Справа № 550/234/26
Провадження № 3/550/126/26
30 березня 2026 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.02.2026 серії ВАД № 394338 10.02.2026 о 17 год 00 хв в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме 5 пляшок пива «Традиційне» об'ємом 2,4 л, 6 пляшок пива «Київське» об'ємом 1,95 л, 5 пляшок пива «Юкі» об'ємом 0,5 л, 2 пляшки пива «Чайка Дніпровська» об'ємом 0,5 л, 1 пляшка слабоалкогольного напою «Бронкс» об'ємом 0,5 л без ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явилася, до початку розгляду справи до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
У зв'язку з наведеним, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до інших норм (правил). Тому є обов'язковим посиланням у протоколі про адміністративне правопорушення на конкретні норми (правила), які порушені.
Згідно ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП до протоколу додано свідоцтво платника податку серії НОМЕР_1 видане ОСОБА_1 ; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 9801924 ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.02.2026; копію протоколу огляду та вилучення речей і документів від 10.02.2026, довідку інспектора сектору адміністративної практики Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Дрозда В.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, а також додані до нього докази не є належними, достовірними та достатніми, котрі дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Так, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно здійснювала продаж будь-кому алкогольних напоїв, і фіксації такого факту; відсутні будь-які фактичні відомості щодо того, кому саме продавала, у якій кількості, скільки разів, за яку суму, не вказано жодного свідка, який би міг підтвердити факт продажу, суми виручки, вилучення цих грошових коштів тощо.
Суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає накладення штрафу разом з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої, проте в матеріалах справи відсутні дані про гроші, отримані від реалізації, які повинні бути вилучені у правопорушника.
Сам факт зберігання у приміщенні магазину алкогольних напоїв (без мети отримання прибутку) не узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних виробів, не маючи ліцензії, суду не надані.
Жодних підтверджень факту здійснення продажу алкогольних виробів матеріали справи не містять.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів продажу алкоголю ОСОБА_1 без наявності ліцензій, суд доходить висновку, що не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
У ст. 283 КУпАП визначені вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Так, у вказаній статті, серед іншого, встановлено, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 5 пляшок пива «Традиційне» об'ємом 2,4 літри, 6 пляшок пива «Київське» об'ємом 1,95 літра, 5 пляшок пива «Юкі» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки пива «Чайка Дніпровська» об'ємом 0,5 літра, 1 пляшку слабоалкогольного напою «Бронкс», які були вилучені та передані на зберігання до СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області згідно з протоколом від 10.02.2026.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Литвин