30.03.2026 Справа № 756/19164/25
№ 1-кп/756/972/26
№ 756/19164/25
іменем України
30 березня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
30 березня 2026 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100050001083 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2025 накладено арешт на майно, зокрема на легковий автомобіль марки «Skoda», моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , який було вилучене 24.04.2025 під час проведення огляду місця події, шляхом заборонити відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-яким особам.
При цьому, адвокат зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, з арештованим майном, а саме автомобілем здійснено всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Подальше утримання автомобіля на майданчику тимчасового утримання призводить до його знецінення та неможливості його використання.
На підставі вказаного, адвокат ОСОБА_6 , на підставі положень ст. 174 КПК України, просить суд скасувати арешт з автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , оскільки у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечував, оскільки проведені всі слідчі та процесуальні дії з вказаним майном.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Представник потерпілого заперечувала про скасування арешту.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти скасування арешту майна та одночасно просив скасувати арешт і з належного йому мотоцикла.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Так, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100050001083 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2025 накладено арешт на майно - транспортний засіб, мотоцикл марки «Aprilia», моделі «Mana 850», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та транспортний засіб, легковий автомобіль марки «Skoda», моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , які були вилучені 24.04.2025 під час проведення огляду місця події, шляхом заборонити відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-яким особам.
При розгляді клопотання адвоката ОСОБА_6 та усного клопотання потерпілого ОСОБА_4 про скасування арешту майна, суд керується наступним.
Так, згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з цим, суд враховує, що в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст. 1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_4 своїми клопотаннями навели достатні підстави для скасування арешту майна лише в частині заборони користування.
Водночас, суд наголошує, що питання про скасування арешту майна в частині заборонити відчуження та розпорядження, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, буде вирішено одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 7, 9, 174, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах ОСОБА_7 , а також потерпілого ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року, - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року, в межах кримінального провадження № 12025100050001083, на майно, а саме: мотоцикл марки «Aprilia», моделі «Mana 850», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та легковий автомобіль марки «Skoda», моделі «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , які були вилучені 24.04.2025 під час проведення огляду місця події, - в частині заборони користування вказаним майном.
Дана ухвала суду оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1