поданих ним інформації та копій документів.
За положеннями додатку 1 до Порядку № 1165, пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, п.6 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.
Суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі № 140/2160/18.
З огляду на вказане, оскаржувані рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Порядку № 1165 в межах спірних правовідносин не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що позивачем до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Запорізькій області були подані письмові пояснення про виключення платника податку з переліку платників на рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку разом з підтверджуючими документами, зокрема до пояснень було долучено документи на підтвердження реальності господарських операцій, однак відповідачем прийнято рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 24.12.2025 №104936, в якому зазначено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
При цьому, оскаржуване рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Отже, передбачений Порядком №1165 обов'язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідачем у даному випадку виконано не було.
У свою чергу, такий обов'язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п. 6 Порядку № 1165.
Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податки за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 6 додатка 1, то в такому рішенні зазначається, зокрема, актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, відповідачем не надано до суду результатів проведених перевірок поданих платником податку та копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем додержання процедури розгляду матеріалів, передбаченої пунктами 44, 46 Порядку № 1165.
Разом з тим, позивачем до суду надано докази, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності, які спростовують доводи оскаржуваного рішення про відсутність необхідних умова та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності.
Так, позивачем до суду надано копії господарських договорів (контрактів), а також видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок установ банку про сплату товару (послуг), з яких вбачається реальне здійснення господарських операцій, що потягло в подальшому виписку податкових накладних позивачем.
У суду не виникає сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні перелічених вище господарських угод та документів, складених в зв'язку з їх виконанням, з огляду на що, враховуючи відсутність конкретизації з боку податкового органу підстав висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків та недоведенням цих підстав в межах цієї судової справи, суд вважає подані позивачем докази такими, що спростовують висновки податкового органу про відповідність підприємства позивача - платника податків п. 8 критеріїв ризиковості в межах оскаржуваного рішення.
Водночас відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка б свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема про ймовірність складання та подання податкових накладних і розрахунків коригування для реєстрації в ЄРПН із порушенням вимог ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Суд підкреслює, що за змістом відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем до суду, ним фактично відтворено зміст оскаржуваного рішення та вказано на обґрунтовані сумніви контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об'єкта оподаткування податком на додану вартість та сумніву щодо господарської діяльності позивача. Проте жодних доказів на підтвердження обґрунтованості зазначених сумнівів відповідачем до суду не надано.
Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що стороною відповідача не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.12.2025 №104936 про відповідність платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп Інтернешнл» критеріям ризиковості платника податків є невмотивованими, необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, а тому є протиправними.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення - Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Груп Інтернешнл" (69050, Україна, м. Запоріжжя, вул. Східна 1, ЄДРПОУ 41305435), представник позивача Безух Андрій Миколайович (69096, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 35 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ЄДРПОУ 44118663) про скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.12.2025 №104936 про відповідність платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп Інтернешнл» (код за ЄДРПОУ 41305435) критеріям ризиковості платника податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Груп Інтернешнл" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 березня 2026 року.
Суддя О.О. Артоуз