Номер провадження: 11-кп/813/397/26
Справа № 492/1080/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Тарутинського районного суду Одеської області від 11.04.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022162470000600 від 18.05.2022 та внесеному до ЄРДР за № 12023162270000333 від 31.05.2023 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янське Арцизького району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України,
встановив:
Вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 11.04.2024 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 309 та ч. 2 ст. 310 КК України і призначено йому покарання:
-за ч. 1 ст. 309 КК України 1 рік і 6 (шість) місяців обмеження волі;
-за ч. 3 ст. 309 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 310 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Згідно ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_8 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з моменту затримання з 02 червня 2023 року по 14 лютого 2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком терміном на 2 (два) роки, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_8 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 11 квітня 2024 року.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту, залишено в силі до набрання вироком законної сили.
Також вироком скасовано заходи забезпечення кримінального провадження, вирішено долю речових доказів та стягнуто процесуальні витрати.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду скасувати в частині правової кваліфікації за ч.3 ст. 309 КК України та призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за: ч. 1 ст. 309 КК України - 1 рік і 6 (шість) місяців обмеження волі; за ч. 2 ст. 310 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.
Прокурор ОСОБА_10 з посиланням на ч. 3 ст. 404 КПК подав до суду клопотання, в якому просив повторно дослідити докази, а саме протокол обшуку від 02.06.2023; висновок експерта №СЕ-19/116-23/9356-НЗПРАП від 25.08.2023 та фототаблицю до нього; висновок експерта №23-3040 від 11.08.2023; довідку №166 КНП Арцизька опорна лікарня Арцизької міської ради.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подане клопотання, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи клопотання, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Колегія суддів зауважує на тому, що у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13 викладена правова позиція, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Водночас колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК при перегляді вироку місцевого суду апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов'язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з'ясувати, чи повно, всебічно та об'єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити подане клопотання прокурора та повторно дослідити докази зазначені у клопотанні.
Керуючись статтями 22, 84, 376, 404, 422 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_11 про повторне дослідження доказів - задовольнити.
Повторно дослідити наступні докази:
- протокол обшуку від 02.06.2023;
- висновок експерта №СЕ-19/116-23/9356-НЗПРАП від 25.08.2023 та фототаблицю до нього;
- висновок експерта №23-3040 від 11.08.2023;
- довідку №166 КНП Арцизька опорна лікарня Арцизької міської ради.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4