Справа №:755/2509/26
Провадження №: 2/755/3848/26
"25" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Церні В.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 2014 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, з кінця 2022 року відносини між сторонами почали погіршуватися у зв'язку із постійними спорами, невирішеними конфліктами та непорозуміннями. Кроки щодо примирення не давали бажаних результатів. Спроби щодо збереження шлюбу виявилися марними. Сторони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. З липня 2025 року сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, станом на дату звернення до суду шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує формально, примирення є неможливим. Подальше спільне життя чи збереження сім'ї є неможливим та суперечить інтересам позивача. Суперечок щодо визначення місця проживання дитини сторони не мають.
З огляду на викладене позов просив задовольнити, шлюб між сторонами розірвати, судові витрати покласти на позивача.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 25 березня 2026 року на 10 год. 00 хв., учасникам справи роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
25 березня 2026 року сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Богуш М.К., 18 березня 2026 року (вхід. від
23 березня 2026 року № 16233) подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, строку на примирення не потребують.
Відповідач ОСОБА_2 25 березня 2026 року (вхід. № 16527) подала до суду заяву, у якій розгляд справи просив провести без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, щодо розірвання шлюбу не заперечує.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Зі свідоцтва про шлюб від 05 вересня 2014 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, встановлено, що 05 вересня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 05 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис № 1663. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини - « ОСОБА_5 ».
Відповідно до свідоцтва про народження від 18 лютого 2016 року серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , про що 18 лютого 2016 року складено відповідний актовий запис № 562. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У заяві від 25 березня 2026 року (вхід. № 16527) відповідач ОСОБА_2 зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1663, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання:
АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Хромова