30 березня 2026 року Справа № 280/719/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 19/32-00-07-13 від 14.01.2026, згідно з яким Акціонерному товариству “Запорізький завод феросплавів» застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 123 519,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 14.01.2026, яке було прийняте СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.12.2025 № 947/32-00-07-13/00186542, є незаконним та протиправним, оскільки було прийняте на підставі помилкових та незаконних висновків Акту перевірки. Так позивач зазначає, що висновки Акту перевірки суперечать положенням чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування до суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність в сфері зовнішньо економічної діяльності, штрафних санкцій за порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними контрактами. Відповідач встановив порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» № 2473 щодо дотримання термінів розрахунків за зовнішньо-економічними контрактами № 24.04 від 01.08.2024 року та № 24.05 від 19.08.2024 року, в зв'язку із тим, що позовні заяви до МКАС були подані АТ «ЗФЗ» після сплину граничного строку надходження валютної виручки за вказаними контрактами, а саме з порушенням строку на 1 день (по кожній партії поставки продукції окремо). Зазначений висновок про порушення випливає із того, яким чином відповідач при проведенні перевірки визначив останній день граничного строку проведення розрахунків по окремим господарським операціям поставки товару на експорт по контрактах № 24.04 від 01.08.2024 року та № 24.05 від 19.08.2024 року. Позивач не погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що не допускав порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону № 2473, яке виразилося в простроченні граничного строку розрахунків на 1 день за зовнішньо-економічними контрактами № 24.04 від 01.08.2024 року та № 24.05 від 19.08.2024 року, оскільки одразу звернувся із відповідними позовними заявами до суду та своєчасно доповнював розмір позовних вимог (в межах раніше поданих заяв та відкритих проваджень), а тому вважає, що пеня за порушення граничного строку проведення розрахунків в сфері ЗЕД не повинна нараховуватися на підставі ч. 7 ст. 13 Закону № 2473. Відповідач невірно визначає граничну дату проведення розрахунків за вказаними операціями поставки, оскільки починає розрахунок 180-денного календарного строку (встановленого НБУ) з дня митного оформлення товару, а не з наступного календарного дня, як це передбачено законодавством. Зазначає, що день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків. Усі зазначені вище позовні заяви були подані Позивачем до МКАС при ТПП України відповідно до встановленого граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, з урахуванням положень Інструкції НБУ № 7 та положень ст. 253 Цивільного кодексу України (в частині правил початку перебігу встановленого строку) у день виникнення порушення. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 17.02.2026 через систему “Електронний суд» надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що в ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків по експортним контрактам. Так позивачем у зв'язку з невиконанням нерезидентом умов зовнішньоекономічних контрактів від 01.08.2024 № 24.04 та від 19.08.2024 № 24.05 підприємство АТ «ЗФЗ» звернулось до МКАС з позовними заявами про стягнення заборгованості за поставлену продукцію з нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр, які були прийняті до провадження. У зв'язку із збільшенням заборгованості за відвантажену продукцію АТ «ЗФЗ» неодноразово подавались позовні заяви про збільшення позовних вимог. В подальшому позовні заяви, подані позивачем до МКАС були задоволені. Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що позовні заяви подані після сплину граничного строку находження валютної виручки визначеного Законом № 2473-VIII, встановлено порушення частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 142 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами, в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по експортних контрактах від 01.08.2024 № 24.04 та від 19.08.2024 № 24.05, укладених з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр з порушенням граничного строку на 1 день. В обгрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що статтею 13 Закону № 2473-VIII на сьогодні встановлено спеціальні норми, якими визначено початок перебігу граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту/імпорту товарів, а саме з дня митного оформлення продукції, що експортується/здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Відповідно, висновок контролюючого органу щодо встановлених актом перевірки порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 та пункту 142 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по експортним контрактам укладеним з компанією нерезидентом «VERSALA LTD», у зв'язку з якими АТ «ЗФЗ» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та нараховано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 123 519,65 грн. є законними та обґрунтованими. З урахуванням вищенаведеного вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 18.02.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
Ухвалою від 19.02.2026 заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.10.2025 № 224-п, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), згідно листів ДПС України від 24.03.2025 № 7882/7/99-00-07-04-02-07, від 23.04.2025 № 11200/7/66-00-07-04-02-07, від 21.05.2025 № 13387/7/99-00-07-04-02 07, від 26.06.2025 № 16204/7/99-00-07-04-02-07 та від 22.08.2025 № 20693/7/99-00-07 04-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів, Східним МУ ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні експортних зовнішньоекономічних контрактів: від 06.07.2021 № 21.08 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 06.07.2021 по 30.09.2025; від 03.12.2021 № 21.22 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 03.12.2021 по 30.09.2025; від 19.01.2022 № 22.01 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 19.01.2022 по 30.09.2025; від 03.02.2022 № 22.02 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 03.02.2022 по 30.09.2025; від 01.08.2024 № 24.04 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 01.08.2024 по 30.09.2025; від 19.08.2024 № 24.05 укладеного з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр за період з 19.08.2024 по 30.09.2025.
В ході перевірки було встановлено, що між АТ «ЗФЗ» (Продавець) та нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр (Покупець) укладено Контракт від 01.08.2024 № 24.04.
На виконання умов контракту АТ «ЗФЗ» згідно наданих митних декларацій за період з 08.08.2024 по 28.11.2024 здійснено експорт товару на користь нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр на суму 2 230 710,00 євро (еквівалент 101 412 792,74 грн). Граничний строк зарахування валютної виручки з 03.02.2025 по 26.05.2025. За відвантажену продукцію у період з 29.08.2024 по 21.11.2024, АТ «ЗФЗ» від нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 897 960,00 євро (еквівалент 40 400 799,66 грн.) не в повному обсязі та з порушенням граничних строків надходження грошових коштів.
У зв'язку з невиконанням нерезидентом умов зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2024 № 24.04 підприємство АТ «ЗФЗ» 20.02.2025 звернулось до МКАС з позовною заявою від 20.02.2025 № 18-4 про стягнення заборгованості за поставлену продукцію на суму 680 000,00 євро (з граничним терміном погашення 18.02.2025) з нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр. Постановою МКАС від 20.02.2025, прийнято позовну заяву до провадження по справі № 37/2025 на суму 680 000,00 євро.
У зв'язку із збільшенням заборгованості за відвантажену продукцію АТ «ЗФЗ» за період з 10.03.2025 по 28.05.2025 подані позовні заяви про збільшення позовних вимог, а саме:
на суму 118 837,50 євро (з граничним терміном погашення 08.03.2025) - позовна заява від 10.03.2025 № 18-4/1 (Постанова МКАС від 10.03.2025 по справі 37/2025);
на суму 118 837,50 євро (з граничним терміном погашення 10.03.2025) - позовна заява від 12.03.2025 № 18-4/2 (Постанова МКАС від 12.03.2025 по справі 37/2025);
на суму 111 012,50 євро (з граничним терміном погашення 05.04.2025) - позовна заява від 07.04.2025 № 18-4/3 (Постанова МКАС від 07.04.2025 по справі 37/2025);
на суму 111 012,50 євро (з граничним терміном погашення 06.04.2025) - позовна заява від 08.04.2025 № 18-4/4 (Постанова МКАС від 08.04.2025 по справі 37/2025);
на суму 115 830,00 євро (з граничним терміном погашення 25.05.2025) - позовна заява від 27.05.2025 № 18-4/5 (Постанова МКАС від 27.05.2025 по справі 37/2025);
на суму 77 220,00 євро (з граничним терміном погашення 26.05.2025) - позовна заява від 28.05.2025 № 18-4/6 (Постанова МКАС від 28.05.2025 по справі 37/2025).
Рішенням МКАС від 28.08.2025 по справі № 37/2025 позовні вимоги АТ «ЗФЗ» про стягнення заборгованості на загальну суму 1 332 750,00 євро з нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр, задоволено.
Також в ході перевірки встановлено, що між АТ «ЗФЗ» (Продавець) та нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр (Покупець), укладено контракт від 19.08.2024 № 24.05. Станом на 19.08.2024 в бухгалтерському обліку АТ «ЗФЗ» дебіторська/кредиторська заборгованість по контракту від 19.08.2024 № 24.05 з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр, відсутня.
На виконання умов контракту 19.08.2024 № 24.05 АТ «ЗФЗ» згідно наданих митних декларацій за період з 20.08.2024 по 01.10.2024 здійснено експорт товару на користь нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр на суму 1 182 497,40 дол. США (еквівалент 48 791 125,16 грн). Граничний строк зарахування валютної виручки з 15.02.2025 по 29.03.2025.
У зв'язку з невиконанням нерезидентом умов зовнішньоекономічного контракту від 19.08.2024 № 24.05 АТ «ЗФЗ» звернулось до МКАС з позовною заявою від 28.03.2025 № 18-6 про стягнення заборгованості за поставлену продукцію на суму 273 645,00 дол. США, (з граничним терміном погашення 28.03.2025) з нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр.
Постановою МКАС від 28.03.2025, прийнято позовну заяву до провадження по справі 65/2025 на суму 273 645,00 дол. США.
У зв'язку із збільшенням заборгованості за відвантажену продукцію АТ «ЗФЗ» подана позовна заява 31.03.2025 № 18-6/1 про збільшення позовних вимог на суму 109 458,00 дол. США (з граничним терміном погашення 29.03.2025), згідно постанови МКАС від 31.03.2025 по справі 65/2025.
Рішенням МКАС від 07.09.2025 по справі № 65/2025 позовні вимоги АТ «ЗФЗ» про стягнення заборгованості на загальну суму 383 103,00 дол. США з нерезидента компанії «VERSALA LTD», Республіка Кіпр, задоволено на користь АТ «ЗФЗ».
За результатами перевірки складено акт від 05.12.2025 №947/32-00-07 13/00186542. Згідно з висновками Акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:
порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, в частині 1 та частині 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по експортним контрактам, а саме:
від 01.08.2024 № 24.04, укладеному з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр на суму 680 000,00 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (19.02.2025), на суму 118 837,50 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (09.03.2025), на суму 118 837,50 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (11.03.2025), на суму 111 012,50 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (06.04.2025), на суму 111 012,50 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (07.04.2025), на суму 115 830,00 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (26.05.2025), на суму 77 220,00 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (27.05.2025);
від 19.08.2024 № 24.05 з нерезидентом компанією «VERSALA LTD», Республіка Кіпр на суму 109 458,00 дол. США з порушенням граничного строку на 1 день (30.03.2025).
На підставі цього акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2026 року № 19/32-00-07-13 на суму 123 519,65 грн.
Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідач нарахував пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції». Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Згідно із ч. 1 статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Пунктом 14-2 Постанови Правління Національного Банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" на час спірних правовідносин було установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7, яка набрала чинності 7 лютого 2019 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач невірно визначає граничну дату проведення розрахунків за вказаними операціями поставки, оскільки починає розрахунок 180-денного календарного строку (встановленого НБУ) з дня митного оформлення товару, а не з наступного календарного дня після відповідної календарної дати або події, тобто наступний день після оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», як це передбачено законодавством у сукупності із нормами положень статтей 251 та 253 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку такими доводам суд зазначає таке.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду 23 липня 2024 року ухвалив постанову у справі у справі №240/25642/22, предметом розгляду якої було питання особливостей застосування норм Закону України "Про валюту та валютні операції".
Так у наведеній постанові Верховний Суд констатував, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються виключно Законом про валюту, який є спеціальним законом. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону про валюту, застосовуються положення саме Закону про валюту.
Суд дійшов висновку, що правовідносини зі здійснення валютних операцій є специфічними та врегульовані спеціальним Законом про валюту, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Закон про валюту, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Підсумовуючи наведене вище у сукупності суд зазначає, що відповідно до принципу правової визначеності та ієрархії нормативно-правових актів, спірні правовідносини у сфері валютних операцій, валютного регулювання та нагляду регулюються саме спеціальним законодавчим актом - Законом України "Про валюту та валютні операції". Цей Закон, як спеціальний нормативно-правовий акт, має пріоритет у застосуванні над загальними законодавчими нормами, що ґрунтується на принципі lex specialis derogat legi generali (спеціальний закон має перевагу над загальним).
Так, відповідно до частин першої та другої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Наведені норми дають підстави вважати, що цивільне законодавство врегульовує чітку сферу правовідносин.
Валютні операції, зокрема операції з експорту товарів, за своєю суттю мають змішаний характер, оскільки включають як приватноправові елементи (договірні відносини між сторонами контракту), так і публічно-правові аспекти, пов'язані з валютним контролем та регулюванням з боку держави. Разом з тим, валютний нагляд, як інструмент державного контролю за дотриманням валютного законодавства відповідними суб'єктами, реалізується в умовах владного підпорядкування учасників зовнішньоекономічної діяльності вимогам регулятора (Національного банку України).
Зважаючи на це для цілей врегулювання правовідносин у сфері валютного нагляду законодавцем визначено конкретний строк зарахування заборгованості за операціями з експорту, і прямо заначено, що цей строк обчислюється саме з дня митного оформлення продукції, як це прямо передбачено статтею 13 Закону України "Про валюту та валютні операції".
Саме тому, цивільно-правові норми, а саме стаття 253 Цивільного кодексу України, не можуть застосовуватись для додаткового тлумачення або зміни правил, що встановлені спеціальним законом - Законом України «Про валюту і валютні операції» - для публічно-правових валютних відносин.
У межах валютного регулювання законодавець прямо встановив конкретні строки та порядок виконання обов'язків, зокрема, - строк погашення заборгованості за операціями з експорту, який обчислюється відповідно до чіткої норми саме з моменту митного оформлення товару. Норми Закону про валюту у цих правовідносинах мають імперативний характер і не допускають довільного тлумачення чи розширення шляхом звернення до загальних положень цивільного законодавства для того аби визначати початок обрахунку строку з наступного після певної події дня.
Тобто положення частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" однозначно визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Юридичний зміст зазначеної норми свідчить про те, що саме з моменту митного оформлення товару саме для цілей забезпечення валютного законодавства у резидента (експортера) виникає правова вимога до нерезидента (покупця) щодо виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції. Відповідно, з цього моменту виникає валютна заборгованість, яка вважається такою, що підлягає контролю з боку уповноважених органів до моменту її фактичного погашення. Закон не передбачає можливості обчислення строку з будь-якої іншої дати.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 20 грудня 2024 року у справі №160/6138/24, Верховний Суд прямо указав, що «якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону про валюту пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон про валюту не містить вказівки на будь-який інший день…».
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 380/10067/24, в якій сформовано правову позицію, що під час валютного нагляду строк зарахування заборгованості щодо операцій з експорту обчислюють саме з дня митного оформлення продукції, яку експортують.
Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно зазначити, що Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» за умовами укладених контрактів № 24.04 від 01.08.2024 та № 24.05 від 19.08.2024, зверталося до Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовними вимогами (в тому числі шляхом збільшення розміру позовних вимог), а саме:
по контракту № 24.04 від 01.08.2024:
МД № 24UA112070004009U6 від 23.08.2024 - дата звернення до суду 20.02.2025;
МД № 24UA112070004232U0 від 10.09.2024 - дата звернення до суду 10.03.2025;
МД № 24UA112070004230U2 від 10.09.2024 - дата звернення до суду 10.03.2025;
МД № 24UA112070004234U9 від 10.09.2024 - дата звернення до суду 10.03.2025;
МД № 24UA112070004233U0 від 10.09.2024 - дата звернення до суду 10.03.2025;
МД № 24UA112070004231U1 від 10.09.2024 - дата звернення до суду 10.03.2025;
МД № 24UA112070004258U4 від 12.09.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004259U3 від 12.09.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004257U5 від 12.09.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004256U6 від 12.09.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004260U6 від 12.09.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004617U6 від 08.10.2024 - дата звернення до суду 12.03.2025;
МД № 24UA112070004612U0 від 08.10.2024 - дата звернення до суду 07.04.2025;
МД № 24UA112070004619U4 від 08.10.2024 - дата звернення до суду 07.04.2025;
МД № 24UA112070004614U9 від 08.10.2024 - дата звернення до суду 07.04.2025;
МД № 24UA112070004616U7 від 08.10.2024 - дата звернення до суду 07.04.2025;
МД № 24UA112070004640U6 від 09.10.2024 - дата звернення до суду 08.04.2025;
МД № 24UA112070004645U1 від 09.10.2024 - дата звернення до суду 08.04.2025;
МД № 24UA112070004642U4 від 09.10.2024 - дата звернення до суду 08.04.2025;
МД № 24UA112070004641U5 від 09.10.2024 - дата звернення до суду 08.04.2025;
МД № 24UA112070004643 U3 від 09.10.2024 - дата звернення до суду 08.04.2025;
МД № 24UA112070005211U6 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005204U9 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005206U7 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005208U5 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005207U6 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005209U4 від 27.11.2024 - дата звернення до суду 27.05.2025;
МД № 24UA112070005234U2 від 28.11.2024 - дата звернення до суду 28.05.2025;
МД № 24UA112070005233U3 від 28.11.2024 - дата звернення до суду 28.05.2025;
МД № 24UA112070005235U1 від 28.11.2024 - дата звернення до суду 28.05.2025;
МД № 24UA112070005236U0 від 28.11.2024 - дата звернення до суду 28.05.2025.
по Контракту № 24.05 від 19.08.2024:
МД № 24UA112080006902U8 від 30.09.2024 - дата звернення до суду 28.03.2025;
МД № 24UA112080006936U8 від 01.10.2024 - дата звернення до суду 31.03.2025.
Враховуючи вищенаведені норми права, суд висновує, що відповідно до частини другої статті 13 Закону про валюту строк виплати заборгованості 180 днів за вказаними операціями повинен обчислюватися з дня митного оформлення продукції, що експортується, а не як вважає позивач - на наступний день з дня митного оформлення продукції.
Тобто митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070004009U6 від відбулося 23.08.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 18.02.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070004232U0, МД № 24UA112070004230U2, МД № 24UA112070004234U9 від 10.09.2024, МД № 24UA112070004233U0, МД 24UA112070004231U1 відбулося 10.09.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 08.03.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070004258U4, МД № 24UA112070004259U3, МД № 24UA112070004257U5, МД № 24UA112070004256U6, МД № 24UA112070004260U6 відбулося 12.09.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 10.03.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070004617U6, МД № 24UA112070004612U0, МД № 24UA112070004619U4, МД № 24UA112070004614U9, МД № 24UA112070004616U7 відбулося 08.10.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 05.04.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070004640U6, МД № 24UA112070004645U1, МД № 24UA112070004642U4, МД № 24UA112070004641U5, МД № 24UA112070004643 U3 відбулося 09.10.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 06.04.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070005211U6, МД № 24UA112070005204U9, МД № 24UA112070005206U7, МД № 24UA112070005208U5, МД № 24UA112070005207U6, МД № 24UA112070005209U4 відбулося 27.11.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 25.05.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.04 від 01.08.2024 згідно з МД № 24UA112070005234U2, МД № 24UA112070005233U3, МД № 24UA112070005235U1, МД № 24UA112070005236U0 відбулося 28.11.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 26.05.2025.
Митне оформлення за контрактом № 24.05 від 19.08.2024 згідно з МД № 24UA112080006936U8 відбулося 01.10.2024, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 29.03.2025.
При цьому як убачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та додатку до нього, нарахування пені було розпочато відповідачем з наступного дня після закінчення відповідних граничних строків, з урахуванням положень ч. 7 ст. 13 Закону України "Про валюту та валютні операції", яка передбачає, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується, що, як підтверджується матеріалами справи, мало місце у даному випадку.
Таким чином, відповідачем правильно встановлено граничні строки сплати контрагентом позивача заборгованості згідно з оформленими вищезгаданими митними деклараціями та визначено порушення граничного строку на 1 день, а позивачем, в свою чергу, порушено встановлені Національним банком в Постанові № 18 строки розрахунків за операціями з експорту товарів.
Підсумовуючи вищенаведене, позивачем не доведено, а судом не встановлено ознак протиправності спірного ППР № 19/32-00-07-13 від 14.01.2026, а тому, на думку суду, таке прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та не може бути скасоване.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.03.2026.
Суддя А.В. Сіпака