Справа № 708/93/26
Провадження № 2/708/202/26
30 березня 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О., розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та
ТОВ "Таліон Плюс" через свого представника - адвоката Шоха І. В. із використанням системи "Електронний суд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32 599,82 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 712560670.
ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало позичальнику грошові кошти за всіма траншами в загальній сумі 10 603,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 .
03.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/38, тож право вимоги за кредитним договором № 712560670 від 04.10.2024 перейшло до ТОВ "Таліон плюс" відповідно до реєстру прав вимоги від 03.06.2025.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
На час звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 32 599,82 грн, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 10 550,32 грн та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в сумі 22 049,50 грн.
Розмір штрафних санкцій що зазначений у загальному розрахунку заборгованості, позивач не включає до розміру позовних вимог.
Посилаючись на наявність у правонаступника права вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «Таліон плюс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 599,82 грн та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 04.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві встановлений строк для подання відзиву. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Витребувані судом докази надані в установлений строк та приєднані до матеріалів справи.
Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, під час розгляду вказаної цивільної справи суд ураховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Судом установлено, що 04.11.2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 712560670 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора WJBB.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 10 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом нараховані відповідно до вимог цього Договору.
Як погодили сторони у п. п. 2.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 6 000,00 грн 04.10.2024.
Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування.
Відповідно до п. 11.1. договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 03.11.2029 (п. 7.3. договору).
Базова процентна ставка за кредитом визначена умовами договору у розмірі 1,00 % в день від суми залишку за кредитом, що становить 365 % річних.
Дисконтний період та його пролонгація передбачені п. 3 договору.
Як зазначено у п. 5.1. договору кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
23.11.2024 була укладена додаткова угода до договору № 712560670 від 04.10.2024, за умовами якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 2 203,00 грн, відповідно, загальний розмір кредиту становитиме 8 152,50 грн.
27.12.2024 була укладена додаткова угода до договору № 712560670 від 04.10.2024, за умовами якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 2 000,00 грн, відповідно, загальний розмір кредиту, наданий за договором та не повернутий на на момент укладення угоди, становитиме 10 152,10 грн.
13.01.2025 була укладена додаткова угода до договору № 712560670 від 04.10.2024, за умовами якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 400,00 грн, відповідно, загальний розмір кредиту, наданий за договором та не повернутий на на момент укладення угоди, становитиме 10 551,70 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило грошовий переказ грошових коштів 04.10.2024 у сумі 6 000,00 грн, 23.11.2024 у сумі 2 203,00 грн, 27.12.2024 у сумі 2 000,00 грн, 13.01.2025 у сумі 400,00 грн на платіжну карту відповідача № 4149629336228325, що установлено з підтверджень щодо здійснення грошових переказів, наданих ТОВ "ПрофітГід", довідок ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду випискою за договором № б/н за період з 04.10.2024 по 08.102.2024 (а.с. 106-113, 206), отже первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти у визначеному договором порядку виконав у повному обсязі.
Усупереч умов договору кредитної лінії № 712560670 від 04.10.2024 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 32 599,82 грн, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 10 550,32 грн та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в сумі 22 049,50 грн.
Листом № 712560670/03062025/Э від 03.06.2025 відповідача ОСОБА_1 повідомлено про відступлення ТОВ "Таліон плюс" права вимоги за договором кредитної лінії № 712560670 від 04.10.2024.
Також листом № ТП/712560670 від 29.10.2025 відповідача ОСОБА_1 повідомлено про дострокове розірвання договору кредитної лінії № 712560670 від 04.10.2024 та необхідність погашення заборгованості за договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
03.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/38, тож право вимоги за договором кредитної лінії № 712560670 від 04.10.2024 перейшло до ТОВ "Таліон плюс" відповідно до реєстру прав вимоги від 03.06.2025.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
Суд погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами за ставкою 1 % в день на залишок заборгованості в сумі 22 049,50 грн, оскільки процентна ставка за договором відповідає умовам чинного законодавства.
Водночас відповідач вказаний розрахунок заборгованості не спростував, доказів повернення кредитних коштів, отриманих ним на підставі вказаного кредитного договору, суду не надав.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 10 550,32 грн та заборгованість зі сплати процентів у сумі 22 049,50 грн, а всього 32 599,82 грн, відповідно позов підлягає до задоволення.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, наявні підстави для розподілу судових витрат сторін зі сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України шляхом їх покладення на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням "Ліга юридичних технологій та інновацій" та ТОВ "Таліон плюс", додаткову угоду № 2513 від 26.12.2025 до договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024.
На виконання договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024 надано акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2025 з детальним описом наданих послуг на загальну суму 5 000,00 грн та платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 20 від 26.12.2025.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах у справах № 922/445/19 від 03.10.2019 та № 329/766/18 від 02.09.2020 витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона вже сплатила чи ще має сплатити.
Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов'язані з розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 5 000,00 грн, оскільки відповідач не подавав суду заяви про зменшення суми витрат на правничу допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а всього 7 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 263-268, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" заборгованість за договором кредитної лінії № 712560670 від 04.10.2024 зі сплати тіла кредиту в сумі 10 550,32 грн та заборгованості зі сплати процентів у сумі 22 049,50 грн, а всього 32 599,82 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 82 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" понесені судові витрати по сплаті судового збору сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а всього 7 662,40 грн (сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" (ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13);
Представник позивача: Шох Ілля Володимирович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, літ. Б);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ