Справа № 214/3082/26
2-з/214/11/26
про забезпечення позову
30 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Розстальної К.В.,
у відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
У провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції» про визнання виконавчого напису № 6520 від 27.01.2021 таким, що не підлягає виконанню.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який нею оскаржується, посилаючись на відсутність безспірної заборгованості, а отже відсутність підстав для винесення оспорюваного виконавчого напису, а тому невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, за час слухання справи.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріли справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини перша, друга статті 150 ЦПК України).
Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 25.02.2019 у справах № 924/789/18 і № 924/790/18, від 11.10.2019 у справах № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/29, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20).
З урахуванням предмету та підстав позову, для забезпечення захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом встановлення зупинення стягнення за спірним виконавчим написом, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним (приватним) виконавцем буде примусово звернено стягнення на кошти та майно позивача у безспірному порядку, то він не зможе захистити або поновити свої права у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 910/11857/20).
Згідно частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст. 151 -153, 157 ЦПК України, суд
постановив:
задовольнити заяву ОСОБА_1 - повністю.
Забезпечити позов, шляхом зупинення примусового стягнення на підставі виконавчого напису № 6520 вчиненого 27 січня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 3132), заборгованості у сумі 27 838,80 грн., у виконавчому провадженні № 64853993, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М.
Копію ухвали невідкладно направити сторонам - до відома, приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М.- для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення судового рішення до виконання - три роки з наступного дня після його прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя С.І. Сіденко