Постанова
іменем України
справа №650/3517/25
провадження №22-ц/819/441/26
18 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Приходько Л.А.
секретар судового засідання: Середюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року, постановлене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,
Зміст позовних вимог
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (далі - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС») про розірвання договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:022:0002 площею 4,15 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
11 січня 2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі№4АА002118-041071500024, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку 6520685200:04:022:0002 площею 4,15 га сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
07 вересня 2015 року між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, згідно якого право оренди земельної ділянки було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
30 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700366 до договору оренди землі №4АА002118-041071500024від 11 січня 2010 року, якою погоджений розмір орендної плати 4,18 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору погоджений до 31 грудня 2026 року.
08 квітня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700366-2 до договору оренди, якою договір оренди землі викладено в новій редакції, сторонами узгоджено наступні умови: строк дії договору оренди подовжено до 30 листопада 2028 року (п.3.1 договору); орендна плата складає 5,48 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 13 045, 62 грн. за рік оренди (п.4.1 договору).
На підставі договору №1704/25-24 від 17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило (продало) право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС». Пунктом 5.1 цього договору встановлений строк його дії протягом одного року.
Позивач зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснювало, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 39 136,00 грн.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання умов договору, що свідчать про істотне порушення умов оренди, позивач просила розірвати договір оренди землі від 11 січня 2010 року №4АА002118-041071500024 (з урахуванням додаткової угоди від 28 грудня 2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:022:0002 площею 4,15 га, з урахуванням договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року №1704/25-24 Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Постановлено розірвати договір оренди землі від 11 січня 2010 року №4АА002118-041071500024 (з урахування додаткової угоди від 28 грудня 2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:022:0002, загальною площею 4,15 га, з урахуванням договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року №1704/25-24 Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належним чином не виконувало взяті на себе зобов'язання за договором оренди, що проявилося у систематичній несплаті орендної плати протягом періоду з 2022 по 2024 роки включно, що є підставою для розірвання договору оренди.
Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка належна позивачу не могла бути використана товариством за цільовим призначенням протягом зазначеного періоду. Товариство не повідомило позивача про наявність обставин, які унеможливлювали виконання договірних зобов'язань, не надало доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між запровадженим в країні воєнним станом та неможливістю обробітку землі. Загальне посилання орендаря на запроваджений в Україні воєнний стан не є достатньою підставою для безумовного звільнення підприємства від виконання договірних зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 21 січня 2026 року, ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існували правовідносини з оренди землі. З 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією військами рф частина території України, включаючи Херсонську область та земельні ділянки Бериславського району, були тимчасово окуповані, у зв'язку з чим ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не мало можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках. Після деокупації території Бериславського району Херсонської області підприємство не припустило до оброблення земель сільськогосподарського призначення, оскільки земельні угіддя забрудненні вибуховонебезпечними предметами.
28 лютого 2022 року Торгово - промислова палата України опублікувала на своєму офіційному сайті лист, яким визнала військову агресію рф проти України форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). За таких обставин, враховуючи вимоги частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок непереборної сили. Оскільки системне невиконання орендарем обов'язку з виплати орендної плати зумовлене настанням форс-мажорних обставин, які не залежать від товариства, скаржник вважає, що є підстави для звільнення підприємства від обов'язку сплати орендної плати за період, коли користування землею було неможливим.
Скаржник зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення російськими військами у 2022 році ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» сумлінно та своєчасно виконувало зобов'язання за договорами оренди земельних ділянок, у тому числі сплачувало орендну плату в повному обсязі. Несплата орендної плати розпочалася виключно з моменту окупації території Херсонської області у 2022 році та продовжилася після деокупації у зв'язку з тим, що земельні ділянки залишилися забрудненими/потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та фактично непридатними для ведення сільськогосподарської діяльності.
За даними Інтерактивної карти Державної служби надзвичайних ситуацій, розміщеної на офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), Новорайська сільська рада Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться земля належна позивачу, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.
Скаржник виснував, що у зв'язку з імовірним забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, за відсутності доказів проходження процедури очищення території від операторів протимінної діяльності, орендар був позбавлений можливості використовувати землю за цільовим призначенням, проводити посівну та збиральну кампанії у 2023-2024 роках, а відтак в силу частини шостої статті 762 ЦК України має бути звільненим від сплати орендної плати, що унеможливлює розірвання договору оренди землі.
Згідно розпоряджень начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було звільнено від сплати місцевих податків та зборів протягом 2022-2025років у зв'язку з визнанням земельних ділянок, які перебувають в оренді товариства, непридатними для використання з приводу потенційної загрози забруднення землі вибухонебезпечними предметами.
Правова позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства (частина шоста статті 128 ЦПК України), що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін;рекомендованим листом з повідомленням про відсутність ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» за адресою місцезнаходження (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 948713 від 17 лютого 2008 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:022:0002 площею 4,15 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
11 січня 2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі№4АА002118-041071500024, за умовами якого власник передав в оренду товариству належну йому земельну ділянку кадастровий номер 6520685200:04:022:0002 площею 4,15га на умова строковості та платності (а.с. 40).
07 вересня 2015 року між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, згідно якого право оренди ділянки було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (а.с. 41).
30 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700366 до договору оренди землі №4АА002118-041071500024від 11 січня 2010 року, якою погоджений розмір орендної плати на рівні 4,18 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік. Пунктом 4.5 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору погоджений до 31 грудня 2026 року (а.с. 43).
08 квітня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700366-2 до договору оренди землі №4АА002118-041071500024від 11 січня 2010 року та додаткової угоди №700366 від 30 липня 2017 року, за умовами якої договір оренди землі викладено в новій редакції, а сторонами (орендодавцем та орендарем) в договорі узгоджено наступні умови: строк дії договору оренди подовжено до 30 листопада 2028 року (пункт 3.1 договору); орендна плата становить 5,48 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті дорівнює 13 045, 62 грн. за рік оренди (пункт 4.1) (а.с. 42).
Згідно договору №1704/25-24 від 17 квітня 2025 року, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС». Пунктом 5.1 встановлений строк дії цього договору протягом одного року (а.с.34-63).
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 39 136,00 грн.
Належна позивачу земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка у період з 09 квітня по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, який є чинним.
Лист - довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 24 квітня 2025 року №01-12/941/25 свідчить, що спірна земельна ділянка не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами (а.с. 37).
З метою спростування доводів орендаря про неможливість використання ділянки за цільовим призначенням, стороною позивача надано лист ТОВ «Додола 21» від 12 травня 2025 року, з якого встановлено, що у користуванні цього товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району (Новорайська ОТГ, Борозенська ОТГ, Милівська ОТГ). Після деокупації Херсонщини підприємство відновило та продовжило здійснювати господарську діяльність.
У випадку виявлення потенційної загрози забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами товариством проводився огляд ділянок. Для цих цілей підприємство співпрацювало на договірній основі з Дорічним підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс», користувалися послугами гуманітарного розмінування. Вказані обстеження проводяться з початку 2023 року.
Орендна плата виплачена повністю згідно договорів оренди приватної та комунальної власності за 2023-2024 року та в окремих випадках за 2025 рік (а.с. 47).
Аналогічний за змістом лист наданий 10 жовтня 2025 року ТОВ «Агро Лайф 2023» про вжиття товариством заходів щодо обстеження та використання протягом 2023-2024 років орендованих земельних ділянок, розташованих на території Бериславського району Херсонської області, зокрема на території Бериславської, Новорайської, Великоолександрівської та Борозенської об'єднаних територіальних громад, та виплату орендної плати власникам землі (а.с. 38, 58).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Оренда землі є окремим видом найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Згідно висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24), підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договором строк до 31 грудня кожного року або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання орендарем договірних зобов'язань.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.
Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
За положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
В ході розгляду справи орендар не надав доказів та визнав факт невиконання договірних зобов'язань щодо виплати орендної плати позивачу за 2022, 2023 та 2024 роки. При цьому, заперечуючи проти задоволення позову вказував на неможливість виконання цих зобов'язань через обставини, які на його думку, унеможливлювали виконання зобов'язань поза його волею.
В апеляційній скарзі товариство послалося на те, що відсутність сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Бериславського району Херсонської області та до моменту підтвердження безпечного стану орендованої земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за зазначений період.
Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
В зв'язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» доведено факт неможливості використання за цільовим призначенням орендованої земельної ділянки з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договором обов'язок з виплати орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території
Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з 09 квітня по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку для отримання доходів за 2022 році.
За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік згідно умов договору оренди землі.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та існування загрози для життя і здоров'я працівників товариства при обробітку земельної ділянки.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані сторонами докази, суд визнає, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023, 2024 років, за які відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання орендованої земельної ділянки через наведені скаржником обставини, як підстави для застосування вимог частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку не надано.
Як зазначалось вище спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, тобто, бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023-2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням через військову агресію рф проти України, забруднення ділянки вибухонебезпечними предметами тощо.
Загальне посилання товариства на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області за 2023-2025 роки, якими товариству надавалися податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів, не свідчать про об'єктивну неможливість використання орендованої ділянки за цільовим призначенням протягом 2023-2024 років та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язку зі сплати орендної плати.
Лист - довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 24 квітня 2025 року №01-12/941/25 свідчить, що спірна земельна ділянка 6520685200:04:022:0002 не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами
В апеляційній скарзі товариство зазначило, що наявність форс-мажорних обставин в даному випадку підтверджується листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року.
Проте частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2021 у справі №910/9258/20, від 14 червня 2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.
З огляду на викладене, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», виданим безпосередньо ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечує наявність у товариства можливості використання орендованих земель у 2023, 2024 роках, пославшись на відсутність доказів проходження процедури очищення території від операторів протимінної діяльності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання земель. Однак товариство не довело, що ним протягом 2023-2024 років вчинялися всі необхідні та можливі дії для належного виконання умов договору оренди.
Зібранні у справі докази свідчать, що інші орендарі в межах територіальної громади після деокупації територій відновили господарську діяльність, здійснюють обробіток землі та сплачують орендну плату. В межах гуманітарного розмінування та за окремими договорами проводили обстеження орендованих ділянок та за наявності потенційної загрози забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами, їх розмінування.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на Інтерактивну карту Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо виявлення або ймовірного знаходження вибухонебезпечних предметів на землях Новорайської селищної територіальної громади, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання орендарем умов договору, а саме систематичного невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Встановивши дійсні обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі.
Разом з цим, апеляційний суд визнає слушними аргументи скаржника щодо неможливості через тимчасову окупацію, використання за призначенням земельних угідь у період 2022 року, і як наслідок виконання зобов'язань зі сплати у 2022 році орендної плати, відповідно до умов договору оренди землі, але ця обставина не вплинула на результат вирішення спору по суті, оскільки встановлене судом першої інстанції систематичне невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати мало місце не лише у 2022 році, а й в 2023, 2024 роках, що свідчить про істотне порушення умов договору та є самостійною підставою для його розірвання.
Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відвід і який, на думку скаржника, вирішено з порушенням вимог процесуального законодавства, колегія суддів визнає такі доводи неприйнятними з огляду на те, що заяву про відвід судді вирішено судом першої інстанції в порядку, передбаченому статтею 44 ЦПК України. За змістом частини третьої наведеної норми права, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім того, за положеннями пункту 2 частини третьої статті 376 ЦПК України, підставою скасування рішення суду першої інстанції є виключно та обставина, що підстави відводу судді першої інстанції визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, тоді як вбачається зі змісту заяви про відвід судді, заява обґрунтована виключно процесуальними діями судді в інших справах, що за приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу суду.
Що стосується доводів товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з огляду на відчуження підприємством права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене. Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов'язків щодо користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, укладеного 17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС», право оренди землі строком на один рік перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».
Оскільки виниклі між сторонами спірні правовідносини стосуються періоду 2022-2024 років, тобто часу, який передував відчуженню права оренди землі, то визначення співвідповідачами у справі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (який мав висловити свої доводи та надати заперечення проти пред'явлених вимог) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» (до якого лише тимчасово перейшли права та обов'язки орендаря), є процесуально виправданим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" задовольнити частково, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:022:0002у період 2022 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» об'єкту оренди у період 2022 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.А. Приходько