Номер провадження 22-з/821/24/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/7584/25 Категорія: 305010000
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
26 березня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаряКостенко А.І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Чарз-Авто», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ДП «Чарз-Авто» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків у виді вартості величини фізичного зносу складників пошкодженого автомобіля у розмірі 183 691,67 грн., судові витрати у виді судового збору - 1 836,92 грн., а всього стягнути 185 528,59 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, директор ДП «Чарз-Авто» оскаржив його в апеляційному порядку, вказавши, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Судом неправильно застосовано норми матеріального права. Просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чарз-Авто» залишено без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2025 року залишено без змін.
05 березня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ДП «Чарз-Авто» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Черниченко Є.М. надав договір про надання правничої допомоги від 02 березня 2026 року, додаткову угоду до цього договору від 04 березня 2026 року, якою передбачено, що загальна вартість послуг адвоката складає 15000,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 04 березня 2026 року з описом таких робіт (подання відзиву на апеляційну скаргу), вартість яких становить вказану вище суму.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Це також узгоджується із висновками Верховного суду викладеними у додатковій постанові від 22 вересня 2025 року у справі № 686/31963/24.
Суд враховує, що хоча апеляційну скаргу ДП «Чарз-Авто», на яку адвокатом позивача подано відзив, було залишено без задоволення, однак розмір витрат на правову допомогу 15 000,00 грн. не відповідає засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, а тому колегія суддів вважає за необхідне зменшити цей розмір до 4 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути зі дочірнього підприємства «Чарз-Авто» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правову допомогу понесених у суді апеляційної інстанції в розмірі 4000,00 грн.
Додаткова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року.
Судді