Справа № 645/2537/26
Провадження № 1-кп/645/368/26
Іменем України
30 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026226220000084 від 17.03.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мар'ївка, Первомайського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, працює слюсарем СКП «Зеленбуд», зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
14.03.2026 приблизно о 16 годині 05 хвилин, точного часу не встановлено зайшов до загальної кухні комунальної квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час знаходився його сусід ОСОБА_4 з яким в нього під час розмови склались неприязнені відносини. Внаслідок чого у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з метою завдання фізичного болю та спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи діяти саме таким чином, стоячи обличчям к обличчю до потерпілого ОСОБА_4 , на відстані витягнутої руки умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока потерпілого ОСОБА_4 , потім два удари кулаками правої та лівої руки в область підборіддя потерпілого ОСОБА_4 .
Так, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/203-С/2026 від 20.03.2026, тілесні ушкодження у вигляді: синців на голові, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч.1 ст. 125 КК України.
Прокурор надав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисного легкого тілесного ушкодження, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.Просив призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки він має постійне місце роботи.
Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Частиною 2 статті 382 КПК України передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, працює на посаді слюсаря СКП «Зеленбуд», на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в дохід держави. На думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 1 статті 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя