Справа № 645/2161/26
Провадження № 3/645/544/26
30 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О.В.
секретаря судового засідання - Карпунець Д.І.,
за участю:
прокурора - Анголенка П.,
притягуваного - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали, що надійшли з 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Б-Солдатського, Суджанського району, Курської області, РФ, громадянина України, який займав посаду лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
16 березня 2026 року на розгляд до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал справа № 645/2161/26 (провадження №3/645/544/26) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, 16 березня 2026 року на розгляд до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал справа № 645/2163/26 (провадження №3/645/545/26) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи, що вказані матеріали стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, які розглядаються одним і тим же органом, суд постановою від 16.03.2026 року об'єднав справи в одне провадження.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією №186 від 11.03.2026 року ОСОБА_1 , будучи лікарем-кардіологом Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», який є членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, являючись згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 28.08.2025 o 18.44, подав без поважних причин щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України«Про запобiгання корупції», у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172 KУпAП.
Крім того ОСОБА_1 , будучи 16.06.2025 звільненим з посади лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», який припинив бути членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, являючись згідно з п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а cаме: 30.08.2025 o 14.29, подав без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України«Про запобiгання корупції», у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172 KУпAП.
20.03.2026 року від Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова до матеріалів справи надійшов висновок щодо наявності ознак, адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, в адміністративній справі №645/2161/26 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (вх. №8578), в якому зазначено, що підстави для закриття провадження по вищевказаній справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, станом на 20.03.2026 - відсутні. Також вказано, що підстави для застосування ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення порушника від адміністративної відповідальності за малозначністю вчинених правопорушень - відсутні. Прокуратура просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Притягуваний ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю.
Дослідивши надані матеріали, судом встановлені такі обставини.
ОСОБА_1 , будучи лікарем-кардіологом Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - Державна установа), який є членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, являючись відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч.1 cт. 3 Закону No 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 вказанoгo Закону несвоєчасно, а саме: 28.08.2025 о 18.44, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік (далі - щорічна декларація за 2024 рік), чим вчинив правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172 КУпАПI.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч.1 cт. 3 Закону No 1700-VII голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700-УІІ дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій).
Відповідно до п. 45і р. II Роз'яснень щодо фінансової доброчесності:
застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 № 4 (зі змінами та доповненнями) декларантами є всі особи, які входять (призначені/відряджені) до складу відповідних комісій/включені до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (Перелік лікарів), згідно з організаційно- розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови/члена/секретаря комісії тощо, а також від строку перебування в складі відповідної комісії/у Переліку лікарів (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 встановлено що: у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до З грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.
Наказом директора Державної установи від 07.03.2025 № 90-к/тр ОСОБА_1 з 08.03.2025 призначено на посаду лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи цієї установи за сумісництвом за дистанційною формою роботи.
Наказом директора Державної установи від 10.03.2025 № 06-ЦО затверджено перелік лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи, що є членами експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, до якого увійшов ОСОБА_1 (п. 19 Переліку, що є додатком № 1 до вказаного наказу).
Таким чином, ОСОБА_1 , який перебуває у складі лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи, що є членами експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-УІІ суб'єкти декларування - суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-УІІ особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Так, ОСОБА_1 28.08.2025 о 18.44 подав щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/9a9bf67a-b202-4cec-a06e-67б9е-67d9e63d7f1b.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік (яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-УІІ повинен був подати до 01.04.2025) подав 28.08.2025, тобто несвоєчасно.
Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння. При цьому умисел суб'єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-УІІ, полягає в тому, що, маючи обов'язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.
Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільненим 16.06.2025 з посади лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - Державна установа), який припинив бути членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, являючись відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VІІ суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 30.08.2025 о 14.29, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2025 по 16.06.2025, (при звільненні) (далі - декларація при звільненні), чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-УІІ голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700-VII дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій).
Відповідно до п. 45' р. П Роз'яснень щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 № 4 (3ізмінами та доповненнями) декларантами є всі особи, які входять(призначені/відряджені) до складу відповідних комісій/включені до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (Перелік лікарів), згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови/члена/секретаря комісії тощо, а також від строку перебування в складі відповідної комісії/у Переліку лікарів (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 ї 1338 встановлено що: у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до З ту дня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу :хорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.
Наказом директора Державної установи від 07.03.2025 № 90-к/тр ОСОБА_1 з 08.03.2025 призначено на посаду лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи цієї установи за сумісництвом за дистанційною формою роботи.
Наказом директора Державної установи від 10.03.2025 № 06-ЦО затверджено перелік лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи, що є членами експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, до якого увійшов ОСОБА_1 (п. 19 Переліку, що є додатком № 1 до вказаного наказу).
Таким чином, ОСОБА_1 , який перебуває у складі лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи, що є членами експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до наказу директора Державної установи від 16.06.2025No 277-к/тр ОСОБА_1 16.06.2025 звільнено з посади лікаря-кардіолога Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи.
Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльностi вiн знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону No 1700-VII суб'єкти декларування -суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктаx"a""в"-"r" пyнктy 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону No 1700-VII особи, зазначені у пункті1,підпунKTax"a""B"-"T"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні -декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статтi 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Так, ОСОБА_1 30.08.2025 o 14.29 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агенства з питань запобігання корупції.
Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/6c054fc2-5b26-49c6-8abd-fd00f8a6832d.
Вpахoвуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати протягом30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності) подав 30.08.2026, тобто несвоєчасно.
Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов'язане 3корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння. При цьому умисел суб'єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов'язки, обмеження та заборони, встановленi вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.
Частиною 1 ст. 65' Закону № 1700-VII встановлено, що 3a вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700-УІІ дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій).
Положення чистин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VIIособи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з об'єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
При встановленні наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, такими суб'єктами повинні обов'язково з'ясовуватися обставини щодо віднесення суб'єкта адміністративного правопорушення до осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також обставини щодо наявності або відсутності у такої особи поважних причин несвоєчасної подачі декларації.
Натомість згідно з ч. 1 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.
Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів по справі про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 186 від 11.03.2026 року /а.с. 4-11/;
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №187 від 11.03.2026 року /а.с. 99-106/;
- копією повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 25.06.2025 року № 3 /а.с. 19/;
- копією повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 11.08.2025 року № 66 /а.с. 115/;
- копією наказу № 277к/п від 16.06.2025 року про звільнення ОСОБА_1 /а.с. 20, 136/;
- роздруківкою послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , 13.06.2025 року /а.с. 21-28, 117-124/;
- копією витягу з наказу № 90к/тр від 07.03.2025 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду /а.с. 34-35, 130-131/;
- копією наказу про лікарів-спеціалістів, членів експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи №06-ЦО від 10.03.2025 року /а.с. 36-39, 132-135/.
- копією посадової інструкції лікаря експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи /а.с. 41-48, 137-145/.
- копіє статуту ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" /а.с. 59-71, 156-168/.
- покликання на вказану декларацію /а.с. 75-83, 173-179/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.03.2026 року /а.с. 93-94, 189-190/
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу, що згідно до роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Верховний Суд у постанові по справі №815/5818/15 від 10.06.2019 зазначив, що рапорт та лист органів МВС не відносяться до документів, які фіксують об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення та не є матеріалами правоохоронних органів, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Разом з тим, протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172-6 КУпАП є дата з'ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами частини 1 статті 254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається про вчинення правопорушення. Натомість, пунктом 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу визначено, що провадження не може бути розпочато за відсутності події і складу правопорушення.
Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, днем виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є день складення спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції протоколу про таке правопорушення, що у даному випадку є 11.03.2026 року, що свідчить про те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за інкриміноване йому правопорушення не минули.
За правилами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наступає в разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання.
Тобто, за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Про що зазначено в листі ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією». Зазначений в листі перелік поважних причин не є вичерпним, а приведений лише як приклад.
Поряд із цим, матеріалами адміністративної справи не підтверджено, що причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларацій були поважними, об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та які пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, в тому числі, пов'язаними як з відсутністю необхідних навичок роботи з Єдиним державним реєстром декларацій, так і з самою технічною роботою цього реєстру, та неодноразовими спробами особи виконати свій обов'язок.
Належних та допустимих доказів, які б спростували факти зазначені у протоколі, які кореспондуються з іншими доказами у їх сукупності, матеріали справи не містять.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшує та обтяжуючих відповідальність обставин та ступінь її вини, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі ст.40-1КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривні.
Керуючись ст.172-20, ст.ст.248,251,252,268,280,283, КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.;
- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
На підставі ст. 36 КУпАП України остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В. Федорова