533/118/26
3/532/222/2026
30 березня 2026 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Тесленко Т. В., з участю секретаря судового засідання Климченко А. О., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Гольдінова Ю. Л., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли за пісудністю з Полтавського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення,
Встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579508 від 30.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 30 січня 2026 року о 15:36 год в с. Підгорівка, а саме на 76 км а/ш М22 Полтава-Олександрія керував транспортним засобом марки SKODA FABIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, що виразилося в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини протягом трьох годин, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник - адвокат Гольдінов Ю. Л. в судовому засіданні пояснив, що з 25.03.2026 ОСОБА_1 добровільно мобілізувався за контрактом до лав ЗСУ, і наразі проходить початкову підготовку в навчальному центрі ЗСУ. ОСОБА_1 надав пояснення при складанні протоколу, в якому вказав, що вину не визнає, не відмовлявся від проходження медогляду на стан сп'яніння, виконував всі вказівки лікаря, але надати необхідну кількість сечі на дослідження не зміг через фізіологічні причини. За таких обставин, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч.1 КУпАП.
Захисник вказував, що на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано перевірки реакції на світло зіниць очей ОСОБА_1 , а в акті огляду №54, складеному лікарем в медичному закладі, зазначено, що зіниці розширені, мляво реагують на світло. На відеозапису видно, що лікар перевіряв реакцію зіниць на світло: наказував Похилому закривати долонею одне, друге око, потім відкривати, і спостерігав за реакцією зіниць на світло. Тобто, потрібно визнати доведеним, що зіниці ОСОБА_1 реагували на світло, та були розширеними, а не звуженими та не реагуючими на світло, як неправомірно та неправдиво вказано в протоколі, складеному поліцейським Комісар В. В. В п. 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, перелічено всі без виключення ознаки наркотичного сп'яніння у людини: «…4.Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість…». За таких обставин, він вважає, що ознаки наркотичного сп'яніння вказані в протоколі серія ЕПР1 №579508, а саме: звужені зіниці та відсутність реакції на світло, не відповідають дійсності, вони спростовуються відеозаписами поліцейських, актом медогляду №54, тощо, а тому у поліцейських були відсутні законні підстави для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до закладу охорони здоров'я на стан сп'яніння за цією ознакою.
У протоколі також вказано на ознаку наркотичного сп'яніння - на тремтіння пальців рук. Однак, ця ознака також не є безсумнівно такою, що вказує на наркотичне сп'яніння, оскільки тремтіння рук могло бути викликане переохолодженням: в той день, 30.01.2026 було досить холодно, що підтверджується Листом з Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 20.03.2026 №9916001-363/9916-03, в якому зазначено про погоду вдень 30.01.2026 в місцевості, де було зупинено водія ОСОБА_1 патрульними поліцейськими. В довідці зазначено про сильний вітер північно-східного напряму, 5-10 м/с, температуру повітря близько 1,3 градусу морозу. ОСОБА_1 після зупинки та перебування в теплому авто, приблизно 15 хвилин перебував на дорозі, на холоді, одяг у нього був не теплий, він змерз на вітру і від холоду міг тремтіти. На відеозаписах поліцейських чутно сильне завивання вітру, видно, як зіщулюються від холоду і ОСОБА_1 , і жінка-поліцейська, яка кутає обличчя в шалик. Але в будь-якому разі, саме по собі тремтіння пальців рук, без інших ознак, не може бути ознакою перебування людини в стані наркотичного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 вважає, що направлення на огляд ОСОБА_1 було проведено поліцейськими із грубим порушенням п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, п.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, ОСОБА_1 погодився і добровільно поїхав в лікарню, де виконував всі вказівки чергового лікаря, який проводив огляд: повідомив свої особисті дані, обставини зупинки, пояснив, що не вживав ні алкоголь, ні наркотики, діставав руками кінчик носа з закритими очами, закривав по черзі очі руками і відкривав їх, двічі пройшов тест на алкоголь приладом Драгер, з результатом 0,00 промілле алкоголю (при тому, що ОСОБА_1 направлявся на огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак, з незрозумілих причин під час такого огляду використовувався технічний засіб газоаналізатор Drager 6820, призначення якого є вимірювання етанолу у видихаємому повітрі); виконував інші вимоги та вказівки лікаря, відповідав на його запитання, тощо. А акті медогляду вказано, що у ОСОБА_1 рухова сфера не порушена, міміка звичайна, хода без хитань; вживання алкоголю та наркотичних речовин заперечує, запах алкоголю відсутній.
На пропозицію лікаря надати сечу для аналізу ОСОБА_1 відповів згодою - помочився в наданий йому пластиковий стаканчик під наглядом поліцейського та надав сечу для дослідження в кількості близько 30 мл. Ці обставини підтверджено не тільки відеозаписами з камер поліцейських, а й відомостями акту огляду №54, тощо. Під час проведення експрес-тесту на вміст наркотичних речовин, було виявлено вміст речовин, які могли бути як лікарськими, так і наркотичними. ОСОБА_1 категорично заперечив факт вживання ним наркотиків, та пояснив, що день назад вживав заспокійливий препарат, снодійне, яке і могло вплинути на показання експрес-тесту. Водночас, слід врахувати, що швидкий тест не може вважатися допустимим доказом у справі без належного лабораторного дослідження. На пропозицію лікаря надати ще сечу на лабораторний аналіз, він знову погодився, декілька разів намагався помочитися, для чого ходив до туалету в супроводі поліцейських, але не зміг надати сечу; на пропозицію лікаря попити воду, Похилий протягом всього часу перебування в лікарні випив 1,5 літра води, але так і не зміг надати сечу (повторно), як він сказав, з фізіологічних причин. Ці обставини зафіксовані камерами відеоспостереження поліцейських. ОСОБА_1 , розуміючи, що не може надати сечу, бо не міг помочитися, звертався до лікаря з пропозицією здати кров, слину на аналізи, але лікар відмовив в відбиранні таких інших біологічних зразків (зафіксовано камерами поліцейських). В акті медогляду та Висновку, лікар вказав на неможливість визначити наявність чи відсутність у підекспертного стану наркотичного сп'яніння через недостатню кількість біоматеріалу - сечі.
Причиною надання ОСОБА_1 невеликої кількості сечі на дослідження є наявність у нього хронічних та гострих захворювань органів черевної порожнини і малого тазу. Ці обставини підтверджені Відповіддю на запит адвоката з КНП «ЦПМСД Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області» від 13.03.2026 року №47 стосовно пацієнта ОСОБА_1 , його захворювань, звернень за медичною допомогою, нагляду сімейного лікаря, тощо. В додатку до листа-відповіді від 13.03.2026 №47, медзакладом надано Виписку №44 з медкарти ОСОБА_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 страждає на хворобу Крона з ураженням тонкого та товстого кішківника, переніс операцію, перебуває під наглядом лікаря, лікується амбулаторно; про хронічний комбінований геморой І-ІІ ступіню, сечокам'яну хворобу (СКХ), кісту лівої нирки, гострий простатит з затримкою сечі. У виписці вказано про звернення ОСОБА_1 16.02.2026 до сімейного лікаря зі скаргами на затримку сечі, про його направлення до профільного лікаря-уролога. У Довідці від 17.02.2026 про огляд ОСОБА_1 лікарем-урологом КНП «Козельщинська ЦЛ» Сариєвим Акмурадом вказано про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою з скаргами на нездатність сечовипускання, затримку сечі. Під час УЗД-дослідження, у Похилого виявлено гострий простатит, застій сечі в сечовому міхурі близько 200 мл, кістозне утворення лівої нирки. За наслідками огляду пацієнта встановлено діагноз: «Гострий простатит. Затримка сечі (v 200 мл). СКХ (сечокам'яна хвороба). Кіста лівої нирки», призначено лікування. Сторона захисту долучила до матеріалів справи про адміністративне правопорушення Витяг з наукової статті Європейського Радіологічного Центру у Харкові «Симптоми простатиту та методи його лікування» від 28.06.2023, автор статті ОСОБА_3 (за посиланням https://radiologycenter.eu/blog/cymptomy-prostatytu-talikuvannia). В статті вказано, що «…Гострий простатит - це запалення передміхурової залози, найчастіше викликане бактеріальною інфекцією. Захворювання характеризується … порушенням сечовипускання аж до гострої затримки сечі…». Оскільки у Похилого діагностовано гострий простатит, ця науковомедична стаття має значення для справи, оскільки вказує симптоми захворювання, на яке страджає ОСОБА_1 , у т.ч. на порушення у нього сечовипускання, аж до гострої затримки сечі.
Також 30.01.2026 о 8-45 годині ОСОБА_1 як водій перед рейсом, пройшов медогляд в Козельщинській станції швидкої допомоги, про що свідчить фотокопія аркушів журналу проходження медогляду водіїв, де вказано його нормальний артеріальний тиск, нормальні пульс та температуру тіла, придатність до керування автомобілем. Підсумовуючи та аналізуючи поведінку ОСОБА_1 , останній на вимогу поліцейських пройти медогляд погодився, приїхав добровільно до закладу охорони здоров'я КМНП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» де провів три години, жодних дій щодо ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не вчиняв, здав біологічний матеріал (сечу) в кількості близько 30 мл, що виявилося недостатнім для проведення аналізу, про що повідомив лікар. Також за рекомендацією лікаря пив воду в достатній кількості. Похилий повідомив лікаря, що не може здати більшої кількості сечі з фізіологічних причин. Лікарем не було запропоновано ОСОБА_1 здати будь-який інший біологічний матеріал окрім сечі, враховуючи те, що він не зміг зібрати необхідну кількість сечі, повідомив про це лікаря та поліцейських, а здача іншого біологічно матеріалу (слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров) передбачена розділом ІІІ Інструкції № 1452/735. Більше того, сам ОСОБА_1 пропонував здати інші біоматеріали (кров, слину), але йому було відмовлено. За таких обставин, адвокат вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б указували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 умисно відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Навпаки, своїми діями він усіляко сприяв проходженню такого огляду.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, просив суд провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відео з нагрудних камер поліцейських, дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан сп'яніння у медичному закладі проводиться у разі відмови водія від огляду поліцейським, у разі незгоди з результатами огляду поліцейським, якщо у водія є ознаки перебування під впливом лікарських або наркотичних препаратів.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Під час перегляду відеозаписів, судом установлено, що поведінка ОСОБА_1 після зупинки його автомобіля поліцейськими, поїздка в лікарню, проходження всіх необхідних діагностичних процедур не є доказом відмови чи ухилення від проходження медогляду. Ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, справа №533/118/26 не містить. Навпаки, його дії свідчать про добровільне проходження ним медичного огляду на стан сп'яніння, виконання всіх вимог поліцейських та лікаря.
Зміст Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, вказує на те, що наявність вибору серед різних видів біологічного матеріалу, передбачений для того, щоб забезпечити відбір біологічного матеріалу у особи, яка оглядається з урахуванням стану її здоров'я, внутрішніх переконань та психіки. Відмова лікаря проводити відбір інших видів біологічного матеріалу ніж аналіз сечі, є порушенням вимог закону, яке створює штучні умови для розцінення дій особи, яка оглядається, як відмови від такого огляду.
Враховуючи викладене, огляд ОСОБА_1 , де причиною надання ним невеликої кількості сечі на дослідження є наявність у нього хронічних та гострих захворювань органів черевної порожнини і малого тазу, що підтверджується медичними довідками, та не запропонування йому надання інших видів біологічного матеріалу ніж аналіз сечі, було проведено із суттєвими порушеннями законодавчо встановленої процедури проведення такого огляду.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Отже, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 130, 247, 251, 252, 254, 284 КУпАП, суд
Постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя