Справа № 569/1923/26
26 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області про скасування арешту на нерухоме майно, -
Позивач, діючи через свого представника - адвоката Курис О.С., звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна, а саме - зняти обтяження, заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7920938 від 16.09.2008 (зареєстроване 7920938 від 16.09.2008; архівний номер 47323ROVNO1, архівна дата: 28.01.1999, дата виникнення: 28.01.1999, № реєстру: 2485-102, внутр. № В101663D22F034305A3A) та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 16.09.2008 за № 7920938 про обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області 12 грудня 2025 року, та зареєстрованого в реєстрі за № 1-866, набула у власність квартиру номер АДРЕСА_2 . Дана квартира належала спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03.10.2008 по справі №2-9162/2008, зареєстроване 04 листопада 2008 року Комунальним підприємством “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта: 25294256 в книзі 49, номер запису: 58-10008. Ідентифікатор об'єкта нерухомого майна: 01.2626590.5060989.20250828.10.3511.96.
Як стало відомо ОСОБА_1 , під час здійснення нотаріальних дій та реєстрації права власності на зазначений вище об'єкт нерухомості, у Відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна існує заборона (архівний запис) з реєстраційним номером обтяження 7920938, зареєстрована 16.09.2008 15:06:11 за № 7920938 реєстратором: Друга рівненська державна нотаріальна контора, 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 98, (0362) 63-45-92. Підставою обтяження вказано: “заява, б/н, 28.01.1999, Друга державна нотаріальна контора м. Рівне», об'єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 , власника - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , архівний номер 47323ROVNO1, архівна дата: 28.01.1999. Дата виникнення 28.01.1999, № реєстра: 2485-102, внутр. № В101663D22F034305A3A.
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12 березня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Курис Ольги Сергіївни про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 12 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
У відзиві на позовну заяву від 16 лютого 2026 року відповідач просив визнати Рівненську державну нотаріальну контору неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області про зняття заборони з нерухомого майна.
Зазначив, що документи, які підтверджують інформацію із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нерухомого майна, накладену на вищевказане майно на підставі заяви б/н від 28.01.1999, у архіві Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області відсутні, оскільки усі документи щодо накладення чи зняття заборони відчуження нерухомого майна за період 1999 року на паперових носіях передано на зберігання до Рівненського обласного державного нотаріального архіву.
Крім того, вказує, що нотаріус не може бути відповідачем у тих судових справах, в яких позивач оспорює достовірність засвідченого факту, права і обов'язки, які виникли відповідно до вчиненої нотаріальної дії, чи правильність документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, або коли іншими особами оскаржуються права і обов'язки, набуття яких пов'язане із вчиненням нотаріальних дій. Матеріально-правової заінтересованості у предметі спору, яким є спірні правовідносини, Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області не має.
У відповіді на відзив від 25 лютого 2026 року представник позивача - адвокат Курис О.С. зазначила, що відповідач застосовує підміну понять, так як нотаріус і не є відповідачем за даним позовом. Відповідачем зазначено юридичну особу - Рівненську державну нотаріальну контору Рівненської області. Можливість визначення нотаріальну контору відповідачем - зазначена у постановах Верховного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 514/1206/21 та від 20 грудня 2023 року у справі № 523/4642/22.
Так, згідно рішення Верховного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 523/4642/22, позивач звернувся до суду з вимогою щодо скасування постанови нотаріуса, відповідачами зазначено державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк А.М. та Приморську державну нотаріальну контору у місті Одеса. Даним рішенням позов було задоволено частково: Позовну вимогу позивача до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк Асі Миколаївни. В задоволенні позовної вимоги позивача до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Ворсуляк Асі Миколаївни відмовлено.
Згідно зазначеної позиції - належним відповідачем за вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса є державна нотаріальна контора, а не нотаріус. Таким чином, застосовуючи принцип аналогії закону, можна прийти до висновку, що згідно наявної практики - державна нотаріальна контора може бути відповідачем у цивільних справах.
Також, у постанові Верховного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 514/1206/21, презюмовано, що “Касаційний суд вже звертав увагу, що належним відповідачем за вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса є державна нотаріальна контора, а не нотаріус (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року в справі № 523/4642/22 (провадження № 61-13095св23)).» Просить позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. У заяві від 13.03.2026 представник позивача - адвокат Курис О.С. просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області 12 грудня 2025 року, та зареєстрованого в реєстрі за № 1-866, набула у власність квартиру номер АДРЕСА_2 . Дана квартира належала спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03.10.2008 по справі №2-9162/2008, зареєстроване 04 листопада 2008 року Комунальним підприємством “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта: 25294256 в книзі 49, номер запису: 58-10008. Ідентифікатор об'єкта нерухомого майна: 01.2626590.5060989.20250828.10.3511.96.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна судом встановлено, що існує заборона (архівний запис) з реєстраційним номером обтяження 7920938, зареєстрована 16.09.2008 15:06:11 за № 7920938 реєстратором: Друга рівненська державна нотаріальна контора, 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 98, (0362) 63-45-92. Підставою обтяження вказано: “заява, б/н, 28.01.1999, Друга державна нотаріальна контора м. Рівне», об'єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 , власника - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , архівний номер 47323ROVNO1, архівна дата: 28.01.1999. Дата виникнення 28.01.1999, № реєстра: 2485-102, внутр. № В101663D22F034305A3A.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань - Друга рівненська державна нотаріальна контора з 16. 05. 2023 року перебуває в стані припинення, правонаступником зазначена Перша Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області (код ЄДРПОУ 35840539), яка пізніше була перейменована в Рівненську державну нотаріальну контору Рівненської області.
Позивач, з метою з'ясування причин та обставин накладення такої заборони, на об'єкт нерухомості, який належить їй, звернулась заявою від 30.12.2025 року до Рівненського обласного державного нотаріального архіву. На її заяву Рівненський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що будь-які відомості та документи по накладенню і зняттю заборони щодо накладення заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слідчими органами і реєстрації зняття таких заборон та реєстрів та арешту Другою рівненською державною нотаріальною конторою від 28.01.1999 р. відносно майна ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Рівненському державному нотаріальному архіві відсутні.
Щодо перенесення відомостей про заборону від 16.09.2008 № 7920938 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою до новоствореного Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна - матеріали по перенесенню заборони до модернізованого Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна у 2008 році в нотаріальному архіві відсутні.
Враховуючи обставину, що ні Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області, ні Рівненський обласний державний нотаріальних архів не надав запитуваної інформації щодо наявної заборони, позивачу невідомо, хто виносив повідомлення б/н, на підставі якого на квартиру накладено дане обтяження.
З огляду на обставину, що на час звернення з позовною заявою до суду за наявності накладених на нерухоме майно обтяжень у вигляді заборони, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі розпоряджатися своєю часткою майна на власний розсуд.
На сьогодні в позивача є намір розпорядитись вказаним майном, проте існування заборони накладеної на таке майно, позбавляє можливості на таке розпорядження.
Право власності на об'єкт нерухомості - квартиру номер АДРЕСА_2 , спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , першочергово набув на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного 3 червня 1999 року, між ним та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , предметом якого є купівля-продаж квартири АДРЕСА_2 . Згідно пункту 5. Договору зазначено, що вказана квартира, яка є предметом даного договору на момент його укладення нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває. Договір посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І. М.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-9162/2008 від 03 жовтня 2008 року позов про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на шестикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Дане право власності було зареєстроване 04 листопада 2008 року.
ОСОБА_1 набула право власності на дану квартиру на підставі Свідоцтва про право на спадщину, що також було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 12 грудня 2025 року.
На момент реєстрації вказаних вище заборон (архівна дата 28.01.1999) питання внесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регулювалося: Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом № 18/5 від 14.06.94 Міністерства юстиції України; Положенням про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 травня 1997 року № 41/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1997 року за №194/1998.
Відповідно до Порядку, вчинення нотаріальних дій покладалося на нотаріусів, які працювали в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займалися приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат» у державних нотаріальних конторах накладалася заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Згідно пункту 136 Порядку накладання заборони реєструвалося державним нотаріусом в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому ж реєстрі реєструвалися повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на нерухоме майно.
При накладанні заборони чи арешту робився запис в алфавітній книзі обліку відчуження і арештів нерухомого майна.
Підпунктами 1.1-1.2 пункту 1 Положення встановлено, що Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - це комп'ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів реєстраційних округів, об'єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.
Базовий реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, в якому здійснюється реєстрація заборон та арештів, накладених на об'єкти нерухомого майна.
Підпунктом 1.4 пункту 1 Положення передбачено, що реєструвальним органом є державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру. Накладені заборони та арешти реєструються реєструвальним органом за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна, а також заносяться до алфавітної книги обліку заборон відчуження нерухомого майна.
У спірному випадку підстави для внесення записів про арешт зазначені не були, лише стоїть позначення - заява.
Станом на 28 січня 1999 року (дата реєстрації заборон) та станом на 16 вересня 2008 року (дата перенесення наявної заборони до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) відповідач Друга рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області виконувала функції реєстратора (реєструвального органу).
При цьому, як слідує з матеріалів справи, за інформацією Рівненського обласного державного нотаріального архіву, відомості стосовно даної заборони в архіві відсутні.
При цьому, на момент реєстрації вказаної заборони питання внесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регулювалося Положенням про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 травня 1997 року № 41/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1997 року за № 194/1998.
Підпунктами 1.1-1.2 пункту 1 цього Положення було встановлено, що Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна це комп'ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів реєстраційних округів, об'єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією. Базовий реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, в якому здійснювалася реєстрація заборон та арештів, накладених на об'єкти нерухомого майна.
Частинами першою та другою статті 1 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Друга Рівненська нотаріальна контора була реорганізована шляхом приєднання Першої Рівненської державної нотаріальної контори і перейменована в Рівненську державну нотаріальну контору Рівненської області відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.02.2023 № 630/5 «Про реорганізацію державних нотаріальних контор Рівненської області».
У відповідності до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: зокрема, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 5.1. Глави 15 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будьякі дії,які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішення «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так, в п.70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Позивачка набула права власності на будинок правомірно, ніким не оскаржене її право на мирне володіння майном є порушеним, через існування заборони на підставі архівного запису.
Наявність арешту на майна за відсутності правових підстав для цього, порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїй майном на власний розсуд.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволенння повністю.
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області про скасування арешту на нерухоме майно задоволити.
Скасувати арешт нерухомого майна, а саме - зняти обтяження, заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7920938 від 16.09.2008 (зареєстроване 7920938 від 16.09.2008; архівний номер 47323ROVNO1, архівна дата: 28.01.1999, дата виникнення: 28.01.1999, № реєстру: 2485-102, внутр. № В101663D22F034305A3A) та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 16.09.2008 за № 7920938 про обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області, адреса: 33028, м. Рівне, м-н Незалежності, 7, ЄДРПОУ 35840539.
Повне судове рішення складено 30.03.2026.
Суддя Н. Г. Кучина