Справа № 191/3942/25
Провадження № 1-кп/191/404/25
іменем України
30 березня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України,
в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
До початку проведення судового засідання прокурором подане клопотання про звернення застави в дохід держави, обґрунтовуючи клопотання тим, що під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 року до 13.11.2025 року із визначеним розміру застави в сумі 242 240 грн. та продовжено обов'язків, покладених ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 року. Під час обрання запобіжного заходу та визначення суми застави судом було враховано ризики, передбачені п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема судом враховано ризик того, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність якого свідчать дані про особу.
22.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_8 звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави і покладанням відповідних обов'язків.
Водночас, сторона обвинувачення вказує, що стосовно ОСОБА_8 наявно повідомлення про підозру від 05.01.2026 року у кримінальному провадженні № 12025042230000971 за ч. 2 ст. 194 КК України. Ухвалою слідчого судді Самарівського районного суду міста Дніпра від 06.01.2026 року у справі № 206/1/26 підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 06.03.2026 року включно, визначено розмір застави 665 600 грн.
Як вбачається з тексу підозри, ОСОБА_8 22.12.2025 року перебуваючи на подвір'ї багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , здійснив підпал автомобіля «Toyota» марки «Land Cruiser 200». Крим того, 02.01.2026 року ОСОБА_8 прибув до території автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Маячки, 17, здійснив підпал двох автомобілів марки «DAF». Крим того, 30.01.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 22026040000000072 від 13.01.2026 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Отже, на думку прокурора наявні підстави для звернення застави в розмірі 242 240 грн., яка внесена на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 року в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_5 , який також є заставодавцем, заперечували проти внесення застави в дохід держави.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.10.2025 року із визначенням розміру застави в сумі 242 240 грн. та обов'язків: прибувати до слідчого, прокурор або суду за кожним викликом; не відлучатись з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
22.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_8 звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави і з цього моменту вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням визначених в ухвалі обов'язків.
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025 року до 16.02.2026 року включно.
На час розгляду клопотання про стягнення застави в дохід держави строк дії покладених судом на обвинуваченого обов'язків закінчився, щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави, який має забезпечувати виконання ним загальних процесуальних обов'язків, визначених зокрема ст. 42 КПК України.
У якості підстави для звернення застави прокурор посилається на наявність повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 03.01.2026 року у кримінальному провадженні № 12025042230000971 за ч. 2 ст. 194 КК України, та обрання стосовно ОСОБА_8 в межах зазначеного кримінального провадження слідчим суддею Самарського районного суду м. Дніпра запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 06.03.2026 року із визначенням розміру застави - 665 600грн., на підтвердження вказаних обставин прокурором надана копія повідомлення про підозру від 03.01.2026 року та копія ухвали слідчого судді від 06.02.2026 року про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 06.01.2026 року по 06.03.2026 року із визначенням застави в сумі 665 600 грн.
Оцінюючи представлені прокурором матеріали та висловлені учасниками позиції, суд зазначає, що звернення застави є реакцією держави у відповідь на порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов'язків і безсумнівно носить санкційний та каральний характер, а тому факт порушення певного зобов'язання не сам по собі, а з наведенням чітких наслідків/шкоди для кримінального провадження повинен бути доведений беззаперечно достатнім обсягом доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
За частиною 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Частина 8 статті 182 КПК України передбачає, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання.
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що запобіжний захід у вигляді застави звертається у дохід держави у разі невиконання обов'язків заставодавцем; якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього обов'язки.
При цьому, прокурором не доведений факт порушення обвинуваченим ОСОБА_8 , як покладених ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 року так і загальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні. В цьому контексті суд зауважує, що неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 в судове засідання 29.01.2026 року обумовлено його затримання та перебуванням під вартою, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 КПК України є поважаною причиною неприбуття особи на виклик.
Разом з тим, сам факт повідомлення ОСОБА_8 про підозру в іншому кримінальному проваджені з огляду на кримінальний процесуальний закон не може бути достатньою підставою для звернення застави в дохід державу, зокрема і з урахуванням однією із складових фундаментального конституційного принципу презумпції невинуватості, а саме, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Оцінюючи доводи прокурора про наявність ухвали слідчого судді про обрання стосовно ОСОБА_8 в іншому кримінальному провадженні запобіжного заходу, суд вказує на положення ст. 198 КПК України, згідно з якою висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Також суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, саме при обранні, продовженні або зміні запобіжного заходу та визначення його виду та розміру, суд серед іншого оцінює наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України та визначає, який запобіжний захід та його розмір здатен запобігти встановленим судом ризикам.
Отжем, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави не є достатньо переконливим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 314, 315 КПК України, суд
у задоволені клопотання прокурора про звернення в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України застави у розмірі 242 240 грн., відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя ОСОБА_1