Справа №949/329/26
25 березня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою та просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є його рідною тіткою.
Свої вимоги заявник мотивує тим, що він є рідним племінником по маминій лінії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя, 26 березня 2012 року його тітка ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті призначила його, свого племінника, спадкоємцем належного їй на праві особистої власності державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №014456, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №437 від 18 серпня 2004 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 тітка померла. Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на вищевказане майно.
25 вересня 2025 року він звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі А.В. із заявою про прийняття спадщини по вищевказаному заповіту. За його заявою було заведено спадкову справу №163/2025.
19 листопада 2025 року нотаріусом було надано роз'яснення в якому зазначено, що йому необхідно підтвердити факт родинного зв'язку з його померлою тіткою ОСОБА_2 .
Отже, для встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та ним, її племінником, до спадкової справи немає можливості додати свідоцтво про народження або документи, що підтверджують факт родинного зв'язку його матері та рідної сестри спадкодавця - ОСОБА_3 .
Таким чином, попри те, що він є спадкоємцем майна померлої тітки, однак через відсутність свідоцтва про народження його матері, в якому відображені дані про спільних батьків, він не може підтвердити родинні відносини зі своєю тіткою ОСОБА_2 , що позбавляє його можливості належним чином реалізувати спадкові права.
Заявник зазначає, що встановлення факту родинних відносин між ним та тіткою, а саме, що він є племінником ОСОБА_2 , має для нього юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав та можливість оформити спадщину після її смерті.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви міського голови Микульського Б.М., останній просить розгляд справи проводити без участі представника Дубровицької міської ради за наявними у справі матеріалами.Проти заявлених вимог не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка станції Большовська російська федерація.
За життя 26 березня 2012 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким призначила спадкоємцем належного їй на праві особистої власності державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №014456, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №437 від 18 серпня 2004 року свого племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується наявною у матеріалах справи копією даного заповіту (а.с.10).
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі А.В. для оформлення спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було зареєстровано спадкову справу №74642848 про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82668991, виданий 25 вересня 2025 року (а.с.13)
Однак, оформити свої спадкові права заявник не зміг, про що 19 листопада 2025 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирею А.В. були надані роз'яснення (а.с.12).
Приватний нотаріус зазначає, що заповідальне розпорядження залишено на ОСОБА_1 з вказівкою родинного зв'язку "племінник". Для встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та її племінником ОСОБА_1 до спадкової справи немає можливості додати свідоцтво про народження або документи, що підтверджують факт родинного зв'язку матері ОСОБА_1 , а рідної сестри спадкодавця ОСОБА_3 , що народилася на території російської федерації.
Для вирішення питання щодо видачі витягну з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження матері, заявник звернувся до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
З отриманої відповіді Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 26 лютого 2026 року №138/39-24.12-03-08 (а.с.14) вбачається, що відповідно до абз. 1 п. 13 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджений постановою КМ України від 22 липня 2007 року №1064, фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред'явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.
Відповідно до пред'явленої копії паспорта НОМЕР_1 , виданого 10 січня 2002 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області на ОСОБА_3 , місцем народження матері вказана російська федерація, ростовська область, село большовське.
Звертають увагу на те, що Державний реєстр актів цивільного стану громадян не містить відомості про акти цивільного стану, що були зареєстровані компетентними органами іноземних держав. Відповідно, витребувати документ про народження матері з території російської федерації неможливо внаслідок збройної агресії російської федерації та введенням воєнного стану в Україні, згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №63/2022 і припиненням дії для України з 29 грудня 2023 року Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року.
Враховуючи вищезазначене, видати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження матері ОСОБА_4 неможливо.
Так, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії його свідоцтва про народження (а.с.15).
Згідно вказаного свідоцтва про народження, матір'ю заявника є ОСОБА_3 , а батьком - ОСОБА_5 .
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 08 червня 1983 року (а.с.17) дошлюбне прізвище матері заявника - ОСОБА_3 значиться як " ОСОБА_6 ".
З копії паспорту серії НОМЕР_1 (а.с.16) вбачається, що місцем народження ОСОБА_3 є село большовське ростовської області, росія.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15 липня 1953 року (заповнене російською мовою) (а.с.8) ІНФОРМАЦІЯ_5 в село большовське ростовської області, росія, народилася ОСОБА_7 .
У зв'язку з укладенням шлюбу 02 вересня 1972 року ОСОБА_7 змінила прізвище на " ОСОБА_8 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 02 вересня 1972 року (а.с.9).
Аналізуючи вказані документи, вбачається, що місце народження, дошлюбні прізвища та по батькові матері заявника - ОСОБА_9 та померлої ОСОБА_10 є ідентичними.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 лютого 2022 року у справі №949/22756/19 сформулював правий висновок про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути, крім іншого, пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Отже, для підтвердження заявленого факту, в ході судового розгляду справи були допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 є її сином, а померла ОСОБА_2 дійсно є його рідною тіткою, так як вона є її рідною сестрою. До дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з її сином в одному будинку однією сім'єю, вели спільне господарство. Син піклувався про тітку до дня її смерті.
Надані пояснення у судовому засіданні підтвердила ОСОБА_11 , яка зазначила, що вказані обставини їй достовірно відомо, так як вони є сусідами.
Зі змісту роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про прав.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Так, судом під час судового засідання були встановлені факти та відповідні їм правовідносини, і в суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником в своїй заяві, крім того, вказані факти ніким не заперечуються і визнаються заінтересованою особою.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту родинних відносин, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту родинних відносин - задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30 березня 2026 року.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.