Справа № 539/613/26
Провадження № 2-с/539/38/2026
30 березня 2026 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Лубни заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №539/613/26 від 25.02.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за споживання природного газу,
установила:
25.02.2026 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ по справі №539/613/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за споживання природного газу в сумі 37071,15 грн, а також судового збору у розмірі 332,80 грн.
30.03.2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, в обґрунтування якої зазначив, що вищезазначений судовий наказ є необґрунтованим та підлягає скасуванню оскільки заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» по сплаті за споживання природного газу в нього відсутня, окрім того в 2020 році за його заявою газопостачання до його будинку було припинено (відрізано трубу), в будинку ніхто не проживає та не користується послугами з газопостачання.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як зазначає ОСОБА_1 , з текстом судового наказу він ознайомився в мобільному застосунку «Дія» 27.03.2026 року. Заяву про скасування зазначеного судового наказу заявник подав до суду 30.03.2024 року, тобто у строк, передбачений ст. 170 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається. Наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з цим наказом, а отже про наявність спору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність скасування судового наказу, оскільки між сторонами дійсно мається спір щодо правомірності нарахування суми боргу та правомірності підстав для його сплати.
Керуючись ст. 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.02.2026 року по справі №539/613/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за споживання природного газу.
Роз'яснити стягувачу заборгованості, що ці вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.В.Просіна