печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16222/26-к
пр. 1-кс-20890/26
24 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження: підозрюваного ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадження № 62023000000000236 від 14.03.2023 ОСОБА_3 ,
24.03.2026 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням за погодження прокурора Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді, в межах кримінального провадження № 62023000000000236 від 14.03.2023, з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 25.03.2026, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які можливо причетні до вчиненого злочину.
При цьому, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисники підозрюваного ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Просили в задоволенні клопотання відмовити та визначити розмір застави або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки у підозрюваного незадовільний стан здоров'я, а також він має міцні соціальні зв'язки.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та заявив про можливе посягання на його життя працівниками правоохоронних органів, шляхом умисного отруєння. На підтвердження зазначених обставин надав Пакет № 567 біохімії крові і просив вирішити питання про проведення невідкладного судово-медичного обстеження відповідно до ст. 206 КПК України.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Управлінням з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000236 від 14.03.2023 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, 25.12.2025 ОСОБА_3 затриманий у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.
Того ж дня ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341 КК України.
26.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.02.2026 включно.
17.02.2026 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.03.2026.
19.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.03.2026 включно.
18.03.2026 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.
23.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внаслідок його виняткової складності, продовжено до восьми місяців, тобто до 25.08.2026.
Під час досудового розслідування встановленні обставини, які дають обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема:
- протоколами допитів свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 24.02.2022 за наказом ОСОБА_3 його було усунуто від виконання обов'язків працівниками УСБУ в Харківській області та захоплено його службовий кабінет з єдиним каналом урядового зв'язку. Також працівниками УСБУ в Харківській області за наказом ОСОБА_3 замість начальника Харківської ОВА було взято участь у селекторній нараді з Президентом України, яка проводилась за допомогою каналу урядового зв'язку між Харківською ОВА та ОСОБА_10 . Також, ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_3 було організовано поширення неправдивої інформації щодо залишення владою міста Харкова у засобах масової інформації з метою його дискредитації, як начальника ОВА;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які підтвердили покази ОСОБА_9 та повідомили про факт захоплення 24.02.2022 адміністративної будівлі Харківської ОВА співробітниками УСБУ в Харківській області, усунення від виконання службових обов'язків начальника Харківської ОВА, а також його дискредитацію шляхом публікації у мережі Інтерент неправдивих відомостей про його втечу з міста Харкова;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також дочки останньої ОСОБА_18 , які повідомили про факт захоплення співробітниками УСБУ в Харківській області службового кабінету начальника Харківської ОВА ОСОБА_9 , усунення останнього від виконання своїх посадових обов'язків, а також розповсюдження неправдивої інформації щодо залишення регіону керівництвом Харківської області та міста Харків;
- протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, проведених зі свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які впізнали на фото співробітників УСБУ в Харківській області, що брали участь в захопленні кабінету начальника Харківської ОВА;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_19 , який зазначив про захоплення службового кабінету начальника Харківської ОВА ОСОБА_9 , а також про розповсюдження неправдивої інформації щодо залишення начальником ОВА міста Харкова;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_20 , який пояснив що проходить службу в Управлінні Держспецзв'язку в Харківській області та 24.02.2022 налагоджував спеціальний канал Урядового зв'язку в приміщенні кабінету начальника Харківської ОВА, був свідком як співробітники УСБУ в Харківській області перейняли на себе повноваження начальника Харківської ОВА та брали участь у селекторній нараді з Офісом Президента України; співробітники УСБУ в Харківській області, який сприймав на той час як керівництво Харківською ОВА, в обідній час сказали що будуть залишати будівлю Харківської ОВА та надалі евакуюватись з міста, у зв'язку з чим зняв установлене в кабінету начальника Харківської ОВА обладнання для організації спеціального зв'язку з Офісом Президента України;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , який пояснив що працює начальником ГВ КІБ УСБУ в Харківській області та 24.02.2022, за наказом начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 , через наявні зв'язки серед адміністраторів місцевих Інтернет-ресурсів, розмістив у місцевому телеграм-каналі фото порожнього кабінету начальника Харківської ОВА з дописом про залишення міста керівництвом м. Харкова та Харківської області;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , який вказав, що вів телеграм-канал, в якому 24.02.2022 за вказівкою співробітників СБ України було опубліковано фото з пустим кабінетом начальника Харківської ОВА та повідомленням про те, що керівництво м. Харкова та Харківської області залишило місто;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_23 , який повідомив що приблизно у 10:45 24.02.2022 начальник Управління підполковник ОСОБА_3 викликав його до свого робочого кабінету, де також знаходився перший заступник начальника Управління полковник ОСОБА_24 . Начальник Управління повідомив його та полковника ОСОБА_25 , що згідно з наявною інформацією голова Харківської ОВА ОСОБА_9 безпідставно покинув своє робоче місце та будівлю Адміністрації, унеможлививши зв'язок з Офісом Президента України та з самим верховним головнокомандувачем Збройних Сил держави, що ставить під загрозу обороноздатність Харківської області під час вторгнення зс рф. Також він отримав наказ про участь у селекторних нарадах з Офісом Президента України. Отримавши наказ, свідок уточнив механізм отримання, оцінки і узгодження ним інформації, яку він повинен буде надавати під час селекторних нарад з офісом Президента України. На вказане запитання підполковник ОСОБА_3 відповів, що інформацію для доповіді він буде надавати особисто, на підставі отримуваної ним інформації від оперативних підрозділів Управління та військових, які ведуть бойові дії на території Харківської області. Надалі, приблизно о 11:00 год. свідок і полковник ОСОБА_24 , відповідно до наданої начальником Управління вказівки, прослідували до будівлі Харківської ОВА за адресою: вул. Сумська 64, де через службовий вхід пройшли на 2 поверх до службового кабінету голови Харківської ОВА. Пройшовши до службового кабінету голови ОВА у супроводі співробітників відділу ЦСО «А», свідок встановив, що обладнання спецзв'язку для проведення селекторних нарад з Офісом Президента України, що знаходилось за робочим столом начальника ОВА, було відключене. Враховуючи викладене, надав вказівку оперативним співробітникам ГВ ЗНД Управління, які знаходилися в кабінеті, зв'язатись з керівництвом Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Харківській області для вирішення питання щодо виділення спеціаліста для увімкнення обладнання. Приблизно у 11:30 до службового кабінету голови ХОВА зайшов ОСОБА_9 у супроводі свого першого заступника ОСОБА_14 , голови Харківської облради ОСОБА_12 , Голови Харківської міської ради ОСОБА_11 . Про вказаний факт полковник ОСОБА_24 одразу ж доповів начальникові УСБУ в Харківській області підполковнику ОСОБА_3 , зв?язавшись з ним за допомогою месенджера Whatsapp. У телефонній розмові ОСОБА_24 доповідав ОСОБА_3 про те. що він спілкується з ОСОБА_9 і що все нормально. На вказане ОСОБА_3 (як пізніше дізнався від ОСОБА_26 ) сказав в нецензурній формі: «убери його і якщо треба бий його прикладом!». Після отримання зазначених вказівок від підполковника ОСОБА_3 , ОСОБА_9 повідомлено що він повинен залишити кабінет і що йому необхідно особисто доповісти керівництву держави про ситуацію, яка склалася, з метою надання команди начальнику УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 щодо подальших дій відносно Харківської ОВА. Тоді ОСОБА_9 , у супроводі співробітників спецпідрозділу СУБУ в Харківській області залишив територію Харківської ОВА. Водночас полковник ОСОБА_24 передав свідку команду ОСОБА_3 взяти участь у селекторній нараді з Офісом Президента України, яку останній виконав;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_24 , який підтвердив покази ОСОБА_23 та повідомлені ним обставини виконання наказу начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 щодо усунення начальника Харківської ОВА від виконання своїх повноважень;
- висновком експертів за результатами проведення судової військової експертизи від 28.07.2022 №19715/22-81 ДСК згідно якого начальник Управління Служби безпеки України в Харківській області під час його перебування на посаді в період воєнного стану з 24.02.2022, будучи обізнаним із повноваженнями Служби безпеки України в цілому та його обов'язками, як керівника Управління Служби безпеки України в Харківській області, а також з вимогами, передбаченими нормативно-правовими актами щодо порядку призначення та звільнення Голів обласних державних адміністрацій в Україні, утворення військових адміністрацій та призначення їх керівників, достовірно знаючи вимоги статті 22 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо притягнення до відповідальності за спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади, вчинив дії, що не передбачені чинним законодавством України та виходять за межі його службових повноважень. Дії начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_3 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням наслідків у вигляді неможливості керівництва Харківської обласної військової адміністрації у здійсненні своїх повноважень щодо забезпечення обороноздатності Держави на території Харківської області;
- протоколом огляду від 11.08.2022 у ході якого оглянуто комплекс сполучених між собою будівель по вул. Мироносицькій та вул. Чернишевській, вул. Гіршмана та вул. Жон Мироносець м. Харкова, в яких дислокується Головне управління Національної поліції України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які повідомили що станом на 24.02.2022 передували на посадах начальника ГУНП в Харківській області та командира РПСПОП «Схід» відповідно, при чому зазначили що 24.02.2022 усі співробітники УСБУ в Харківській області залишили територію Управління, яка знаходиться в одному комплексі споруд з ГУНП в Харківській області; в період часу з 24.02.2022 по 02.03.2022 силами співробітників поліції було організовано охорону спільної території ГУНП і УСБУ в Харківській області, оскільки прохід на неї з боку УСБУ в Харківській області був відчиненим та в приміщеннях знаходилось досить багато залишеного озброєння;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_29 , які повідомив що 23.02.2022 його призначено керівником оборони м. Харкова та в приміщенні УСБУ в Харківській області представлено усім керівникам, в тому числі начальнику УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 , при цьому з 24.02.2022 до 10.03.2022 взагалі не бачив начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у місті Харків та не знає які заходи щодо оборони міста виконувались військовослужбовцями ввіреного йому підрозділу (у журналі ведення бойових дій зафіксовано вислови та рішення усіх присутніх в штабі оборони, однак відомості щодо ОСОБА_3 з 24.02.2022 по 10.03.2022 у цьому журналі відсутні);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_30 , який повідомив що наказом командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був призначений начальником Харківського гарнізону та продовжив виконувати ці обов'язки після введення в Україні воєнного стану; отримував інформацію щодо усунення підлеглими ОСОБА_3 військовослужбовцями УСБУ в Харківській області від виконання своїх обов'язків начальника Харківської ОВА ОСОБА_9 , після чого зателефонував останньому сказав що йому слід обов'язково повідомити про такі діє Президенту України, керівництву РНБОУ та Генеральному прокурору; цьому з 24.02.2022 до початку березня 2022 року взагалі не бачив начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у місті Харків та не знає які заходи щодо оборони міста виконувались військовослужбовцями ввіреного йому підрозділу;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_24 (заступників начальника УСБУ в Харківській області та керівників окремих підрозділів), які повідомили що будь-які накази на підготовку до евакуації озброєння УСБУ в Харківській області до 24.02.2022 та накази на безпосередню евакуацію озброєння 24.02.2022 і надалі начальником УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 не віддавались; водночас були накази ОСОБА_3 на знищення усіх документів Управління, розосередження по місту, а також на евакуацію з міста Харкова та Харківської області;
- висновком за результатами службового розслідування від 03.03.2023 №70/16-3655/ДСК та матеріалами вказаного службового розслідування, відповідно до яких підполковник ОСОБА_3 , як начальник УСБУ в Харківській області, не забезпечив належний облік, зберігання, використання та охорону озброєння УСБУ в Харківській області, в результаті чого було втрачено 699 одиниць озброєння зі складів поточного постачання та недоторканого запасу Відділу господарського забезпечення УСБУ в Харківській області;
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000236 продовжено восьми місяців, тобто до 25.08.2026.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, слід звернути увагу відповідно до ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Слідчий суддя звертає увагу, що під час складання резолютивної частини ухвали у вступній частині було допущено описку, а саме неправильно зазначено номер кримінального провадження: «62024000000000286 від 10.04.2024», замість вірного: «62023000000000236 від 14.03.2023».
Тому слід вважати написаним у вступній частині судового рішення номер кримінального провадження «62023000000000236 від 14.03.2023».
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, строком до 22.05.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000236 від 14.03.2023.
Зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023000000000236, забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_3 з приводу повідомлених ним обставин щодо можливого отруєння.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1