25 березня 2026 року місто Київ
Справа № 759/18906/23
Провадження №22-ц/824/5804/2026
Резолютивна частина постанови оголошена 25 березня 2026 року
Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року
Київський апеляцій суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Узлій М.М.
учасники справи:
скаржник ОСОБА_1
боржник ОСОБА_2
заінтересована особа державний виконавець: Головний державний
виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року, постановлену у складі судді Горбенко Н.О.,-
У листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва зі скарго на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.
Скаргу обґрунтовував тим, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року № 759/18906/23 зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв'язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв'язок.
Скаржник також вказав, що ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.
Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрицькою Т.В. 05.11.2025 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №79143480.
ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року є виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню, а відповідно до положень ч. 2 ст. 370 ЦПК України та правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №466/5766/13-ц, суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню, оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд визнати дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. від 05.11.2025 року про зупинення виконавчого провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року скаргу ОСОБА_4 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. - задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. від 05.11.2025 року про зупинення виконавчого провадження №79143480.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що державний виконавець не мав права зупиняти виконавче провадження № 79143480, посилаючись на негайність виконання ухвали про забезпечення позову.
При цьому суд проігнорував факт існування чинної ухвали Київського апеляційного суду, якою прямо: «зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року». Суд першої інстанції фактично поставив під сумнів законність та обов'язковість ухвали апеляційного суду, що є неприпустимим.
Суд першої інстанції фактично здійснив оцінку законності ухвали апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року про зупинення дії і виконання ухвали про забезпечення позову, що виходить за межі його процесуальних повноважень та суперечить ст. 129-1 Конституції України.
В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 в режимі відеоконференцзв'язку проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв'язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв'язок. У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрицької Тетяни Василівни від 18 вересня 2025 року відкрито виконавче провадження №79143480 з виконання ухвали №759/18906/23, виданої 09.09.2025 року Святошинським районним судом міста Києва про зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв'язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв'язок. Сторони за попередньою домовленістю можуть змінювати графік спілкування батька з сином. (том 1, а.с.6)
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року та відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 задоволено.
Зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.
05 листопада 2025 року головним державним виконавцем Бистрицькою Т.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, керуючись частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням наступних підстав: «На адресу відділу надійшло клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження №79143480. До заяви додано копію ухвали Київського апеляційного суду у справі №759/18906/23 від 21.10.2025 згідно якої суд ухвалив: зупинити дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду а апеляційному порядку». (т.1, а.с.10)
Крім того, начальником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Василевським А.М., за результатами скарги ОСОБА_1 від 09 листопада 2025 року по суті порушених питань проведено перевірку законності матеріалів виконавчого провадження №79143480, про що винесено постанову від 13 листопада 2025 року.
За результатами проведеної перевірки дії головного державного виконавця Бистрицької Т.В. щодо зупинення виконавчого провадження №79143480 визнано такими, що здійснені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Водночас, постановлено внести виправлення до постанови про зупинення виконавчого провадження №79143480 від 05.11.2025, а саме в мотивувальній частині постанови замість «Ураховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», зазначити: «Ураховуючи викладене, керуючись статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». (т. 1, а.с. 26-28)
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що у Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду апеляційної інстанції повноваження зупинити виконання рішення суду, виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню - ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову, не могло бути зупинено на підставі ухвали суду апеляційної інстанції, що чітко встановлено ст. 370 ЦПК України та роз?яснено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження №61-13912св20).
Таким чином, із встановлених судом обставин вбачається, що зупинення головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицькою Т.В. виконавчого провадження №79143480 не відповідає вимогам закону, оскільки зупинення виконання виконавчого провадження з виконання ухвали про забезпечення позову, яка підлягає негайному та примусовому виконанню, не передбачено ні нормами Цивільного процесуального кодексу України, ні нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією бо бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частина друга цієї статті).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
При внесенні виправлень до постанови про зупинення виконавчого провадження №79143480 від 05.11.2025, начальник Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Василевський А.М. виправив посилання на норми матеріального права з ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» на ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, зупинення виконавчого провадження передбачено виключно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» і не передбачено ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (зупинення вчинення виконавчих дій).
Отже суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника ОСОБА_1 та висновками суду першої інстанції, що підстави для зупинення виконавчого провадження №79143480, зважаючи на положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» були відсутні.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції фактично здійснив оцінку законності ухвали апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року про зупинення дії і виконання ухвали про забезпечення позову, оскільки суд першої інстанції не може ставити під сумнів законність ухвали суду апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку ухвалі Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки таку оцінку може надавити лише суд касаційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення скарги, проте помилився щодо частини мотивів такого задоволення, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції слід змінити в частині мотивів задоволення скарги, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна