Справа № 188/112/26
Провадження № 1-кп/188/389/2026
про надання дозволу на побачення
30 березня 2026 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши звернення ОСОБА_2 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про надання дозволу матері обвинуваченого на побачення ,
24.03.2026 р. до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_2 , в якому вона просить надати їй дозвіл на побачення з сином , обвинуваченим ОСОБА_3 в приміщенні ДУ «Дніпровська установа виконання покарань».
Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 62025080200000419 від 11.03.2025р. відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.05.2026р. включно в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань».
Перевіривши матеріали справи , вважаю , що заява-звернення підлягає задоволенню виходячи з наступного:
В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до частини 3статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержанняКонституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.
Ст. 12 цього ж Закону визначає, що побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Згідност. 110 КВК мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів.
ЗгідноНаказу Міністерства юстиції України № 460/5 від 18 березня 2013 року, яким затверджено правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, якими унормовано, що відповідно достатті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення"ув'язненим надаються короткострокові побачення з родичами або іншими особами адміністрацією СІЗО лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць.
Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин з урахуванням побажання ув'язненого, його поведінки та пропускної спроможності приміщень для надання побачень. Дозвіл слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, завірений гербовою печаткою, дійсний тільки на одне побачення. На підставі письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, а також письмової заяви особи, яка прибула на побачення, начальник СІЗО або його заступник надає письмовий дозвіл і розпорядження черговому помічнику на його проведення.
Таким чином , суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 ,безумовно має право на побачення з особами, коло яких визначено законом, але реалізація цього права здійснюється за заявою даних осіб, якщо інше не передбачено законодавством.
Керуючись ст.26,371-372,539, КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про надання дозволу матері на побачення з обвинуваченим- задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на побачення з обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який утримується на підставі ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 року в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань».
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1