Єдиний унікальний номер справи: 766/9807/25
Головуючий у першій інстанції Валігурська Л.В.
Провадження № 33/819/67/26 Доповідач Гемма Ю.М.
30 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
судді Гемми Ю.М.,
за участю секретаря Сокол Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції клопотання захисника Кійка О.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вахрушеве Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Судом установлено, що ОСОБА_1 20.06.2025 об 11:05 годині на автодорозі М-14 в районі с. Чорнобаївка Херсонської області, БП Х-11 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом (постанова серії ЕНА №3635176 від 10.12.2024), чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР).
Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Кійко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисника Кійка О.В. було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції, а також про їхню обов'язкову участь в апеляційному розгляді, не надходило. Тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП їхня неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, 30.03.2026 від захисника Кійка О.В. на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Перевіривши матеріали справи та розглянувши клопотання, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її прийняття, а не отримання копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності чи її представником, захисником.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для захисника, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, строк на апеляційне оскарження в даному випадку, обчислюється з моменту прийняття постанови, тобто 18.09.2025 року (наступного дня).
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України»).
При вирішення клопотання захисника Кійка О.В. в інтересах ОСОБА_1 апеляційний суд враховує, що захисника відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП є самостійним суб'єктом права на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення і у разі, якщо саме захисник порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, він має довести поважність причини такого пропуску.
Зазначені захисником Кійком О.В. обставини на обґрунтування клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки такі обставини безпосередньо не пов'язані з реалізацією прав та процесуальних обов'язків саме ОСОБА_1 .
Відповідно до матеріалів справи, захисникКійко О.В. не брав участі у розгляді справи за ч.5 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції та 08.03.2026 подав апеляційну скаргув інтересах ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 року, який сплив 29.09.2025 року.
Однак ця обставина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску захисником Кійком О.В. строку на апеляційне оскарження.
За наявності саме у ОСОБА_1 перешкод у поданні у визначений законом строк апеляційної скарги, він має право подати клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження і доводити поважність причин пропуску цього строку, як самостійний суб'єкт апеляційного оскарження.
Водночас з матеріалів провадження випливає, що у судовому засідання Херсонського міського суду Херсонської області 04.08.2025 року ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, безпосередньо брав участь та був обізнаний, що судове засідання було перенесено на 17.09.2025, що підтверджується його розпискою від 04.08.2025 (а.с. 29).
Проте, незважаючи на це, ОСОБА_1 в судове засідання Херсонського міського суду Херсонської області 17.09.2025 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
При цьому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості на своєчасне отримання інформації щодо результату розгляду справи щодо нього протягом строку апеляційного оскарження, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку, яка не була спрямована на його готовність брати участь у розгляді справи, та створення ним умов для розгляду справи за його відсутності з метою подальшого оскарження судового рішення з цих підстав.
Отже, ОСОБА_1 мав можливість своєчасно отримати в суді копію оскаржуваної постанови та в строки визначені ч.2 ст.294 КУпАП своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як самостійно, а за наявності певних перешкод через свого захисника.
Десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відповідно до положень ст.294 КУпАП обчислюється з дня її винесення, а не отримання її копії учасником судового провадження.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
З матеріалів провадження випливає, що Херсонським міським судом 18.09.2025 було направлено поштовими відправленнями за вказаними у справі адресами проживання ОСОБА_1 копію постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 щодо нього. (а.с.51,52)
У своєму клопотанні захисник Кійко О.В. не навів переконливих доводів про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 17.09.2025 щодо ОСОБА_1 .
Починаючи з 18.09.2025 по 29.09.2025, що був робочим днем, ОСОБА_1 мав право та можливість своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку. Однак протягом зазначеного часу, він не скористався своїм процесуальним правом.
Доказів про те, що судом чинились будь-які перешкоди в отриманні копії судового рішення після оголошення в межах строку на апеляційне оскарження, апелянтом не надано.
Будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку - апелянт не надав, і тим самим пропустив строк без поважної причин.
Також захисником не надано доказів існування об'єктивно непереборних, тобто таких, що не залежали від його волевиявлення обставин, пов'язаних з дійсними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, підстав для задоволення клопотання захисника Кійка О.В. про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає, тому апеляційну скаргу належить повернути апелянту.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд.
Клопотання захисника Кійка О.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу разом з додатками повернути апелянту.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Ю.М. Гемма