Справа № 216/5745/25
2/214/428/26
Іменем України
24 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за укладеним з ТОВ «Мілоан» кредитним договором №4628553 від 12.06.2021, в розмірі 17836,19 грн., посилаючись на відступлення права за вказаним кредитним договором та на неналежне виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 12.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4628553, онлайн з використанням одноразового пароля, що прирівнюється до підписання договору у паперовому вигляді власноручним підписом, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за його користування на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умови кредитного договору, оскільки термін повернення кредиту в повному обсязі настав, а заборгованість за договором у встановлений строк не була погашена. Станом на момент подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 17836,19 грн., яка складається з: 6085,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11191,19 грн. - заборгованість по процентам, 560,00 грн. - заборгованість за комісією. При цьому, 27.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір №78-МЛ відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором №4628553 від 12.06.2021, укладеним із ОСОБА_1 . Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як дійсного кредитора, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2025 матеріали вказаної позовної заяви було надіслано за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами письмово, без фіксації судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, зважаючи на те, що жоден з учасників не заявив про свою участь в судовому засіданні.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами у повному обсязі та заперечуючи проти їх задоволення, представник відповідача Працевитий Г.О. подав відзив на позов. Свою позицію мотивував тим що, відповідно до умов наданого Позивачем договору про споживчий кредит №4628553 від 12.06.2021, сторонами якого визначено ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» (правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» зазначені наступні істотні умови: Товариство надає кредит в розмірі 8 000,00 грн. (п.1.2); строк кредитування становить 30 днів з 12.06.2021 (п. 1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 12.07.2021 (п.1.4.); комісія за надання кредиту в розмірі 560,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1); проценти за користування кредитом складають 2112,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом, становить 5% (п.1.6). Також позивачем надається графік платежів за договором про споживчий кредит, який передбачає загальну вартість кредиту у розмірі 10672,00 грн. (8000,00 грн. тіло + 2112,00 грн. відсотки + 560 грн. комісія за надання кредиту). В той же час, позивачем заявляється вимога про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 17836,19 грн., з яких: 6085,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11191,19 грн. - заборгованість за відсотками; 560,00 грн. - заборгованість за комісією. Разом з цим, виходячи з графіку погашення кредиту та зазначеного строку кредитування, кредитор мав право на нарахування строкових відсотків, згідно зі ст.1048 ЦК України, в межах строку кредитування, тобто до 30 днів та в розмірі до 2212,00 грн. Всупереч положенням наданого позивачем договору, після спливу 30 днів, Товариство продовжило нараховувати проценти до 07.10.2021 включно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що у період строку кредитування з 12.06.2021 до 12.07.2021 кредитором нараховувались відсотки за ставкою 0,88% на день. Відповідно до розрахунку заборгованості, після закінчення строку кредитування кредитор продовжив нарахування відсотків за кредитом вже за стандартною процентною ставкою (п.1.6 Договору) обґрунтовуючи таке нарахування п.2.3.1.2. та п.2.3.1.1 Договору, яким передбачено пролонгацію строку кредитування. Фактично кредитор в односторонньому порядку, всупереч істотним умовам договору автоматично продовжив нараховувати відсотки в різних розмірах. Представник відповідача звертає увагу суду, що матеріали справи не містять доказів звернення позичальника з метою пролонгації строку кредитування, не надано відомостей, на який строк було кредитором продовжено строк кредитування, не долучено оновлених графіків платежів. У позовній заяві Товариством не обґрунтовується, на який строк відбувалась пролонгація строку кредитування, чому одночасно застосовуються різні умови та положення до однакових фактичних обставин. Також, позивачем не надано належних, достовірних, первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, але не виключно, платіжних доручень про переказ коштів або виписки про рух коштів по рахунку, які б містили інформацію про сплату грошових коштів у певній сумі та інформацію про призначення платежу, які в повній мірі доводили б бажання і спрямованість дій відповідача на продовження строку кредитування. Щодо нарахування комісії за договором про споживчий кредит представник відповідача вважає, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства оскільки банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. Також, стосовно зменшення витрат на правову допомогу, відповідач заперечує проти вказаного розміру судових витрат та вважає його об'єктивно завищеним, оскільки вказана справа є типовою, позовна заява не розписана деталізовано. Окрім того, фактично по справі збирання доказів адвокатом не потребувалось, оскільки всі документи на підтвердження факту видачі кредиту, порядку видачі коштів та алгоритмів роботи є в наявності на веб-ресурсі позивача. Стосовно стягнення судових витрат на користь відповідача, представник зазначає, що 18.09.2025 між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокату було доручено здійснення представництва та захист інтересів клієнта у вказаній справі, складання відзиву у справі. Пунктом 2 додаткового договору від 18.09.2025 визначено орієнтовану вартість послуг: відзив на позовну заяву та клопотання - 5000,00 грн., участь адвоката у судовому засіданні - 2000 грн.
29.09.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_2 , де останній зазначає, що 12.06.2021 між ТОВ «Мілоан» (надалі - Кредитодовець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 4628553 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Представник позивача наголошує, що Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання кредиту. Споживач перед укладенням договору має можливість самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію клієнта, яка підтверджує, що клієнтка ОСОБА_1 , отримала одноразовий ідентифікатор W69032 та вказано номер телефону, на який відправлено ідентифікатор. Крім того, у Довідці про ідентифікацію передбачено усі персональні дані Відповідача, зокрема РНОКПП та дату народження, що дає можливість його ідентифікувати. За вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №4628553 від 12.06.2021. Це однозначно підтверджує, що відповідач був належним чином ідентифікований, отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підтвердження своєї згоди на умови договору. Щодо нарахування відсотків, пролонгації та комісії, представник позивача стверджує, що встановлення банком у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов'язку сплачувати комісійну винагороду згідно кредитної заборгованості недійсною визнана не була. За таких обставин ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як позивач має право вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі щодо комісійної винагороди. Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 12.07.2021 року. Відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, через виконання дій зі сторони боржника, а саме сплата комісії за пролонгіцію що відповідає п. 6.10, правил та п. 2.3 кредитного договору. Таким чином, у період з 12.06.2021 року по 12.07.2021 року, що є строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювався кредитором за ставкою 0.88% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (сума процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування становить 2112,00 грн., що відповідає п.1.5.2 та відомості про щоденні нарахування). У зв'язку із продовженням користування відповідачем кредитними коштами, у періоди з 13.07.2021 до 08.08.2021, строк кредитування продовжився на підставі п. 2.3.1.1 Договору, і нарахування процентів здійснювалось кредитором за процентною ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У зв'язку із продовженням користування відповідачем кредитними коштами, у періоди з 09.08.2021 до 07.10.2021, строк кредитування був продовжений на підставі п.2.3.1.2 Договору, і нарахування процентів здійснювалось кредитором за стандартною (базовою) процентною ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пролонгації) кредитом. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу з позивача, представник вважає, що вони не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, враховуючи позицію сторін, викладену у поданих ними по справі процесуальних заявах, подання відповідачем відзиву із викладенням позиції щодо заявлених вимог, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення на підставі обсягу наявних у справі доказів за відсутності учасників справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/поновлення провадження у справі не вживались.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12.06.2021 ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» у мережі Інтернет заповнила та подала анкету-заяву на отримання кредиту №4628553, сформовану у його власному онлайн-кабінеті на сайті товариства. Цього ж дня, між ТОВ «МІЛОАН» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір про споживчий кредит №4628553 (індивідуальна частина), за умовами якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у національній валюті - гривня, в сумі 8000 грн. 00 коп. строком на 30 днів з 12.06.2021 до 12.07.2021(п.п.1.1-1.4).
Відповідно до п.1.5 договору, загальні витрати позичальника складають 2672 грн. 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 10672 грн. 00 коп. Комісія за надання кредиту складає 560 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1).
Проценти за користування кредитом - 2112 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Тип процентної ставки - фіксована (п.1.7). Проценти нараховуються за стандартною (базовою), яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена у п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору.
Як слідує з п.2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишились до досягнення загального строку пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Як визначено у п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальникові безготівково шляхом переказу на картковий рахунок.
Указаний договір було укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступному, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 договору. При укладенні договору було проведено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 кредитором ТОВ «МІЛОАН», та акцепт договору позичальником прийнято шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора буквено-цифрового вираження, відправленого на вказаний позичальником номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір №4628553 від 12.06.2021 дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , її персональні дані, номер мобільного телефону НОМЕР_1 , на який 12.06.2021 відправлено одноразовий ідентифікатор W69032 в якості аналога власноручного підпису позичальника. Ідентифікацію позичальника товариством було проведено належним чином, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «МІЛОАН» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Судовим розглядом встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі - 8000 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 про переказ коштів, дата - 12.06.2021., призначення «кошти згідно договору 4628553», платник - ТОВ «МІЛОАН». При цьому, в ході судового розгляду відповідач не надав будь-яких доказів, зокрема, виписки по особовому рахунку, доступ до якої він має як клієнт банка-емітенту банківської карти, чи довідки про відсутність у нього банківської картки № НОМЕР_2 на момент здійснення перерахування коштів або ж втрату картки з володіння в результаті протиправних дій третіх осіб.
Факт зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в АТ «ПРИВАТБАНК» також підтверджується наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіддю АТ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-251222/64445-БТ від 23.12.2025 та випискою по рахунку, де відображені операції із зарахування коштів 12.06.2021 у розмірі 8000 грн. 00 коп. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредиторів вимагати їх повернення.
Натомість ОСОБА_1 в порушення умов договору №4628553 від 12.06.2021 свої зобов'язання не виконала належним чином, в результаті чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 17836,19 грн., яка складається з: 6085,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11191,19 грн. - заборгованість по процентам, 560,00 грн. - заборгованість за комісією.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст.624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем розрахунку та виписки по рахунку користувалася кредитними коштами, наданими їй ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором №4628553 від 12.06.2021 у вигляді наданого кредиту, у зв'язку з чим має зобов'язання перед кредитором з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з цим позовом.
Пунктом 3.2.6 договору визначено, що товариство має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Судовим розглядом встановлено, що 27.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги за кредитним договором №4628553 від 12.06.2021, укладеним із ОСОБА_1 , у загальному розмірі вимог 17836 грн. 19 коп. (що включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту - 6085 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 11191 грн. 19 коп., заборгованість за комісією - 560 грн. 00 коп.), свідченням чому є акт приймання-передачі реєстру боржників від 27.10.2021, платіжне доручення та Витяг з Реєстру боржників.
Відповідно до приписів ст.ст.514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» як первісний кредитор свої зобов'язання за договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» кінцево, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність звернення до суду.
Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Беручи до уваги строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі, та провівши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд доходить висновку, що заборгованість за тілом кредиту - 6085 грн. 00 коп. та комісії - 560 грн. 00 коп. розрахована арифметично вірно у чіткій відповідності з умовами договору.
При цьому, донарахування процентів у розмірі 11191,19 грн. здійснено поза межами строку дії договору - 12.07.2021 та перевищує узгоджені сторонами у п.2.3.1.2 межі пролонгації строку кредитування (понадстрокове користування кредитом), а відтак нарахування процентів у вищевказаному розмірі є протиправним, тому стягненню з відповідача підлягає сума процентів у розмірі 2 112,00 грн.
Оскільки жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості матеріали справи не містять, враховуючи часткову обґрунтованість та доведеність заявленого боргу, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором №4628533 від 12.06.2021 у загальному розмірі 10 672 (десять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 00 коп., з яких: 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками, 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп. - комісія.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд виходить із часткового задоволення заявлених вимог (на 60%), а тому понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно частині задоволених вимог: 1449 грн. 40 коп. судового збору та 4800 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Окрім того, виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп. є завищеними. Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17836 грн. 19 коп., тобто у справі незначної складності, типовій, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 7000 грн. 00 коп., є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають витрати в розмірі 2000 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за укладеним з ТОВ «Мілоан» кредитним договором №4628553 від 12.06.2021, в загальній сумі 10 672 (десять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 00 коп., з яких: 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками, 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) гривень 40 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 30.03.2026.
Суддя А.В. Ткаченко