Справа № 352/244/26
Провадження № 33/4808/284/26
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.
Суддя-доповідач Кукурудз
30 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., ознайомившись з клопотанням адвоката Думич О.І. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Постановою Тисменицького районного суду від 03 березня 2026 року закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На вказану постанову суду адвокат Думич О.І. в інтересах ОСОБА_1 26.03.2026 року подала апеляційну скаргу яка зареєстрована Тисменицьким районним судом 26.03.2026 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Тисменицького районного суду від 03.03.2026 року, стверджує, що строк на оскарження пропущений з поважних причин. Причиною пропуску строку стало те, що представник апелянта 09.03.2026 року звернувся із заявою про видачу постанови з метою підготовки апеляційної скарги, а лише 19.03.2026 року була отримана копія постанови За таких обставин просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його представнику було достовірно відомо, що справа відносно ОСОБА_2 розглянута Тисменицьким районним судом 03.03.2026 року.
Окрім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявне клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ленчука Р.І. від 09.03.2026 року про видачу копії постанови Тисменицького районного суду від 03.03.2026 року відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Справу відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП розглянуто 03 березня 2026 року, оскаржено вищезазначену постанову 26.03.2026 року, тому враховуючи те, що з моменту прийняття рішення пройшов тривалий строк, ОСОБА_1 повинен добросовісно використовувати надані йому процесуальні права, не зловживати ними.
Суддя зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості, щоб звернутися вчасно з апеляційною скаргою в строки передбачені законодавством.
Адвокат Думич О.І. хоча просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, однак не зазначає жодної поважної причини пропуску на її оскарження.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанову суду може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує учасникам судового розгляду своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші учасники судового розгляду розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови судді першої інстанції необхідно рахувати з наступного дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка приймає участь у справі повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і на даний час рішення суду набуло законної сили, враховуючи відсутність причин, якими б обґрунтовувались поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що відсутні підстави для поновлення строку на її оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Відмовити адвокату Думич О.І. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду від 03.03.2026 року щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Повернути адвокату Думич О.І. апеляційну скаргу з додатками.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз