Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3529/26
25 березня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
До Подільського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що відділом дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, однак відповідно до постанови дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 кримінальне провадження було закрито. Разом з тим, потерпілий ОСОБА_3 вважає, що органом досудового розслідування не було проведено всіх належних слідчих дій для збирання доказів з метою встановлення істини. Оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, не вжито всіх необхідних слідчих дій для встановлення винної особи, а висновки які в ній містяться щодо відсутності в діянні складу кримінального правопорушення не відповідають фактичним обставинам, тому така постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.03.2026 року прийнято до розгляду зазначену скаргу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Водночас на адресу суду надійшли матеріали кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вирішуючи скаргу, слідча суддя встановила такі обставини.
Відділом дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.04.2025 по справі № 758/4967/25 за заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 28.03.2025 року в ході конфлікту за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, невстановлена особа нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_3 .
Органом досудового розслідування оглянуто наданий заявником відеозапис (DVD-R): файл «IMG_1782» (00:31) та «IMG_1783» (05:57); складено протокол огляду відеозапису з фототаблицями. Встановлено, що відеозапис відображає словесний конфлікт та штовхання кількох осіб, однак не фіксує безпосереднього заподіяння ударів саме ОСОБА_3 і не дає змоги ототожнити конкретну особу, яка завдала ушкоджень.
Окрім цього, органом досудового розслідування направлено запити щодо наявності додаткових записів з камер, з метою їх наявності - долучити відеозаписи до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів, проте оглянутих придатних записів, що відтворюють момент нанесення ушкоджень, не здобуто.
Також в ході досудового вилучено та долучено медичні документи, отримано висновок судово-медичної експертизи № 042-1149-2025 від 12.09.2025: у ОСОБА_3 виявлено множинні синці й садна тулуба та кінцівок, що за критерієм тривалості розладу здоров'я належать до легких тілесних ушкоджень (до 6 діб); характер - від дії твердих тупих предметів/контакту з твердою поверхнею; висновок не встановлює конкретний механізм та особу, яка могла їх завдати (див. п. 1.5.2, 2.3.5, 4.6 «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ МОЗ № 6 від 17.01.1995).
Враховуючи викладене, дізнавач дійшов висновку про те, що хоча діяння, про яке заявлено, охоплюється диспозицією ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), однак для притягнення конкретної особи необхідно довести об'єктивну сторону (заподіяння саме цією особою), суб'єктивну сторону (умисел) і причинний зв'язок, кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК належать до приватного обвинувачення (ст. 477 КПК), однак навіть за наявності заяви потерпілого органу досудового розслідування вимагається зібрати достатні докази підтримання обвинувачення. Таким чином, на підставі вищевикладеного дізнавач дійшов висновку, про відсутність складу правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та 25.09.2025 виніс постанову про закриття кримінального провадження.
Щодо строку оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
Ч. 1 ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
За змістом ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
В судовому засіданні встановлено, що копію оскаржуваної постанови представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 отримала 02.03.2026 року, про що свідчить відповідна розписка.
Водночас матеріали кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 не містять інформації про направлення копії оскаржуваної постанови на адресу потерпілого ОСОБА_3 або іншого повідомлення останнього про прийняте за результатами досудового розслідування рішення.
Відтак, слідча суддя дійшла висновку, що скаржником не порушено строк подання скарги, встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки про оскаржувану постанову останній дізнався 02.03.2026 року, а зі скаргою до суду звернувся 06.03.2026 року.
Скаржник посилається на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 не проведені всі можливі слідчі дії, внаслідок чого висновок про прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження є передчасним, а тому постанова про закриття провадження підлягає скасуванню.
Слідча суддя враховує те, що у пункті 3 Узагальнень ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначається, що правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Отже, для вирішення питання про законність та обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, слідча суддя повинна встановити:
-дотримання вимог КПК України при постановлені такого рішення;
- обґрунтованість підстав для його прийняття.
Щодо процесуальних вимог, то з цього приводу слідча суддя зазначає, що ч. 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.
Відповідно постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується (ч. 5, 7 ст. 110 КПК України).
Слідча суддя встановила, що у постанові дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження зазначено:
- відомості про особу, яка прийняла таке рішення, місце та час його прийняття (вступна частина);
- зміст обставин кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025, їх оцінка, мотиви для закриття цього провадження, з відповідною вказівкою на положення закону (мотивувальна частина);
- зміст прийнятого рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, вказівка на порядок виконання та порядок оскарження (резолютивна частина).
Це дає підстави вважати, що слідчим дотримано формальні вимоги процесуального закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025.
Поряд з цим, в частині обґрунтованості рішення, оскаржена постанова є такою, що прийнята передчасно, на підставі проведення досудового розслідування у формі дізнання без всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Так, статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями ст. 25 КПК України прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Водночас, за змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 94 КПК України передбачено, що, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вищенаведені положення кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийнято лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування. Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідством було об'єктивно встановлено всі обставини справи, проведено всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надану належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі положень закону і фактичних даних прийнято процесуальне рішення.
Натомість, з наданих матеріалів кримінального провадження слідчою суддею встановлено, що органом досудового розслідування не проведено огляд місця події, не допитано осіб, на яких потерпілий ОСОБА_3 вказує як таких, що вчинили зазначене кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Враховуючи наведене, слідча суддя дійшла висновку про передчасність рішення про закриття кримінального провадження, а відтак відповідну постанову дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження слід скасувати, а скаргу - задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 2, 284, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зобов'язати відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025105070000261 від 15.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та провести його у відповідності з вимогами КПК України.
Копію ухвали, разом з матеріалами закритого кримінального провадження № 12025105070000261 від 15.04.2025 направити до відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у місті Києві для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1