Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2026 року Справа№200/962/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
12.02.2026 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.01.2026 № 914210173160 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, час перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 09.11.2010 по 09.01.2026;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 09.01.2026 та здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі, визначеному абзацом 8 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 цього Закону та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 09.11.2010 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. 09.01.2026 позивач через веб-портал електронних послуг звернувся із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі визначеному відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці".
Рішенням відповідача від 15.01.2026 № 914210173160 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.
Позивач вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем протиправно не зараховано час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 09.11.2010 по 09.01.2026 до страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Зобов'язано відповідача подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.
03.03.2026 на адресу суду надійшли частково витребувані документи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 09.01.2026 позивач через веб-портал електронних послуг звернувся із заявою про перерахунок пенсії № 135. За результатами розгляду заяви прийнято рішення про відмову від 15.01.2026 № 914210173160.
Згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування спеціальний стаж роботи як працівника провідних професій у вугільній промисловості, які працюють в особливо шкідливих умовах, складає 01 рік 00 місяців 14 днів. До звернення не було долучено: довідка про підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній; акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1( Н-1/П) або акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 . Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.
25.03.2026 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано витребувані докази.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 поновлено провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач з 09.11.2010 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
09.01.2026 позивач через веб-портал електронних послуг звернувся із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі визначеному відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці".
Рішенням відповідача від 15.01.2026 № 914210173160 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Аналіз ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що умовою реалізації права на призначення пенсії є:
- робота особи не менше 25 років на посадах за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.94 № 202), або 20 років на провідних професіях на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень);
- зайнятість особи повний робочий день на роботах згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України Списком.
Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 09.11.2010 по 09.01.2026 до страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1.
Щодо періоду перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 09.01.2026, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі Закон № 345-VI) передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 1 ст. 33 Закону № 1058-IV установлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Водночас ст. 28 Закону № 1058-IV визначено мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В абзаці четвертому ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV зазначено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачені ст. 114 Закону № 1058-IV.
З наведеного висновується, що передбачене абзацом четвертим ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV правило зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до відповідного стажу роботи із шкідливими умовами застосовується лише при призначенні пенсій на пільгових умовах, зокрема пенсії за віком на пільгових умовах.
У ч. 5 ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" також зазначено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Згідно з правовим висновком, який наведений Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням наведених висновків, суд дійшов висновку, що період знаходження позивача на інвалідності з 09.11.2010 по 09.01.2026 не підлягає врахуванню до стажу для вирішення питання про наявність підстав для перерахунку пенсії, зокрема згідно зі ст. 8 Закону № 345-VI.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17.
З розрахунку стажу (форма РС-право) випливає, що спеціальний стаж позивача (Список № 1 та/або Ст. 14, П/П, підземні, сп. 1 р.1 п-р.1 п.а-в) на момент призначення пенсії по інвалідності становить менше 15 років.
Період знаходження позивача на інвалідності не підлягає врахуванню до спеціального стажу для вирішення питання про наявність підстав для перерахунку пенсії, зокрема згідно зі ст. 8 Закону № 345-VI.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 12.02.2026 у справі № 200/7739/25.
Суд зазначає, що ст. 8 Закону № 345, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 передбачені пільги для шахтарів щодо підвищеного мінімального розміру пенсії за віком. Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, ст. 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
Таким чином, умовою виплати пенсії у розмірах встановлених ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується те, що позивач перебуває на пенсії по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону № 1058-IV з 09.11.2010.
З огляду на встановлене та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що до позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки таке зарахування застосовується виключно для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для перерахунку пенсії по інвалідності у певному розмірі.
Аналогічна позиція викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 140/6213/24, від 03.04.2025 у справі № 140/5074/24.
Отже, суд відхиляє доводи позивача про те, що до пільгового підземного стажу слід зарахувати період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням для перерахунку пенсії по інвалідності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич