03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 757/29129/25-ц Головуючий у суді першої інстанції - Литвинова І. В.
Номер провадження № 22-ц/824/5253/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
25 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняПечерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І. В., у місті Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У червні 2025 року ТОВ «Рада 1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просило суд стягнути з відповідачки заборгованість за житлово - комунальні послуги за період з 01 квітня 2023 року по 31 серпня 2025 року в загальному розмірі 42 714,16 грн та судовий збір в розмірі 3 028 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач як управитель обслуговує будинок на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, умови якого відповідачем належним чином не виконуються, що призвело до накопичення заборгованості у розмірі 42 714,16 за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року позов ТОВ «Рада 1» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада 1» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 42 714,16 грн - основного боргу та суму судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом не враховано, що надана на підтвердження в якості доказу копія платіжної інструкції № 1923 від 24.12.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3 028 грн, яку вже було використано позивачем в якості доказу сплати судового збору під час подання позову по справі №757/2821/25-ц за позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з власника житлового приміщення. АДРЕСА_2 .
Отже вважає, що позивачем не сплачено судовий збір по справі.
Вказує, що звертаючись з позовом представником позивача не зазначено місце знаходження наступних документів, зокрема: Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 28.04.2020 року; Договору № 1/313-Ж-11 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 03.01.2011 року; Кваліфікаційного сертифікату № 0001163/22-25.УЖБ від 24.06.2022 року; Протоколу № 3 загальних зборів ОСББ «Ковпака 17» від 24.04.2020 року.
Надавши до суду інформаційну довідку № 336639400 від 22.06.2023 року (15:05:01) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги за період часу з з 01.04.2023 року по 31.08.2025 року включно, проте, інформаційна довідка №336639400 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно де власником квартири АДРЕСА_3 зазначено відповідача, датована 22 червням 2023 року, отже, інформації (достатніх та достовірних доказів) про належність квартири на праві власності Відповідачу на момент звернення до суду з позовом та в період зазначений у розрахунку заборгованості після 22 червня 2023 року матеріали справи не містять.
Судом безпідставно було відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви про визнання: відсутнім рішення зборів, недійсним договору та нарахування платежів незаконним у цивільній справі про стягнення заборгованості, з причини того що це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Позбавляючи права відповідача можливості оскарження ухвали, судом не було враховано, що правовідносини між сторонами виникли щодо правомірності нарахування та відповідно сплати коштів за житлово-комунальні послуги (послуги з управління будинком та побутовими відходами), які надаються Позивачем згідно з договором, отже задоволення вимог по зустрічному позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову щодо нарахування Відповідачу заборгованості.
Також вказує, що позивач ввів суд в оману надавши в якості доказу договір управління будинком з порожніми додатками до нього замість заповнених з якого слідує, що 28 квітня 2020 року між ТОВ «Рада-1» (управитель) та ОСББ «Ковпака 17» (співвласник) був укладений договір «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», за умовами якого управитель зобов'язувався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю виключно послугу з управління (без послуги з управління побутовими відходами) згідно з вимогами закону. (п. 1 договору).
Пунктом 3 вказаного договору сторони визначили що для управління передаються невідомі частини функцій, повноважень та майно, а всі не передані управителю функції та повноваження з управління будинком та майном співвласники виконує самостійно.
Жодного доказу щодо передачі в управління в розумінні п.3 квартири відповідача позивачем надано не було.
Пунктом 4 вказаного договору сторони визначили, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту невідомого спільного майна будинку та його невідомої прибудинкової території.
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з відсутнім додатком №4 до цього договору, що є невід'ємною частиною, чим взагалі порушено права відповідача на сплату послуги відповідної якості, але це не завадило суду встановити що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до ТОВ «РАДА 1» у встановленому законом порядку щодо ненадання їй послуг або надання таких послуг позивачем неналежної якості.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
30 січня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ «Рада 1» - Гіневська - Гайдай М.О.на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилається на те, що доводи апелянта є суперечливими, оскільки вона одночасно заперечує проти факту надання послуг ТОВ «Рада 1», разом з цим не згодна із застосованими тарифами на відповідні послуги, а також заперечує наявність її заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком.
Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати житлово - комунальних послуг, а також на доведення обставин, що могли б звільнити його від виконання обов'язку щодо оплати фактично отриманих та спожитих послуг. Зокрема не надано суду доказів ненадання послуг позивачем або надання послуг неналежної якості.
Дії відповідача щодо заперечення наявності у неї нерухомого майна, суперечать добросовісності, оскільки не відповідають попереднім заявам, яка раніше не заперечувала даних факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_5 .
Управителем, що обслуговує даний будинок, є ТОВ «РАДА 1», що підтверджується Актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого за № 315 від 31 грудня 1999 року в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва, а також Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 28 квітня 2020 року.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «РАДА-1», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є споживачем послуг позивача, наданими за адресою: АДРЕСА_6 тому, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі є обґрунтованими.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Як убачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_4 , було створено ОСББ «Ковпака 17».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Як убачається із протоколу № 3 Загальних зборів ОСББ «Ковпака 17» від 24.04.2020, більшістю співвласників було вирішено уповноважити ТОВ «Рада 1» бути управителем багатоквартирного будинку «Ковпака 17» за адресою: АДРЕСА_4 , та затвердити проект договору.
28 квітня 2020 року між ТОВ «Рада 1» та ОСББ «Ковпака 17» було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п.п. 2, 3 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. За цим договором для управління багатоквартирним будинком управителю передається частина функцій, повноважень та майна. Функції з повноваження а управління будинком, які не передаються управителю, а також здійснення управління майном, що не передається управителю, співвласник виконує самостійно.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Як убачається із положень п. 9 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, управитель має інші права та обов'язки, що передбачені законом або прямо випливають з цього договору.
Згідно протоколу № 3 Загальних зборів ОСББ «Ковпака 17» від 24 квітня 2020 року, більшістю співвласників було вирішено визначити моделі організації договірних відносин за кожним видом комунальних послуг та затвердити проекти договорів, зокрема, але не виключно: укласти колективний споживчий договір з управителем на надання послуг з вивезення побутових відходів.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору № 1/313-Ж-11 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, укладеного між ТОВ «Рада - 1» та ТОВ «Фірма «Володар-Роз», за умовами якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених цим договором.
Вказане свідчить про те, що між ОСББ «Ковпака 17» та ТОВ «Рада - 1» було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. В свою чергу, ТОВ «Рада-1» будучи управителем будинку уклало ТОВ «Фірма «Володар-Роз» договір № 1/313-Ж-11 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, яким узгоджено умови надання послуги з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, накопичених у замовника у власних та/або наданих перевізником контейнерах, для розміщення яких замовник відводить спеціальний майданчик (площадку) з твердим покриттям.
Доказів того, що відповідач не користується послугами ТОВ «Фірма «Володар-Роз» щодо вивезення твердих побутових відходів матеріали справи не містять.
Дійсно, згідно з пунктом «б» частини 1 статті 15 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами.
Такі висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі №646/834/17, що узгоджується із нормами законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, з аналізу чинного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг не вбачається обов'язкової умови щодо розірвання укладених договорів між об'єднаннями співвласників багатоквартирного та підрядними організаціями щодо послуг з вивезення побутових відходів. Аналіз норм Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить обов'язкові умови щодо укладення власниками, наймачами або користувачами у тому числі орендарями, які є джерелами утворення побутових відходів, договорів з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
В той же час, зазначений закон не визначає обов'язку співвласників багатоквартирного будинку, які визначили самостійну форму організацію управління багатоквартирним будинком через управителя або індивідуально укласти договір з вивезення побутових відходів.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріали справи не містять доказів недійсності укладених договорів, якими регулюється порядок управління багатоквартирним будинком, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надано достатні докази на підтвердження того, що позивач є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_4 , у період часу, який досліджувався судом першої інстанції, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, зокрема через підрядні організації, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу, чого нею не спростовано і за які оплату не було нею внесено, тому доводи апелянта в цій частині судом апеляційної інстанції до уваги не беруться.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає про те, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 оскаржувався протокол загальних зборів ОСББ «Ковпака 17» від 24.04.2020, яким було визначено моделі організації договірних відносин за кожним видом комунальних послуг, зокрема, але не виключно щодо вивезення побутових відходів та з таким рішенням остання не погоджується.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановивши, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг, які надавались ТОВ «Рада 1», який є балансоутримувачем будинку та який здійснює управління будинку, зокрема через підрядні організації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада 1» заборгованості за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2023 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 42 714,16 грн, з чим погоджується апеляційний суд.
Посилання апелянта про те, що до матеріалів справи долучена квитанція про сплату судового збору із іншої справи, як на підставу скасування рішення суду, колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги, оскільки у справі, що розглядається, на момент постановлення оскаржуваної рішення суду, у суду першої інстанції не було жодних відомостей про вчинення відповідачем дій спрямованих на залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору.
Таким чином, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, тому апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києвавід 04 листопада 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв