Справа № 161/6663/24 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Провадження № 22-ц/802/478/26 Доповідач: Киця С. I.
24 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів - Здрилюк О. І., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Прядун Ю. В.,
з участю:
представника позивача адвоката Макари О. Є.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кінах Я. В.,
представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Войціховського А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом малолітнього ОСОБА_3 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про виділення майна в натурі та припинення права спільної часткової власності за апеляційною скаргою позивача малолітнього ОСОБА_3 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , поданою представником позивача адвокатом Макарою Оксаною Євгеніївною, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року,
Позивач малолітній ОСОБА_7 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 в квітні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про виділення майна в натурі та припинення права спільної часткової власності. В позовній заяві просили у межах підготовчого провадження вирішити питання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення технічної можливості та варіанту (варіантів) виділу в натурі майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/ об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в натурі зазначене майно; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на зазначене майно.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2024 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено запитання: 1. Чи існує технічна можливість виділу в натурі майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий (ізольований) об'єкт нежитлової нерухомості, який за своїм розміром (площею) відповідатиме ідеальному розміру частки (частини) без заподіяння шкоди іншим співвласникам та без необхідності додаткового використання спільних площ та входів, а також технічних мереж основного приміщення?; 2. Визначити один або декілька найбільш доцільних/оптимальних варіантів виділу майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в окремий (ізольований) об'єкт нежитлової нерухомості, який за своїм розміром (площею) відповідатиме ідеальному розміру частки (частини), при цьому визначивши обсяг ремонтно-будівельних робіт, які слід провести для облаштування/перепланування тощо; 3. У разі відхилення/відступу від ідеальної частки (частини) майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вказати суму/розмір грошової компенсації виходячи з ринкової вартості майна на час проведення експертизи. Проведення експертизи доручено експертам Волинської Торгово-промислової палати.
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи експертом складено висновок № 02/10 від 13.09.2025, яким запропоновано два варіанти виділу 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та вказано, що при здійсненні виділу, співвласнику 1/16 частки необхідно в установленому порядку обладнати окремий вхід до своєї частини приміщення, забезпечити підключення до необхідних інженерних мереж, тобто без використання спільних площ та входів, а також технічних мереж основного приміщення, що залишається у користуванні інших співвласників. Вказано, що будь-який варіант розподілу приміщення передбачає втручання в об'ємно-планувальне рішення, що, у свою чергу, призведе до зміни функціональної характеристики об'єкта в цілому.
10 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , через представника адвоката Кінах Я. В. подала до суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 02/10 від 13.09.2025 є неповним, нечітким, необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи та відповідно, викликає сумніви в його правильності та об'єктивності.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року призначено у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено запитання: 1.Чи існує технічна можливість виділу в натурі майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий (ізольований) об'єкт нежитлової нерухомості, який за своїм розміром (площею) відповідатиме ідеальному розміру частки (частини) без заподіяння шкоди іншим співвласникам та без необхідності додаткового використання спільних площ та входів, а також технічних мереж основного приміщення?; 2. Визначити один або декілька найбільш доцільних/оптимальних варіантів виділу майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в окремий (ізольований) об'єкт нежитлової нерухомості, який за своїм розміром (площею) відповідатиме ідеальному розміру частки (частини), при цьому визначивши обсяг ремонтно-будівельних робіт, які слід провести для облаштування/перепланування тощо; 3. У разі відхилення/відступу від ідеальної частки (частини) майна, що належить ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, а саме 1/16 частки (частин) офісного приміщення /літер А-9/, об'єкта нежитлової нерухомості, загальною площею 336,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вказати суму/розмір грошової компенсації виходячи з ринкової вартості майна на час проведення експертизи. Проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Позивач малолітній ОСОБА_7 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 через представника адвоката Макару О. Є. подав апеляційну скаргу на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року, вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Вказує, що в ухвалі не наведено жодних обставин, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, не обґрунтовано необхідність призначення повторної експертизи та порушено порядок її призначення відповідно до ст. 113 ЦПК України. Щодо доводів представника відповідача адвоката Кінах Я. В. в клопотанні про призначення повторної експертизи про проведення експертизи без виїзду на об'єкт, без повідомлення учасників справи та фактично за матеріалами, наявними у цивільній справі, то судовим експертом була визначена дата для проведення візуального огляду досліджуваного об'єкту о 10:00 07.03.2025. Експерт прибув на місце проведення дослідження у запланований час. Однак, сторона відповідачів не з'явилась у зазначений час, а представник орендаря повідомив, що не має повноважень для забезпечення доступу до усіх приміщень об'єкта дослідження, а тому адвокат Макара О. Є. звернулась з клопотанням про проведення дослідження на підставі матеріалів справи. Висновком правильно встановлені вихідні дані щодо площі спірного об'єкта та ідеальних часток співвласників, подільності будівлі, варіанти розподілу у відповідності до ідеальних часток їх співвласників. Також зазначені оптимальні варіанти виділу належної частки позивачу у нерухомому майні. Щодо отримання дозволів на підключення комунікацій, то Постановою Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 707/2516/18 викладено правовий висновок, що положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки. Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи. У суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна. Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. Таким чином, дозвільна/проектна документація, зокрема містобудівні/технічні умови на реконструкцію/підключення до інженерних мереж стороною позивача буде отримуватись в ході виконання рішення суду про виділення майна в натурі та припинення права спільної часткової власності. Просить ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Кінах Я. В. подала відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що експертом було здійснено підготовчі дії з проведення експертизи через п'ять місяців після її призначення судом. Без повідомлення учасників справи експерт визначив дату проведення експертизи, яку не було погоджено з учасниками справи. При цьому 25.02.2025 до суду надійшло клопотання експерта, в якому експерт вказав, що 07.03.2025, починаючи з 10:00 буде проводитись візуально-документальне обстеження об'єкта дослідження та просив забезпечити можливість її проведеня. Вказане клопотання було надіслано сторонам, однак до розгляду судом не призначалось, ні обов'язку, ні пропозиції надати пояснення на клопотання не було визначено та дата огляду, 07.03.2025, не була погоджена. Клопотання адвоката Макари О. Є. про проведення експертизи за матеріалами справи судом також не розглядалось. В цілому висновок експерта зводиться до пропонування виділу саме приміщень праворуч та ліворуч фасаду будівлі, для облаштування яких потрібно отримувати дозволи на влаштуання входів, а також, де відсутні можливості підведення комунікації без використання майна третіх осіб. При цьому експерт залишив поза увагою окрему кімнату площею 22,8 кв.м (зображена на схемі). Стіни вказаної кімнати виходять в під'їзд житлового будинку, там наявні замуровані двері. Відтак, з невеликою доплатою (за 1,3 кв. м) позивач може отримати готову кімнату із можливістю значно простішого влаштування входу та під'єднання комунікацій, які знаходяться за спільною стіною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Представник позивача адвокат Макара О. Є. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кінах Я. В. та представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Войціховський А. В. апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши представника позивача, представників відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Призначаючи повторну судову будівельно-технічну експертизу в цій справі, суд першої інстанції виходив з мети повного та всебічного розгляду справи, з врахуванням того, що висновок експертизи є одним із доказів по справі.
За принципами змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
За змістом частин першої-третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Експертиза судом може призначатися і тоді, коли її призначення не є обов'язковою.
За ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Таким чином, повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, зокрема, якщо не погоджується зі змістом висновку, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
З матеріалів справи встановлено, що предметом позову є виділення майна в натурі та припинення права спільної часткової власності
З метою належного розгляду позовних вимог, враховуючи обов'язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, одним з основних завдань будівельно-технічної експертизи є визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Поставлені судом на вирішення експертизи питання відповідають тим обставинам, які необхідно встановити в цій справі, та які вимагають повного висновку.
Дослідивши висновок судової будівельно-технічної експертизи №02/10 від 13.09.2025 та здійснивши оцінку доводів та заперечень представників сторін у справі в межах вирішення клопотання про призначення повторної експертизи, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що наведені представниками відповідачів доводи, вказують на те, що цей висновок викликає сумніви в його правильності.
З висновку експертизи встановлено, що експертом не було проведено повне обстеження об'єкта дослідження з незалежних від нього причин. Позивачем подана заява про проведення будівельно-технічної експертизи спірного приміщення по наявних документах. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2026 № 1950/5), коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за іншими матеріалами. Разом з тим, такий висновок викликає сумніви у його правильності, оскільки можна оглянути об'єкт у присутності учасників справи. У Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень зазначено, що одним з основних завдань будівельно-технічної експертизи є визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна і відповідно до п. 5.1.6. для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об'єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир, об'єктів комерційного та промислового призначення) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлювальні документи на об'єкт нерухомості, дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об'єкта, матеріали технічної інвентаризації, дані щодо фактичного використання нерухомого майна. У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів поділу пропозиції учасників судового процесу, то такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).
В ухвалі суду про призначення експертизи від від 30.09.2024 експертом не було викладено пропозицій учасників судового процесу щодо варіантів виділу частки в нерухомому майні і суд не вважав за необхідне враховувати такі пропозиції, а тому доводи відповідачів щодо неприйнятності запропонованих варіантів поділу, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу. З метою об'єктивного вирішеня спору, судом призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу.
При цьому апеляційний суд зауважує, що жодний доказ, зокрема, висновок експерта, не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не спростували правильного висновку суду про призначення додаткової експертизи.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача малолітнього ОСОБА_3 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , подану представником позивача адвокатом Макарою Оксаною Євгеніївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року.
Головуючий - суддя
Судді