Справа № 750/14092/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/337/26
Категорія - ч.5 ст. 407 КК України. Доповідач ОСОБА_2
30 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62025100150000244 від 20 січня 2025 року, за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 січня 2026 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійною технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України до п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислюється з дня його фактичного затримання, з 14 серпня 2025 року.
Як установив суд, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №320 від 09.11.2024 солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, призначено на посаду механіка-оператора 1 відділення командно-штабних машин 2 взводу командно-штабних машин роти зв'язку передового пункту управління батальйону мобільних вузлів зв'язку вказаної військової частини та таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_6 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_6 29.12.2024 близько 06 год. 00 хв. у порушення вимог ст. т. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, що було визначено на території Деснянського району м. Чернігова.
24.04.2025 солдат ОСОБА_6 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та заявив про себе. Для подальшого проходження військової служби ОСОБА_6 було направлено до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №126 від 29.04.2025 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду солдата резерву взводу резерву роти резерву вказаної військової частини НОМЕР_2 .
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_3 №220-РС від 14.05.2025 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду солдата резерву 68 запасної роти військової частини НОМЕР_4 .
Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_6 17.05.2025 у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити службу у військовій частині НОМЕР_4 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, повторно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не з'явився вчасно до місця служби у військовій частині НОМЕР_4 , що було визначене поблизу АДРЕСА_2 .
14.08.2025 солдата ОСОБА_6 затримано та доставлено до П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: вул. Коцюбинського, 57, м. Чернігів, тим самим припинено його злочинну діяльність.
Так, військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації солдат ОСОБА_6 внаслідок самовільного протиправного припинення військової служби, обов'язки військової служби з 30.12.2024 по 24.04.2025 та з 17.05.2025 по 14.08.2025 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 , просить вирок суду скасувати та на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, для проходження військової служби, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов'язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ), а командира військової частини зобов'язати невідкладно поновити ОСОБА_6 на військовій службі на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України.
Вказує, що частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому і бажає виправити свої протиправні дії та продовжити проходження військової служби.
Наголошує, що ОСОБА_6 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості подальшого судового розгляду провадження з вирішенням його по суті.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 були надані запити у військові частини для отримання письмової згоди на проходження військової служби, але до закінчення судового розгляду кримінального провадження не встиг отримати такої письмової згоди. В той же час, відповідно до письмової згоди командира військової частини НОМЕР_5 від 28 січня 2026 року за №505, військова частина надає згоду на проходження ОСОБА_6 військової служби на вакантній посаді водія 4 мінометного розрахунку 2С12 (2Б11) «САНИ» 2 мінометного взводу мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_5 .
Враховуючи, що ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виявив бажання проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , а також наявність письмової згоди від командира цієї військової частини на проходження ОСОБА_6 військової служби, є всі правові підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили закрити кримінальне провадження та надати ОСОБА_6 можливість продовжити військову службу, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, вказуючи на повторне залишення військової частини обвинуваченим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам та встановленим обставинам вчинення кримінального правопорушення, учасниками кримінального провадження не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.
Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Разом з тим, слушними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що після ухвалення оскаржуваного вироку були встановлені обставини, які дають підстави для розгляду питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з тих підстав, що ним було отримано згоду командира військової частини НОМЕР_5 на подальше проходження військової служби.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Крім того Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України не притягувався, як не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення й інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до письмової згоди командира військової частини НОМЕР_6 за №505 від 28 січня 2026 року, військова частина надає згоду на проходження ОСОБА_6 військової служби на вакантній посаді водія 4 мінометного розрахунку 2С12 (2Б11) «САНИ» 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_7 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_5 .
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання сторони захисту та запевнив, що добровільно й усвідомлено вивив бажання продовжити проходження військової служби, на що отримав згоду командира військової частини та просив кримінальне провадження закрити, дозволивши йому виконати свій громадянський обов'язок по захисту Батьківщини.
Законодавцем визначено, що для звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності, який під час дії воєнного стану вчинив самовільне залишення військової частини або місця служби чи дезертирство, необхідна наявність трьох обов'язкових умов: вчинення такого кримінального правопорушення вперше; клопотання військовослужбовця про намір повернутись до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.
Всі ці три умови були підтверджені стороною захисту під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в якій заявлене клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Інших умов для застосування положень цієї норми Закону кримінальний закон не містить.
Згідно з ч. 2 ст. 67 КК України рецидив і повторність належать до групи факультативних обтяжливих обставин, тобто визнання їх обтяжуючими покарання здійснюється за розсудом суду, який вправі визнати чи не визнати їх такими, навівши мотиви свого рішення у вироку, і залежить від їх впливу на характер вчиненого злочину. Як при повторності, так і при рецидиві як обставинах, обтяжуючих покарання, кожен злочин кваліфікується самостійно за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК.
З обвинувального акту убачається, що органом досудового розслідування, відповідно до ст. 67 КК України, як обставину, яка обтяжує ОСОБА_6 покарання встановлено вчинення кримінального правопорушення повторно. Обвинувальний акт був складений слідчим та затверджений прокурором у кримінальному провадженні, тобто сторона обвинувачення встановила та погодилась з тим, що вчинення ОСОБА_6 двох епізодів залишення місця несення військової служби впливатиме виключно на покарання, адже є обтяжуючою його вину обставиною, а не кваліфікуючої ознакою вчиненого ним кримінального правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності за ст. ст. 407, 408 КК України, не притягався, виявив бажання повернутися на військову службу, а також наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_5 на проходження ОСОБА_6 військової служби у цій частині з визначенням посади саме для цього військовослужбовця, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, із закриттям кримінального провадження, відомості про яке 20 січня 2025 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100150000244.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Враховуючи наведене, апеляційний суд покладає вказані обов'язки на командира військової частини НОМЕР_5 та особу, яку звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 .
З приводу застосування запобіжного заходу колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 жовтня 2025 року з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор» без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2025 року строк тримання ОСОБА_6 під вартою був продовжений до 11 грудня 2025 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2025 року строк тримання ОСОБА_6 під вартою був продовжений до 30 січня 2026 року.
З клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження обвинуваченим військової служби, в порядку ст. 616 КПК України, прокурор не звертався.
Згідно ч. 8 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема статтями 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи при цьому положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», навіть у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності, можливості для обвинуваченого зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший кримінальним процесуальним законодавством не передбачено. Лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням у звільненого підозрюваного чи обвинуваченого виникає обов'язок невідкладно, але не довше ніж в 72 години, з'явитися до місця служби, а у військового командування відповідно поновити звільнену особу на військовій службі.
З урахуванням наведеного, з огляду на те, що ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, колегія суддів вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти негайно в залі суду та зобов'язати його невідкладно, але не довше ніж 72 години, з'явитися до командира військової частини НОМЕР_5 , який надав згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 417, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 січня 2026 року щодо ОСОБА_6 скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150000244 від 20 січня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно, в залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійною технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, невідкладно, але не пізніше 72 годин з дня проголошення ухвали, прибути до військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ) для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_5 невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_5 повідомити Деснянський районний суд м. Чернігова та Чернігівську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про виконання ухвали суду.
Ухвала набуває законної сили після проголошення й може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11