Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
30 березня 2026 року Справа № 200/2209/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви адвокатом Цибрій Тетяною Володимирівною в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
25 березня 2026 року адвокат Цибрій Тетяна Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини НОМЕР_1 :
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1853 від 10 травня 2023 року «Про результати проведеного службового розслідування за фактом самовільного залишення розташування підрозділу та відсутності на військовій службі молодшим сержантом ОСОБА_1 ».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 (підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ). На неї поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Київського окружного адміністративного суду.
Відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місцезнаходження відповідача Військової частини НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань закриті.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року витребувано у Міністерства оборони України та у Військової частини НОМЕР_1 відомості про зареєстровану адресу місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 (згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 03134, м. Київ; код ЄДРПОУ 26630907, що підтверджується копією довідки від 25 травня 2022 року №445/22 (довідка з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), яка подана відповідачем до суду 27 березня 2026 року та міститься в матеріалах справи.
Відтак, з урахуванням норм Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», на відповідача також поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Київського окружного адміністративного суду (адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26a, м. Київ, 01133).
Отже, цей адміністративний позов не підсудний Донецькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, судом враховується рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20 липня 2016 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом, зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Суд враховує, що в порядку частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відтак, порушення судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Частиною шостою статті 29 КАС України встановлено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення (частина восьма статті 29 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Оскільки, зареєстроване місце проживання позивача знаходиться на території Київської області та місцезнаходженням відповідача є місто Київ, суд вважає необхідним врахувати зазначене та передати адміністративну справу для розгляду за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача.
Керуючись статтями 25, 29, 30, 35, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
1. Адміністративну справу за позовом адвоката Цибрій Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу передати для розгляду за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26a, м. Київ, 01133).
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
3. Звернути увагу учасників справи, що відповідно частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
4. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.С. Молочна