Справа № 347/15/26
Провадження № 33/4808/186/26
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ДРАЧ Д. С.
Суддя-доповідач Васильєв
24 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Козара Т.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто 665 гривень 60 копійок судового збору,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 01.01.2026 року близько 18:49 години в с. Річка по вулиці Центральна, керував транспортним засобом марки Вольцваген д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технологічного приладу Драгер 6810, результат позитивний - 1,46% проміле.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.01.2026 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, судом першої інстанції було неправильно оцінено докази, невірно застосовано норми матеріального права, не дотримано при розгляді справи та прийнятті рішення висновків Верховного суду, рішень Європейського суду з прав людини, порушено його права на захист та норми процесуального права.
Вказує, що судом першої інстанції не було досліджено його письмові пояснення та у судовому рішенні відсутні показання, які були надані ним під час розгляду справи.
Зазначає, що у своїх поясненнях він зазначав, що 01.01.2026 року біля 19 год. дійсно керував транспортним засобом марки «Фольковсаген-пассат», д.н.з. НОМЕР_1 та їхав дорогою населеним пунктом з с. Річка Косівського району Івано-Франківської області в напрямку с. Соколівка. Він їхав на прохання дружини ОСОБА_2 , щоб відвезти її двоюрідних братів ОСОБА_3 та Варцабу Н. в с. Соколівка. По дорозі їх зупинили працівники поліції, які були на двох автомобілях марки «Рено-Дастер». Працівник поліції, який його зупинив (прізвище ОСОБА_4 ), пояснив, що причиною зупинки є те, що в нього наявна підсвітка LED над номерним знаком. ОСОБА_1 пояснював, що від цього добре видно номерні знаки і крім того, зазначив, що він їхав на дальньому, а не на ближньому світлі фар. Проте з приводу цих ймовірних порушень, які стали начебто підставою для зупинки транспорту на нього не складали жодного адміністративного протоколу. Фактично, підставою для зупинки транспорту була перевірка військово-облікових даних. Працівники поліції перевіряли його військово-облікові дані та інших чоловіків. Надалі один з працівників поліції запитав чи він вживав спиртне. ОСОБА_1 заперечив. Працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння спеціальним пристроєм. Він погодився. Порядку проходження огляду спеціальним пристроєм йому не пояснювали і не показували йому документи про правильність його роботи. Належно його прав як особи, яка оглядається на стан сп'яніння йому не роз'яснювали. Він продув у трубку пристрою декілька раз і пристрій не показував жодного результату тривалий час. Проте, після багатьох продувань пристрій все ж показав результат біля 1 проміле. Можливо пристрій був несправний. 3 результатом аналізу спеціального пристрою він був не згідний, і заперечував факт сп'яніння. Він пояснював, що може навіть здати кров у лікарні на вміст алкоголю. Незважаючи на його незгоду із правопорушенням та результатами роботи спеціального пристрою, працівники поліції не направили його в лікувальний заклад, не провели огляд у закладі охорони здоров'я, не запропонували пройти огляд в лікарні, хоча жодних перешкод для цього не було. На думку апелянта, вони перебувати у цьому населеному пункті за якимись службовими завданнями і не мали часу відвозити осіб до лікарні, або економили пальне. Поліцейські склали відносно нього протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, - відсутність у водія поліса страхування транспортного засобу. Також сказали, що складають на нього протокол щодо керування транспортом у стані сп'яніння. Він сказав, що не згідний з тим, що керував транспортом у стані сп'яніння і не згідний з результатами огляду, що зафіксовано відеозаписом. Він розписався у роздрукованих документах, які надав йому працівник поліції і зазначив, що погоджується тільки із тим, що керував транспортом без страхового поліса. У роздруківці аналізу спеціального пристрою відмовився підписуватися, оскільки не був згідний із результатами роботи спеціального пристрою - газоаналізатора.
Зазначає, що він не був згідний із результатами роботи спеціального приладу та заперечував факт вживання алкоголю. Транспортний засіб у нього не вилучався, працівники поліції допустили його до подальшого керування автомобілем. Коли він прибув до суду на розгляд адміністративної справи та ознайомився з матеріалами справи, то виявив документи: направлення на проведення огляду в лікарню і акт огляду на стан сп'яніння, який нібито був складений за його участі. Однак. акт огляду та направлення до лікарні при ньому не складалися та не вручалися, про що свідчить відеозапис, який долучений до матеріалів провадження.
Вказує, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу та проведення огляду.
Зазначає, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки він не був згоден із результати огляду які проводилися за допомогою приладу Драгер. Даний факт підтверджується відмовою від підпису у роздруківці приладу драгер у графі «згоден».
Стверджує, що працівниками поліції не було вручено йому акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також направлення для проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, він вважає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правильність справність приладу, за допомогою якого проведений огляд.
Також зазначає, що працівниками поліції не здійснено безперервності відео зйомки при здійсненні ними службових завдань і документуванні факту правопорушення.
Вказує, що суд першої інстанції при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності неправильно оцінив належність та допустимість доказів, які наявність у матеріалах справи, оскільки: акт огляду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вручено та не ознайомлено його зі змістом, відсутня інформація про заводський номер приладу за допомогою якого проведено огляд; направлення на огляд складено поза межами розгляду адміністративної справи, його складання не зафіксовано на відеозаписі; свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки видано не на пристрій, яким проводився огляд на стан сп'яніння.
У судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Козар Т.В. підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просили її задоволити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторону захисту апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно скасувати.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Судове рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов'язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що в матеріалах провадження відсутні належні та достатні докази на підтвердження його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Зокрема, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556734 від 01.01.2026 (а.с. 1) ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 01.01.2026 року о 18 год. 49 хв. в с. Річка, вул. Центральна керував ТЗ марки Вольцваген д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6810, результат позитивний 1,46 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол складений уповноваженою особою - інспектором Косівського РВП ГУНП в Івано-франківській області капітаном поліції Романюком В.Я. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою. ОСОБА_1 від підпису відмовився.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при його складанні, ознайомлений із його змістом, йому були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
У графі протоколу, де передбачені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено «згідний ОСОБА_5 ».
Згідно даних направлення в Косівську ЦРЛ на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 01.01.2025 року о 19 год. 07 хв., внаслідок огляду, проведеного поліцейським у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Огляд не проводився, оскільки водій відмовився. (а.с. 2)
Разом з тим, дані вищевказаного направлення не відповідають фактичним обставинам, оскільки сукупність інших доказів по справі доводить, що водію ОСОБА_1 не пред'являлась вимога пройти огляд на стан сп'яніння у вищевказаному медичному закладі.
Згідно з Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810. Результат огляду на стан сп'яніння в Акті не зазначено. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення та згоду/незгоду з результатом відсутній.
Відповідно до роздруківки приладу Драгер Алкотест 6810 №ARBH-0602, результат огляду ОСОБА_1 становить 1,46 % проміле. У роздруківці відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення та згоду з результатами огляду.
Згідно рапорту інспектора СРПП Косівського РВП ГНП капітана поліції Романюка (а.с. 8), вбачається, що перебуваючи в добовому наряді «Діамант-16» 01.01.2026 р. Косівського РВП разом із капітаном поліції Мельник І.Б. близько 18 год. 45 хв. в с. Річка по вул. Центарльна, ними було зупинено автомобіль марки Вольцваген Пассат д.н.з. НОМЕР_2 за порушенням встановлення на ТЗ додаткових світлових приладів на номерний знак, під керуванням водія ОСОБА_1 . При перевірці документів було встановлено, що даний водій керує ТЗ без поліса обов'язкового страхування, та з ознаками алкогольного сп'яніння. А саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Після чого останньому на місці зупинки ТЗ було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, на що водій погодився, результат позитивний 1,46 % проміле. Пічля чого на водія ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 126 КУпАП.
До матеріалів справи також долучено: копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобі вимірювальної техніки (а.с. 5), ксерокопію посвідчення водія (а.с. 6), копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6445533 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с. 7).
Крім того, апеляційним судом були досліджені відеозаписи, які долучено до матеріалів адміністративної справи (а.с. 9).
Відеозаписом зафіксовано, як транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 зупиняють працівники поліції та повідомляють останньому, що автомобіль зупинено у зв'язку з наявністю додаткового освітлення. Водій ОСОБА_1 повідомив, що він змушений його використовувати, оскільки в нього згоріла одна фара. Далі надає документи щодо керування транспортним засобом на вимогу працівників поліції. Відеозаписом зафіксовано, як працівники поліції перевіряють військово-облікові документи пасажирів. Під час перевірки документів ОСОБА_1 , поліцейський повідомляє, що у водія втратила свою дію страховка. Далі працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_1 , що від нього відчутний запах алкоголю, у зв'язку з чим пропонує йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спец приладу. Водій ОСОБА_1 погоджується пройти такий огляд. Працівники поліції повідомили, що ведеться безперервна відео фіксація їхньої розмови, також вказали, що причиною зупинки є відсутність бампера на транспортному засобі та підсвітка, неналежного кольору. Водію надали для перевірки упакування мундштук, водій відкрив упакування та передав працівнику поліції, який налаштував прилад, зробив контрольний засіб повітря та встановив відсутність алкоголю в приладі. Водію пояснили як продувати прилад, він зробив кілька спроб, оскільки неналежним чином виконував рекомендації працівника поліції та згодом пройшов тест, результат якого виявився позитивним та становив 1,46% проміле, при дозволеній нормі 0,2% проміле. Водій повідомив, що можливо на результат огляду на стан сп'яніння вплинуло те, що він вживає таблетки та повідомив, що не згідний з результатом і може здати кров для спростування позитивного результату огляду, стверджував, що взагалі не вживав алкогольні напої. Працівник поліції повідомив, що у разі незгоди водія із результатом його можуть доправити до медичного закладу для проходження огляду. ОСОБА_1 повідомив, що «він не має нічого проти, може здати кров». Відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі також передбачає використання спеціального приладу, а лабораторне дослідження крові обов'язкове покаже наявність алкогольного сп'яніння. Разом з тим, ОСОБА_1 не погоджувався з працівником поліції та зазначив, що впевнений в тому, що дослідження крові доведе, що він не перебуває у стані сп'яніння. Відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції, за наявності незгоди водія транспортного засобу з отриманим результатом огляду, продовжував стверджувати, що спеціальним пристроєм було встановлено, що водій перебуває у стані сп'яніння, зазначав, що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю та неодноразово запитував останнього про те, коли той вживав алкогольні напої. Однак, водій ОСОБА_1 продовжував наполягати на тому, що перебуває у тверезому стані і взагалі не вживав алкогольні напої.
Відеозаписом зафіксовано, як працівниця поліції повідомила ОСОБА_1 про те, що оскільки у водія відсутній чинний страховий поліс, то стосовно нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснили його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, також його повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Далі працівники поліції складають адміністративні матеріали за ч.1 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП і ознайомлюють водія зі складене ним матеріалами. Водій розписався за ознайомлення із постановою та отримав її копію, однак відмовився підписувати документи, які стосуються притягнення його за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відеозаписом із відео реєстратора службового автомобіля працівників поліції вбачається рух на зустріч службовому автомобілю транспортного засобу марки Фольксваген Пассат із ввімкненим дальнім світлом та його зупинку.
Таким чином, зі змісту відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння, який був проведений поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу. Разом з тим, в подальшому водій ОСОБА_1 не погодився з позитивним результатом огляду та намагався з'ясувати у працівника поліції, яким чином він може спростувати вказаний результат огляду та довести, що перебуває у тверезому стані.
Апеляційним судом встановлено, що працівник поліції, за наявності явної незгоди водія транспортного засобу з позитивним результатом огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, в порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП, не запропонував водію транспортного засобу ОСОБА_1 пройти повторний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та не доставив останнього до закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Зі змісту вищевказаної статті закону вбачається, що огляд у медичному закладі має більше правове значення, оскільки проводиться лікарем, який має відповідну професійну спеціалізацію та проводить огляд із застосуванням сукупності різних методів, які дозволяють йому отримати достатньо об'єктивний результат щодо перебування водія транспортного засобу у стані сп'яніння, який він оформлює у встановленому законом порядку та за який несе персональну відповідальність.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що у разі незгоди водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан сп'яніння або неможливості проведення такого огляду на стан сп'яніння поліцейським, такий огляд повинен бути поведений у медичному закладі відповідним лікарем.
Аналогічні положення містяться у п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, згідно з якою поліцейський зобов'язаний забезпечити проведення медичного огляду у разі незгоди особи з результатами огляду на місці.
Невиконання працівниками поліції вимог ч.3 ст.266 КУпАП є істотним порушенням встановленої законом процедури проведення огляду на стан сп'яніння, що позбавило особу, яка звинувачується у вчиненні правопорушення, спростувати позитивний висновок огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу та реалізувати своє право на проведення повторного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
За таких обставин результати огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, не можуть визнаватися належним та допустимим доказом у справі, а інші належні та допустимі докази перебування особи у стані сп'яніння в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Кобець проти України» зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судове рішення про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За обставин викладених вище, апеляційний суд вважає недоведеним вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що досліджена судом сукупність доказів не дозволяє прийти до висновку поза розумним сумнівом про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що діючий закон про притягнення особи до адміністративної відповідальності, містить тільки одну правову підставу для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв