Вирок від 24.03.2026 по справі 760/8121/26

Справа №760/8121/26

1-кп/760/3055/26

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду кримінальне провадження, відомості про яке внесено 19.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105090000236 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівське Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (укриття), раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст.162 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , у ОСОБА_3 виник протиправний намір, спрямований на незаконне проникнення до житла особи, а саме до квартири АДРЕСА_4 у зазначеному будинку, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне проникнення до житла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 приблизноо14год 00 хв, перебуваючи біля будинку, що розташований за вище вказаною адресою, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи та будучи обізнаним, що проникнення до житла є суспільно небезпечним діянням, розуміючи можливість настання наслідків у виді порушення конституційного права громадянки ОСОБА_4 на недоторканість житла, та розуміючи те, що він не вправі проникати, без відповідного дозволу власника, силою рук, шляхом фізичного впливу та деформації металевої планки навісного замку відчинив двері та проник до житлової квартири АДРЕСА_5 .

19.03.2026 року приблизно о 17:00 год., гр. ОСОБА_4 , повернувшись до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_5 , виявила у приміщенні квартири ОСОБА_3 , який незаконно проник до квартири останньої.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до житла особи.

Згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи.

При призначенні виду покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_3 є солдатом в/ч НОМЕР_1 , на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінального проступку.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 діяння є кримінальним проступком, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 69 КК України - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і признати покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Речові докази: DVD-R диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135249540
Наступний документ
135249542
Інформація про рішення:
№ рішення: 135249541
№ справи: 760/8121/26
Дата рішення: 24.03.2026
Дата публікації: 01.04.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.03.2026)
Дата надходження: 23.03.2026