Справа № 761/5736/26
Провадження № 1-кс/761/4720/2026
25 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження провадженні № 22024000000000556 від 18.06.2024, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №761/46555/25, а саме: мисливський нарізний карабін «Sauer 202», № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ; мисливський нарізний карабін «ФОРТ 201» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) з двома магазинами, який належить ОСОБА_4 .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та здійснювати розгляд без участі.
Прокурор подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №761/46555/25 накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за за адресою: АДРЕСА_1, зокрема на: мисливський нарізний карабін «Sauer 202», № НОМЕР_1 ; мисливський нарізний карабін «ФОРТ 201» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) з двома магазинами.
Згідно наданими адвокатом ОСОБА_3 матеріалами вказане майно належить ОСОБА_4 .
Мотивуючи підставу для накладення арешту слідчий суддя вказав, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22024000000000556 від 18.06.2024, у зв'язку з чим прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що будь-яких відомостей чи обставин, які б виправдовували таке вручення у право власника на мирне володіння своїм майном, не вбачається.
Матеріали провадження не містять достатніх даних, які б свідчили, що вилучене майно, яке належить ОСОБА_4 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить відомості, які неможливо отримати іншим шляхом.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таким чином, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором надано не було, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування на даній стадії, у зв'язку з чим арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №761/46555/25, а саме на:
- мисливський нарізний карабін «Sauer 202», № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ;
- мисливський нарізний карабін «ФОРТ 201» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) з двома магазинами, який належить ОСОБА_4 .
У порядку п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України зобов'язати уповноважених осіб, в яких утримується вилучене майно, повернути належне ОСОБА_4 майно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1