30 березня 2026 року Справа № 280/2662/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 22990368), Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, буд.28-Б, м.Київ, 03049; код ЄДРПОУ 08138347)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач-2), Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України (далі - відповідач-3) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача-1, що полягають у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.02.2008 по 18.05.2011;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 18.05.2011 обрахованої із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
- визнати протиправними дії відповідача-2, що полягають у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.05.2011 по 20.08.2015;
- зобов'язати відповідача-2 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.05.2011 по 20.08.2015 обрахованої із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
- визнати протиправними дії відповідача-3, що полягають у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 20.08.2015 по 28.02.2018;
- зобов'язати відповідача-3 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.08.2015 по 28.02.2018 обрахованої із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
- визнати протиправними дії відповідача-3 що полягають у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 21.01.2022;
- зобов'язати відповідача-3 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.01.2022, в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн. в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн;
- справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
У ст. 172 КАС України законодавець визначив підстави об'єднання та роз'єднання позовів.
Так, відповідно до ч.1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і комплексність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Такий підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимог, що належить розглядати в окремих самостійних провадженнях, головним чином спрямовано на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_2 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати на користь позивача індексації грошового забезпечення.
Слід зазначити, що вимоги позивача, що становлять предмет адміністративного позову, і які заявлені до різних відповідачів, виникли з різних юридичних фактів - проходження позивачем військової служби у різних військових частинах у різні періоди. Такі вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення, протиправні дії, на які посилається представник позивача, вчинені різними суб'єктами владних повноважень, які жодним чином не пов'язані між собою, а тому, в даному випадку, виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
За таких умов фактично йдеться про наявність декількох окремих адміністративних спорів, кожен з яких має власний предмет доказування, підстави виникнення та коло учасників.
Фактично, звернувшись до суду з даним позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини із суб'єктами владних повноважень, незважаючи на те, що фактичні обставини та докази в обґрунтування позовних вимог мають індивідуальний характер, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Крім того, у позовній заяві позивачем не наведено жодних належних і достатніх обґрунтувань того, що заявлені вимоги пов'язані між собою спільною підставою виникнення або підтверджуються єдиними доказами. Відсутність таких обґрунтувань додатково підтверджує безпідставність об'єднання зазначених вимог в одному адміністративному позові та свідчить про необхідність їх розгляду окремо в порядку самостійних проваджень.
Отже, суддя дійшов висновку, що подані на обґрунтування позовних вимог документи не є пов'язаними між собою, а тому підстав для застосування положень ст. 172 КАС України суддею у даному випадку немає.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 КАС України).
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.169, 172, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 30.03.2026.
Суддя І.В. Садовий