Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/12616/25
Провадження № 2/644/1923/26
30.03.2026
30 березня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Черняка В. Г.,
за участю:
секретаря судових засідань -Черняк Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що між АТ «УкрСиббанк та ОСОБА_1 25 липня 2019 року був укладений Кредитний договір №95498395000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у загальному розмірі - 20 000 грн. 27.08.2024 між АТ«УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 283/2 від 27.08.2024, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» взяті на себе зобов'язання виконало в повному обсязі, надав ОСОБА_1 кредитні кошти у погодженому умовами кредитного договору розмірі, водночас ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання позичальника не виконав. Таким чином, за відповідачем перед ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» станом на 27.08.2024 р., утворилась заборгованість у розмірі 34 913,80 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 290,76 грн., по процентам в розмірі 22 623,04 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 15.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, просив розстрочити виконання рішення суду у зв'язку із скрутним матеріальний станом та враховуючи, що він є особою з інвалідністю, також просив зменшити суму витрат на правничу допомогу.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 25 липня 2019 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №95498395000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 20 000 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Номер рахунку, на якому встановлений ліміт кредитування в рамках кредиту «Кредитна картка» 26206966269153, процентна ставка за користування кредитом 55% річних. (п.п.2.1, 2.5 Договору).
Укладений між ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» та ОСОБА_1 договір №95498395000 від 25 липня 2019 року та паспорт споживчого кредиту було підписано ОСОБА_1 власноруч.
Відповідно до умов Договору, ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн.
27.08.2024 між АТ«УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 283/2 від 27.08.2024, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №95498395000 від 25 липня 2019 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 283/2 від 27.08.2024 року ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95498395000 від 25 липня 2019 року на загальну суму 34 913,80 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 290,76 грн., по процентам в розмірі 22 623,04 грн.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» за договором №95498395000 від 25 липня 2019 року про надання кредиту, укладеним між АТ«УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
У договорі №95498395000 від 25 липня 2019 року, укладеним між АТ«УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання АТ«УКРСИББАНК» перед відповідачем виконав.
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №95498395000 від 25 липня 2019 року.
Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач визнав.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №95498395000 від 25 липня 2019 року в сумі 34 913,80 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 290,76 грн., по процентам в розмірі 22 623,04 грн.
Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України).
Відповідачем зазначено про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг №116 від 04.11.2025 року до Договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року; платіжну інструкцію переказу коштів згідно договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року. Також до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Руденко К.В.
Виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 10 000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Беручи до уваги скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням, суд вважає за можливе розглянути питання щодо розстрочення виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.
Частиною 5 статті 435 ЦПК України визначено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З огляду на викладене вище, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, виходячи в загальної суми, яка підлягає до стягнення за рішенням суду 37 913,8 грн. (34 913,8 грн.+ 3000 грн.), починаючи з дати ухвалення рішення суду шляхом сплати відповідачем на користь позивача рівних платежів щомісяця на 1 число відповідного місяця в сумі по 3159,48 грн., а в останній місяць в сумі 3159,48 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією пенсійного посвідчення, останній підлягає звільненню від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,12,13,81, 89, 247, 258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за кредитним договором №95498395000 від 25 липня 2019 року, яка станом на 27.08.2024 року становить 34 913,80 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 290,76 грн., по процентам в розмірі 22 623,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 3 000 гривень.
Розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» рівних платежів щомісяця на 1 число відповідного місяця в сумі 3159,48 грн., а в останній місяць в сумі 3159,48 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» , місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ: 41915308;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Черняк В.Г.