Провадження № 11-сс/4823/131/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30 березня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2026 року,
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотивуючи судове рішення, слідчий суддя вказав, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 05.02.2026 не зазначено обставини, які могли б об'єктивно свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, а йде мова про підроблення листа Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.01.2026 № 765/2/1453, який не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати Чернігівську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 05.02.2026. Зазначає, що його заяви від 16.08.2024, 01.10.2024 стосуються того, що під час проходження ним військової служби у нього виявлено ряд захворювань, в довідці про проходження ВЛК ці захворювання внесені не були, що вплинуло на остаточний висновок ВЛК. Вважає, що слідчий суддя дійшов хибного висновку, що лист командування Сухопутних військ ЗСУ від 22.02.2026 № 765/2/1453 не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України, адже цей документ містить всі ознаки офіційного, але аналіз змісту відповіді свідчить про відсутність інформації про результати службового розслідування за фактами, викладеними у його заявах.
Дослідивши матеріали судового провадження, вислухавши апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора, яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів вбачається, що 05.02.2026 ОСОБА_7 звернувся до Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, яку в подальшому було скеровано для розгляду до Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
У заяві від 05.02.2026 ОСОБА_7 зазначив, що 16.08.2024 він звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , проте відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою внесено не було, тому 01.10.2024 він звернувся з аналогічною заявою до керівника Державного бюро розслідувань. У подальшому вказані заяви було передано для проведення службового розслідування до Міністерства оборони України. 02.02.2025 ОСОБА_7 звернувся до Міністра оборони України із запитом про надання інформації щодо проведених службових розслідувань, однак відповіді він не отримав. 12.12.2025 він повторно звернувся до Міністерства оборони України з аналогічним запитом, однак, відповіді він знову не отримав. У січні 2026 року ОСОБА_7 отримав лист від посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , в якому зазначено, що його звернення, які б мали надійти від Територіального управління Державного бюро розслідувань, вони не отримували, а тому службові розслідування не проводились. 11.01.2026 він отримав лист від командування Сухопутних військ ЗСУ від 25.12.2025, в якому для отримання інформації щодо його звернень йому рекомендували звертатись до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, тому 13.01.2026 він знову звернувся до вказаного правоохоронного органу з посиланням на відповідь Командування Сухопутних військ ЗСУ та просив уточнити інформацію. 01.02.2026 ОСОБА_7 отримав відповідь від 26.01.2026 від Територіального управління Державного бюро розслідувань про те, що його заява скерована до Міністерства оборони України. 04.02.2026 він отримав лист від Командування Сухопутних військ ЗСУ від 22.01.2026 за № 765/2/1453, в якому, на думку ОСОБА_7 , міститься недостовірна інформація, що корелюється зі службовим підлогом та свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
До скарги заявником додано, у тому числі, копію листа начальника Центрального управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.01.2026 № 765/2/1453, згідно з якою за результатами опрацювання звернення ОСОБА_7 щодо результатів службових розслідувань йому повторно надіслали відповідь, надану на його попереднє звернення від 02.02.2025, а саме лист від 06.02.2025 № 765/2/2296, відповідно до якого ОСОБА_7 рекомендовано звернутись до командування військової частини, в якій він приймав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України для подальшого здійснення перерахунку вислуги років.
Висновок, викладений в оскаржуваній ухвалі слідчого судді щодо підстав залишення без задоволення скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до ЄРДР.
Підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Саме на підставі інформації про об'єкт і об'єктивну сторону кримінального правопорушення вносяться відомості до ЄРДР, тобто, при прийнятті вказаної заяви потрібно визначити, чи містить вона повідомлення про кримінальне правопорушення та чи міститься в ній визначена підстава для початку кримінального провадження. Якщо ні, то на таку заяву не поширюються вимоги КПК.
При розгляді даної скарги має бути враховано, що вирішення питання про внесення відповідних відомостей до ЄРДР на початку досудового розслідування нерозривно пов'язано з встановленням факту вчинення кримінального правопорушення, й відсутність у КПК України чіткого процесуального порядку встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення на цьому етапі є суттєвим процесуальним недоліком. Норми чинного процесуального законодавства закріплюють обов'язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви про вчинення злочину. Основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. Бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР у розумінні процесуального закону може мати місце лише у разі наявності в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення.
Обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Водночас, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне. Наведене вище дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР повинні підлягати не будь-які заяви чи повідомлення («безпідставні заяви»), а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 214 КПК України).
Таким чином, при розгляді скарги на бездіяльність органів досудового розслідування, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, до компетенції слідчого судді входить аналіз змісту заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності у ньому ознак такого правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 (п. 36 цієї постанови) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Проте, як правильно вказав слідчий суддя, у заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено обставин, які могли б об'єктивно свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
За змістом заяви ОСОБА_7 від 05.02.2026 про вчинення кримінального правопорушення йде мова про підроблення листа Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.01.2026 № 765/2/1453, який не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України. Так, згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Слід відмітити, що самих лише припущень заявника недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування.
Будь-яких істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, рішення слідчого судді, що оскаржується, містить обгрунтовані підстави для відмови ОСОБА_7 у задоволенні вимог, які зазначені в його скарзі від 05.02.2026.
Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_7 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_7 , а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4