Справа № 761/10087/26
Провадження № 1-кс/761/7174/2026
20 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112350000003 від 09.01.2026,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112350000003 від 09.01.2026.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000003 від 09.01.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи офіцером відділу супроводження кар'єри офіцерів кадрового центру Сухопутних військ ЗС України, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, офіцер ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності.
Так, 5 січня 2026 року ОСОБА_6 , маючи на меті дізнатись про порядок переміщення військовослужбовців з однієї військової частини до іншої для свого давнього знайомого ОСОБА_7 , який з початку 2022 року проходить військову службу в лавах Збройних Сил України та перебуває безпосередньо на лінії бойового зіткнення на Донецькому напрямку, звернувся до знайомого йому ОСОБА_5 з проханням проконсультувати з даного приводу.
У свою чергу ОСОБА_5 погодився допомогти, повідомивши, що дане питання вирішуються дуже просто, але йому потрібен час для з'ясування всіх обставин в частині переміщення військовослужбовця, додавши, що сам передзвонить.
06.01.2026 ОСОБА_5 використовуючи месенджер «WhatpApp» відправив повідомлення ОСОБА_6 після чого передзвонив з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 повідомивши, що може допомогти у вирішенні заданого питання терміном до трьох місяців однак необхідно надати останньому грошові кошту у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) доларів США.
Так, ОСОБА_5 , діючи за усними вказівками невстановлених осіб Штабу Сухопутних військ ЗС України, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, являються службовими особами, вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2026, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану, спільно з невстановленими службовими особами Штабу Сухопутних військ ЗС України, щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, за вчинення дій щодо переміщення військовослужбовця з військової частини НОМЕР_2 - 23 ОМБРдо НОМЕР_3 окремого зенітного кулеметного батальйону військової частини НОМЕР_4 ,з дислокацією у АДРЕСА_1 , з використанням наданої їм влади чи службового становища.
В свою чергу, ОСОБА_6 , реально сприймаючи діяльність ОСОБА_5 та невстановлених на даний час службових осіб Штабу Сухопутних військ ЗС України, як протиправну, звернувся до правоохоронних органів. У подальшому, ОСОБА_6 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_5 , під контролем правоохоронних органів.
У подальшому, 09.02.2026 перебуваючи в ресторані «МакДональдз» за адресою: м. Київ вул. Юрія Іллєнка, 3, під час особистої зустрічі між ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та ОСОБА_5 , який діяв як пособник в одержанні неправомірної вигоди, було проговорено терміни переміщення військовослужбовця та підтверджено загальну суму неправомірної вигоди.
Так, зі слів ОСОБА_5 , він за грошову винагороду у розмірі 9 000 доларів США може вирішити питання щодо переміщення військовослужбовця.
19.02.2026 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно як пособник для реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема для одержання неправомірної вигоди для службових осіб Штабу Сухопутних військ ЗС України, за вчинення дій, спрямованих на переміщення військовослужбовця з військової частини НОМЕР_2 - 23 ОМБР до НОМЕР_3 окремого зенітного кулеметного батальйону військової частини НОМЕР_4 , з дислокацією у АДРЕСА_1 з використанням наданої їм влади чи службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, повідомив про механізм переміщення військовослужбовця та необхідність надання йому частини неправомірної вигоди у розмірі 6 000 доларів США.
В подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Штабу Сухопутних військ ЗС України, приблизно о 11 год. 33 хв. 12.03.2026 в ході телефонної розмови ОСОБА_5 із власного мобільного номеру телефону НОМЕР_1 із ОСОБА_6 , який діючи з відома та під контролем співробітників правоохоронних органів, діючи з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_5 , а також інших невстановлених службових осіб Штабу Сухопутних військ ЗС України, повідомив останньому, що йому необхідно прибути до визначеної точки у м. Київ, для передачі грошових коштів у сумі 6 000 доларів США, за раніше обумовлені «послуги», та повідомив, що від нього прийде «його» людина.
В цей момент ОСОБА_5 , 12.03.2026, приблизно о 12 годині 48 хвилин, перебуваючи на робочому місці, що за адресою: м. Київ,вул. Дегтярівська, 19, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Штабу Сухопутних вій ЗС України, зокрема для одержання неправомірної вигоди для таких осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, повідомив, що потрібно надати неправомірну вигоду щодо «послуг» із переміщення його знайомого, у розмірі 6 000 доларів США його знайомому, який прийде на зустріч.
В подальшому, цього ж дня приблизно о 13 год. 29 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи за обумовленою ОСОБА_5 адресою, а саме: м. Київ,вул. Зодчих 30/6, зустрівся з раніше невідомою особою чоловічої статі, яким виявився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діяв за вказівкою ОСОБА_5 для отримання грошових коштів, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_5 , де передав останньому неправомірну вигоду в розмірі 6 000 доларів США.
У той же день, 12.03.2026 о 13 год. 35 хв., громадянин ОСОБА_6 передав неправомірну вигоду в розмірі 6 000 доларів США, а саме: 60 купюр номіналом 100 доларів США (що становить 264 000 грн. за курсом НБУ станом на 12.03.2026), після чого ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та під час затримання, виявлено та вилучено вищевказані грошові кошти.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням службового становища, у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, 12.03.2026 о 13 год. 56 хв. за адресою: м. Київ,вул. Дегтярівська, 19, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 14», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_1 .
12.03.2026 року вищевказані речі, відповідно до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, в зв'язку з чим слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Слідчий про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився. При цьому на адресу суду звернувся із заявою про розгляд клопотання у його відсутність.
Власник та/або представник власника вилученого майна, в судове засідання не з'явився, слідчим надано відомості про те, що був повідомлений власник вилученого майна - ОСОБА_5 про день та час судового розгляду.
При цьому, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000003 від 09.01.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
12.03.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_9 , в якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 14», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_1 .
12.03.2026 постановою слідчого вищезазначені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні
12.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , затриманого у порядку ст. 208 КПК України, цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, зазначеного в клопотанні слідчого.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотаннястаршого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманого в порядку ст. 208 КПК України, а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 14», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя