Справа № 1-22/11
24 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої -судді Хоминець М.М.
секретаря Павликівської Т.В.
з участю прокурора Каляндрук А.В.
потерпілої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, громадянина України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст.186 КК України, -
Підсудний ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у приміщення, повторно.
Злочини скоєно за наступних обставин.
13 квітня 2010 року близько 14 год. підсудний спільно з не встановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_6, якого ввів в оману щодо правомірності розпорядження чужим майном, приїхали на автомобілі, що знаходився у користуванні ОСОБА_6, на територію садівничого товариства «Золота нива»в с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області, де підсудний викрав з території земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні потерпілої ОСОБА_1 та розташована у вказаному садівничому товаристві, бувше у вжитку майно потерпілої на загальну суму 320 грн., а саме:
- металеву бочку ємністю 70 л вартістю 200 грн.;
- емальовану каструлю ємністю 3 л вартістю 30 грн.;
- три металевих стовпчики вартістю 30 грн. кожен на загальну суму 90 грн.
Коли підсудний завантажував викрадене у автомобіль, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зробили останньому зауваження з приводу вчинення ним неправомірних дій. Незважаючи на це, підсудний продовжив свої злочинні дії і, завантаживши викрадене майно у автомобіль, покинув місце злочину. У результаті відкритого заволодіння майном підсудний спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 320 грн.
14 квітня 2010 року близько 13 год. підсудний спільно з не встановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_6, якого ввів в оману щодо правомірності розпорядження чужим майном, приїхали на автомобілі, що знаходився у користуванні ОСОБА_6, на територію садівничого товариства «Золота нива»в с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області. Пройшовши на територію земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні потерпілої ОСОБА_1 та розташована у вказаному садівничому товаристві, підсудний викрав з господарського приміщення, відчинивши замок дверей за допомогою плоскогубців, що прихопив з дому, бувше у вжитку майно потерпілої, а саме:
- п'ять металевих оцинкованих відер вартістю 35 грн. на загальну суму 175 грн.;
- два емальованих чайники ємністю 3 л вартістю 20 грн. на загальну суму 40 грн.;
- двоє металевих вил вартістю 40 грн. на загальну суму 80 грн.;
- металеву сокиру вартістю 30 грн.;
- дві металеві лопати вартістю 45 грн. на загальну суму 90 грн.;
- граблі вартістю 40 грн.;
- металеву ручну пилу вартістю 50 грн.;
- металеву банку ємністю 3 л вартістю 2 грн. з металевими цвяхами вагою 3 кг вартістю 18 грн.;
- металеву пічку вартістю 250 грн.;
- металевий плужок вартістю 250 грн.;
- стальний дріт товщиною 3 мм довжиною 20 м вартістю 100 грн.;
- алюмінієву обшивку внутрішньої частини салону металевого вагончика, що складалась з цільних алюмінієвих листів у кількості 11 штук, загальною вартістю 1100 грн.;
- алюмінієві планки в кількості 10 штук загальною вартістю 50 грн.
Крім того, підсудний викрав з території земельної ділянки потерпілої шість металевих труб вартістю 20 грн. кожна на загальну суму 120 грн.
Коли підсудний завантажував викрадене у автомобіль, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зробили останньому зауваження з приводу вчинення ним неправомірних дій. Незважаючи на це, підсудний продовжив свої злочинні дії і, завантаживши викрадене майно у автомобіль, покинув місце злочину. У результаті підсудний відкрито заволодів чужим майном на загальну суму 2395 грн., спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Підсудний в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно 13 і 14 квітня 2010 р. вчинив відкриті викрадення майна з дачної ділянки та господарського приміщення, які знаходяться у користуванні його тітки ОСОБА_1 На даний час заподіяну потерпілій шкоду він відшкодував повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Дослідження фактичних обставин справи суд обмежив допитом підсудного.
Крім визнання вини підсудним, його вина доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які підсудний не оспорював і вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та за ч.3 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, повторно.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують. Суд також враховує думку потерпілої, яка просила підсудного суворо не карати.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а саме: з'явлення із зізнанням, щире каяття, повне відшкодування завданих збитків, та наступні дані про особу підсудного: раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, -що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним тяжкого злочину і впливають на пом'якшення покарання, суд вважає можливим застосувати до підсудного ч.1 ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.186 КК України, призначивши підсудному покарання у виді арешту. Суд вважає, що вказане покарання є достатнім і необхідним для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Заявлений потерпілою цивільний позов слід залишити без розгляду у зв'язку з поданою останньою заявою про залишення позову без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.186 КК України -у виді арешту на строк один місяць;
- за ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, - у виді арешту на строк три місяці.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів -три місяці арешту.
Строк відбуття покарання засудженому обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 17 листопада 2010 року, зарахувавши попереднє ув'язнення у строк відбуття покарання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 -тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, -у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.
Головуюча М.М.Хоминець