Дата документу 27.03.2026Справа № 554/12480/25
Провадження № 3/554/103/2026
«27» березня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Сметаніної А.В.,
за участі секретаря - Злобинець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відео конференції адміністративний матеріал, який надійшовз УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Северне, Московської області, рф, громадянина України, провідного інженера Укргазбуд, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - невідомий,
-за ч.1 ст. 130 КУпАП,
15 серпня 2025 року о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Полтава по вул. Івана Мазепи, 26, керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, з протоколом не згоден. Суду пояснив, що дійсно 15 серпня 2026 року о 15 годині 35 хвилин, він в м. Полтава по вул. Івана Мазепи, 26, керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д/н НОМЕР_1 . Десь о 15 годині 40 хвилин відбулась ДТП, він збив жінку. По приїзду працівників поліції йому запропонували пройти огляд в лікарні, він погодився. Проте ознак сп?яніння в нього не було, запаху алкоголю теж не було. В нього наявні хронічні хвороби, тому буває запах ацетону, який поліцейські могли сплутати з алкоголем. Він взагалі не вживає алкоголь. Під час керування транспортним засобом був абсолютно тверезим. Він був направлений на огляд в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР», де виконував всі дії, які називав лікар для проходження огляду. Потім декілька разів продував технічний засіб, але не зміг продути його в силу стресу чи сильного хвилювання після ДТП. Після перенесеного ковіду в нього проблеми з диханням, можливо тому не зміг повністю вдихнути повітря та видихнути його як слід. Однак від проходження огляду він не відмовлявся. Пройти огляд іншим чином, взяти інші зразки, ні лікар-нарколог, ні поліцейські йому не пропонували. Сам поліцейський казав лікарю, щоб ще раз дали можливість продути технічний засіб, він також погоджувався на це, але лікар дуже поспішав і склав висновок про відмову від повного об?єму дослідження, який не підтверджує ні наявність, ні відсутність ознак алкогольного сп?яніння. Потім його доставили на місце ДТП, потім повезли до КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР». При цьому направлення на огляд не видали, а вручили постанову про відібрання біологічних зразків, наслідків відмови не роз?яснили. Просить закрити провадження у справі, у зв?язку із порушенням порядку та процедури проведення медичного огляду, а отже відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвоката Курило Н.В. в судовому засіданні просила визнати недопустимими докази, долучені до справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №713273 від 15.08.2025, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений 15.08.2025 лікарем КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР» ОСОБА_2 , а також закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, про що надала письмове клопотання про визнання доказів недопустимим та письмові заперечення на протокол.
Обґрунтовуючи клопотання про визнання доказів недопустимим, захисник посилається на те, що 15.08.2025 р. о 22.29 годин інспектором взвг роти 2 БУПП в Полтавській області ДПП було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №713273. Протокол складено на спеціальному бланку і один із примірників (другий) вручено під розписку ОСОБА_3 . Копію вищезазначеного протоколу надано суду з клопотанням про його долучення до матеріалів справи. При цьому, з протокол про адміністративне правопорушення, примірник 1, який знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що після підписання протоколу і вручення його копії ОСОБА_1 , до примірнику 1, який лишився у особи, що склала протокол, внесено додатковий запис, який відсутній в примірнику 2 протоколу, який вручено ОСОБА_1 , а саме в графі «До протоколу додаються» зазначено: направлення, відео з бодікамер, а також дописано слово «висновок». При цьому в протоколі (примірник 2), який вручений ОСОБА_1 , в графі «До протоколу додаються» зазначено: направлення, відео бодікамер», слово «висновок» відсутнє. Вказане свідчить, що примірник 1 протоколу не є автентичним, а є підробленим. Тому протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №713273 від 15.08.2025 р. є недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2025 лікарем КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР» ОСОБА_2 складений з порушенням вимог п.п. 8, 15, 16 Інструкції, оскільки в ньому повинні бути викладені результати медичного огляду, а не встановлено факт відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров?я, а в даному випадку зазначено, що ОСОБА_1 «відмовився від повного об?єму обстеження». Отже, вищезазначений висновок не містить результатів огляду, в ньому зазначено про відмову особи від повного об?єму обстеження. Також в порушення вимог п.п. 12,13 розділу ІІІ Інструкції лікар не пропонував ОСОБА_1 здати зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження (в тому числі здати кров або сечу на аналіз у лабораторії) для виявлення стану сп?яніння, хоча саме це є обов?язковим при неможливості провести огляд на алкотестері. Тому, з урахуванням вимог п. 22 розділу ІІІ Інструкції вказаний висновок є недійсним, а отже його також слід визнати недопустимим доказом.
Відповідно до письмових заперечень на протокол про адміністративне правопорушення направлення на проходження огляду на стан сп?яніння, видане слідчим ВРЗСуСТ СУ ГУНП у Полтавській області капітаном поліції В.В.Галаганом не відповідає формі, затвердженій додатком 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених наказами МОЗ та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735. Відсутність належним чином оформленого направлення саме по собі є підставою визнання всіх подальших дій щодо огляду незаконними. Крім того, ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп?яніння в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР» не відмовлявся, а навпаки, добровільно, без будь якого примусу поїхав з поліцейськими до медичного закладу. Весь процес огляду у мед закладі фіксувався на бодікамери поліцейських, на відеозаписах відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження медогляду. На відео видно, що ОСОБА_1 не відмовляється проходити обстеження, а навпаки виконує всі вказівки медпрацівниці, яка тримає в руках Drager Alcotest. Ні лікар, ні медпрацівниця не пояснили ОСОБА_1 як правильно дути в технічний засіб. ОСОБА_1 декілька разів дув DragerAlcotest. Потім йому пропонували спробувати ще раз, на що ОСОБА_1 погодився, але лікар не дав спробувати. Через сильний емоційний стрес та шоковий стан, зумовлений смертельним ДТП у ОСОБА_1 фізіологічно не виходило зробити достатньо тривалий та сильний видих, необхідний для коректної роботи приладу. Лікар ОСОБА_2 не запропонував повторну спробу через 20 хвилин, як це прямо передбачено процедурою огляду. Замість повторної спроби експрес тесту на Drager або взяття біологічних зразків (крові/сечі) лікар провів лише візуальний огляд ОСОБА_1 , при цьому він виконував всі дії бездоганно. Жодних об?єктивних клінічних ознак сп?яніння ОСОБА_1 , як то порушення мови, тремор, почервоніння обличчя тощо на відео не зафіксовано. Поведінка його цілком адекватна, мова звичайна, відповіді на питання поліцейських та лікаря чіткі, хода не шатка. Однак лікар не пропонував ОСОБА_1 здати зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження для виявлення стану сп?яніння, хоча саме це є обов?язковим при неможливості провести огляд на алкотестері. А тому, огляд ОСОБА_1 лікарем КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР» ОСОБА_2 проводився із порушенням вимог відповідної Інструкції. Висновок лікаря про те, що ОСОБА_1 «відмовився від повного об?єму обстеження» є суб?єктивним, необґрунтованим, суперечить фактичним обставинам, складений з порушенням відповідної Інструкції, а тому, з урахуванням п.21 Розділу II Інструкції, вважається недійсним. Протокол про адміністративне правопорушення після медогляду в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР» працівниками поліції не складався, а був складений вже о 22.29 годині в КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (вул. Шевченко, 23). Доказів ознак сп?яніння, які зазначені в протоколі, суду не надано. З відеозапису з бодікамер поліцейських, які додані як докази до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники поліції з?явилися на місці ДТП за викликом о 15.45 годин вже після ДТП і в цей час ОСОБА_1 вже не керував транспортним засобом, а намагався надати першу допомогу потерпілій. ДТП трапилося о 15.40 годин, як зазначено у витязі з ЄРДР. Під час спілкування з поліцейськими та медичними працівниками, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Що стосується запаху алкоголю з порожнини рота, то запах цей схожий на запах при підвищеному ацетоні, а оскільки ОСОБА_1 хворіє на цукровий діабет 2 типу і жировий гепатоз, при цьому після ДТП перебував в шоковому та стресовому стані, від ОСОБА_1 міг бути різкий запах ацетону, який поліцейські могли сплутати з запахом алкоголю. Крім того, в протоколі не зазначені дії водія ОСОБА_1 , які свідчать про ухилення від огляду. При цьому, медогляд на стан сп?яніня ОСОБА_1 проводився 15.08.2025 р., приблизно о 17.30 годин, в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР» по вул. Сковороди, 35 в м. Полтава, а протокол складений 15.08.2025 р. аж о 22 годині 29 хвилин, тобто через 5 годин за іншою адресою: КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (вул. Шевченко, 23), куди ОСОБА_1 був доставлений для відібрання біологічних зразків після КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР». Однак працівники КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" відмовили в заборі біологічних зразків, пославшись на те, що медичний заклад не є спеціалізованим. Після цього ОСОБА_1 також відмовився здавати бібліологічні зразки, так як заклад не є спеціалізованим, про що він і зазначив в своїй заяві на ім?я заступника начальника ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області Є.Чорняка, яку раніше добровільно надавав. Також КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" не є спеціалізованим закладом на проведення огляду та встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, не має акредитаційного сертифікату та ліцензії на проведення огляду та встановлення стану сп?яніння. В штаті відсутні лікарі, які пройшли спеціальну підготовку з питань визначення стану сп?яніння та мають чинні сертифікати. У відповідності до висновку експерта №2040, в крові і сечі ОСОБА_1 жодних спиртів та речовин не виявлено. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає саме за відмову від проходження огляду. Відсутність технічної можливості пройти тест на Drager через фізіологічні причини (стрес, шок) та невиконання лікарем обов?язку запропонувати альтернативні методи лабораторного дослідження (кров/сеча) не є відмовою водія від огляду. Крім того, доданий до протоколу відеозапис з бодікамер поліцейських не є безперервним, змонтований окремими частинами з різних бодікамер різних поліцейських, зйомка мала перерви, що не дозволяє об?єктивно відновити послідовність подій. Також під час огляду ОСОБА_1 на стан сп?яніння йому не повідомлено про наслідки відмови від медогляду на стан сп?яніння.
Суд, вислухавши доводи правопорушника, його представника, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції або, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 713273 від 15.08.2025 року; направленням на медичний огляд на стан сп?яніння внаслідок вживання (алкоголю, наркотичних засобів) у зв?язку із ДТП із загиблим від 15.08.2025, складеному слідчим ВРЗСуСТ СУ ГУНП у Полтавській області капітаном поліції В.В.Галаганом; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на підставі акту огляді №326 від 15.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного об?єму обстеження, а також диском з відеозаписом події, долучених до справи.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується і наданими стороною захисту доказами: постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.08.2025; протоколом про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.08.2025 в період часу з 21.43 до 21.55 ОСОБА_1 відмовився від відібрання зразків крові та сечі; заявою ОСОБА_1 на ім?я заступника начальника ЗССТ СУ ГУНП Полтавській області Є.Чорняка про добровільну згоду на відібрання зразків крові для проведення судових експертиз, а в подальшому про відмову від відібрання біологічних зразків, про що ОСОБА_1 зазначено особисто.
Оцінюючи надані докази та доводи правопорушника і його захисника, судом встановлено наступне:
15 серпня 2025 року о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Полтава по вул. Івана Мазепи, 26, керував транспортним засобом ЗАЗ VIDA, д/н НОМЕР_1 .
В судовому засідання ОСОБА_1 не спростовував факту керування вказаним транспортним засобом у визначений день та час та у визначеному в протоколі місці.
З дослідженого диску з відеозаписами події, що долучений до протоколу, вбачається, що екіпаж патрульної поліції, викликаний на місце ДТП (м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 26), до якої причетний ОСОБА_1 , прибув на місце ДТП, надавав потерпілій першу медичну допомогу. В ході розмови з ОСОБА_1 в поліцейського виникла підозра, що останній перебуває з ознаками алкогольного сп?яніння.
Як вбачається з вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ України № 1103 від 17.12.2008.
Згідно п.п.2,3,6,7,8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Оскільки відбулась ДТП, унаслідок якої, в кареті швидкої медичної допомоги, загинула особа, ОСОБА_1 був правомірно направлений на огляд на стан сп'яніння у заклад охорони здоров'я - КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР».
Доводи сторони захисту про невідповідність форми направлення Додатку 1 відповідної Інструкції пояснюється тим, що направлення видане слідчим, у зв?язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження за ознаками ч.3 ст. 286-1 КК України, а не працівником УПП. При цьому суд зауважує, що вказане не впливає ані на саму процедуру огляду, ані на сам висновок медичного огляду.
Розділом ІII вищевказаної Інструкції визначено порядок та процедуру проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров?я та оформлення його результатів.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (п.1 Розділу ІІІ Інструкції).
Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (п.2 Розділу ІІІ Інструкції).
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп?яннні в обстежуваної особи (п.3 Розділу ІІІ Інструкції).
З дослідженого відеозапису вбачається, що в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР» проводиться огляд водія ОСОБА_1 , останньому пропонується пройти огляд з використанням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 нібито продуває технічний засіб, але в нього не виходить, оскільки він як слід не вдихає та не видихає повітря. Медичний працівник повідомляє ОСОБА_1 , що він не дує як слід, роз?яснює як продувати, просить сильніше продувати. Працівник поліції також просить продути сильніше, роз?яснює, що треба набрати побільше повітря, показує як це зробити. ОСОБА_1 повідомляє, що не може так зробити, просить ще раз. Поліцейський знову пояснює як продути, повідомляє, що якщо не продуєте, то буде відмова. ОСОБА_1 обурюється, яка відмова, каже, що він не може дути. Поліцейський зазначає, що треба дути як слід. Так відбувається декілька разів. Однак належним чином ОСОБА_1 не виконує необхідні дії, а робить вигляд, що видуває повітря в технічний засіб. На таку поведінку ОСОБА_1 лікар зазначає про недостатній об?єм видихуємого повітря, а в подальшому переходить до проведення візуального огляду ОСОБА_1 , який виконує необхідні вказівки лікаря.
З поведінки водія, зафіксованої на відео, чітко вбачається, що останній навмисно ухилявся від проходження огляду з використанням спеціального технічного засобу, а саме не продував належним чином технічний засіб, а лише тримав його у роті, намагаючись зробити вигляд належного огляду. Медичний працівник та поліцейський декілька разів роз?яснювали принцип роботи технічного засобу для вимірювання етилового спирту в видихуваному повітрі. Проте з поведінки ОСОБА_1 вбачалось, що він навмисно не виконував необхідні дії. Такою своєю поведінкою водій демонстрував явну відмову від проходження огляду з використанням спеціального технічного засобу.
Така поведінка водія протягом тривалого часу правомірно розцінена лікарем як відмова від проходження медичного огляду, що і було зафіксовано у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на підставі акту огляді №326 від 15.08.2025, в якому зазначено «відмова від повного об'єму дослідження».
Відсутність на відеозаписах з бодікамер поліцейських словесної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, на чому наполягає захисник, не свідчить про її відсутність, адже в даному випадку відмова виразилась в поведінці водія, а не в словесному повідомленні про це.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що у зв'язку зі стресовою та шоковою ситуацією (ДТП із загиблою особою) чи за станом здоров?я (наявність хронічних хвороб або перенесеного COVID-19), тобто з фізіологічних причин ОСОБА_1 не зміг пройти тестування за допомогою спеціального технічного засобу, що не можна вважатись відмовою від огляду, суд до уваги не приймає та розцінює як версію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Доводи сторони захисту про те, що висновок слід визнати недопустимим доказом, оскільки він не містить результатів огляду, а в ньому зазначено про відмову особи від повного об?єму обстеження, що не передбачено відповідною Інструкцією, суд відхиляє, оскільки, жодними нормативно-правовими актами не визначено спосіб формулювання відмови у висновку щодо стану сп?яніння.
Вимогами п.п. 8, 11, 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
У зв?язку із внесенням відомостей про ДТП до ЄРДР та досудовим розслідуванням кримінального провадження, в подальшому, водій ОСОБА_1 був доставлений до КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», де йому було вручено постанову про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.08.2025, з якою він ознайомився о 20.50 годин 15.08.2025, відповідно до якої заступником начальника ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області Є.Чорняком постановлено відібрати у ОСОБА_1 біологічні зразки (кров, сеча) для проведення судової-токсикологічної експертизи та інших можливих видів дослідження. Відібрання зразків покласти на медичних працівників КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 на ім?я заступника начальника ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області Є.Чорняка від 15.08.2025, останній надає добровільну згоду на відібрання зразків крові для проведення судових експертиз.
Згідно копії протоколу відібрання зразків для проведення експертиз від 15.08.2025, в період час з 21.43 по 21.55, ОСОБА_1 відмовився від відібрання зразків крові та сечі.
На заяві ОСОБА_1 на ім?я заступника начальника ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області Є.Чорняка від 15.08.2025 про добровільну згоду на відібрання зразків крові для проведення судових експертиз, в подальшому ОСОБА_1 особисто зазначено про відмову від відібрання біологічних зразків (крові та сечі).
Після чого, 15.08.2025 о 22 годин 29 хвилин, інспектором взвг роти 2 БУПП в Полтавській області ДПП в приміщенні КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (вул. Шевченко, 23) складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №713273 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп?яніння, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України.
Суд відхиляє доводи сторони захисту, що оскільки біологічні зразки у ОСОБА_1 не відбирались в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР», який є спеціалізованим медичним закладом при проведення медичного огляду на стан сп?яніння, тому процедуру проведення медичного огляду та сам висновок медичного огляду слід визнати недійсними, оскільки в даному випадку відібрання біологічних зразків (крові та сечі) у ОСОБА_1 саме в КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" було обумовлено відповідною постановою заступника начальника ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області Є.Чорняка, у зв?язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження №12025170000000726 від 15.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України і саме на працівників КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» вказаною постановою було покладено обов?язок відібрання зразків у ОСОБА_1
Лист КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» від 19.11.2025 №04-05/4971 на адвокатський запит про те, що вказаний медичний заклад не є спеціалізованим закладом охорони здоров?я, уповноваженим на проведення огляду та встановлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп?яніння, не має акредитаційного сертифікату та відповідної ліцензії на проведення огляд на встановлення такого стану, в ньому відсутні лікарі, які пройшли спеціальну підготовку з питань визначення стану сп?яніння та мають чинні сертифікати підтверджує лише факт того, що вказаний заклад не є спеціалізованим для проведення такого огляду, оскільки дійсно в ньому відсутні лікарі-наркологи чи інші спеціалісти, які проводять огляд на стан сп?яніння (візуальний огляд, інші тестування, в тому числі і з використанням спеціальних технічних засобів тощо), проте вказане не свідчить про неможливість вказаного закладу відібрати біологічне середовище в особи та провести їх відповідне лабораторне дослідження на визначення вмісту та показників алкоголю, наркотичних, психотропних чи інших речовин у біологічному середовище особи можливо причетної до ДТП із смертельними наслідками, у зв?язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження.
Доводи сторони захисту про те, що відмова ОСОБА_1 від відібрання біологічних зразків була обумовлена не спеціалізованістю медичного закладу є формальними та безпідставними.
Суд, враховуючи поведінку водія ОСОБА_1 протягом всього часу проведення медичного огляду як в КП «ПО ЦЕНТР ТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ПОР», так і в КП «ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», приходить до висновку, що в його поведінці відобразилася об?єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан сп?яніння.
Висновок експерта №2040, проведеної з 19.08.2025 по 01.09.2025 про відсутність у ОСОБА_1 в крові та сечі метилового, етилового, ізопропилового, пропилового, ізобутилового, бутилового, ізоамілового і амілового спиртів, а також будь-яких інших речовин, суд до уваги не приймає, оскільки протокол відносно ОСОБА_1 складено за порушення вимог п.2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп?яніння, а не за керування транспортним засобом у стані сп?яніння.
Відповідно до п.п.15, 16, 19, 21 відповідної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.
У суду відсутні підстави вважати, що порядок та процедура проведення медичного огляду на стан сп?яніння ОСОБА_1 , а також долучений до протоколу висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на підставі акту огляді №326 від 15.08.2025, є недійсними.
Щодо визнання недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення з підстав його не автентичності, оскільки протокол (примірник 1), який залишився у працівників поліції, не є ідентичним протоколу (примірнику 2), який був виданий на руки ОСОБА_1 , через те, що оскільки в графі «До протоколу додаються» зазначено не однакові документи, а саме: в протоколі (примірник 1) зазначено направлення, відео з бодікамер, а також дописано слово «висновок», тоді як в протоколі (примірник 2), який вручений ОСОБА_1 , в графі «До протоколу додаються» зазначено: направлення, відео бодікамер», слово «висновок» відсутнє, то суд зазначає, що вказана вправка не є суттєвою, оскільки не змінює змісту правопорушення і не впливає на висновок суду, якого той дійшов під час розгляду справи, а саме, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника відносно того, що відеозапис, наданий працівниками поліції, містить не безперервну відеофіксацію, є змонтованим, записаний різними фрагментами та з різних бодікамер різними поліцейськими, що не дозволяє об?єктивно відновити послідовність подій, не свідчить про недопустимість відеозапису, оскільки дані відеозапису, надані працівниками поліції, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, а та обставина, що на відеозаписах зафіксовані не всі дії працівників поліції, а також та обставина, що відеозапис наданий суду у вигляді певної сукупності окремих файлів, сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, наданих працівниками поліції.
Зібрані працівниками поліції докази, які долучені до матеріалів справи, стосуються фактичних обставин справи, є належними та допустимим, та в своїй сукупності відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Щодо інших доводів, на які посилався представник правопорушника в судовому засіданні, то суд вважає необхідним зазначити наступне:
Обов?язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін, з посиланням на з?ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хаджинастасіу проти Греції» національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України», “Проніна проти України»), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі “Роуз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі “Хірвісаарі проти Фінляндії», параграф 32).
Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.
У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд вважає, що обсяг вмотивування даного судового рішення є достатнім для його прийняття.
Всі доводи сторони захисту суд розцінює як версію захист з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст. 266 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції, які регламентують процедуру та порядок проведення медичного огляду, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на характер вчиненого правопорушення та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що відмова особи від проведення огляду на стан сп'яніння є грубим порушенням та має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, інші обставини в справі, а також безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. Стягувач - УПП в Полтавській області ДПП (38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).Стягувач - ТУ ДСА України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ - 26304855).
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА