Справа № 185/1060/26
Провадження № 2/185/1264/26
іменем України
24 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності
Позивач 19.12.2025 року звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 42,90 кв. м, житловою площею - 26,70 кв. м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що квартира перебуває у тимчасово окупованому м. Донецьк, право власності в реєстрі нерухомості не зареєєстровано, тому він змушений звернутися до суду.
Позивач та третя особа просили суд розглядати справу без їх участі, позов підтримали.
Відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного 24.10.1995 та посвідченого приватним нотаріусом м. Донецька Ляшенко В.В., зареєстрованого в реєстрі під № 15085, власником двокімнатної квартири загальною площею - 42,90 кв. м, житловою площею - 26,70 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .
На зворотному боці договору 20.02.1996 року проставлено штамп реєстраційного напису за реєстровим номером № 53815 Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, в якому зазначена інформація щодо власника нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яким є ОСОБА_1 .
На момент укладання договору позивач не перебував у зареєстрованому шлюбі. Вперше між позивачем та третьою особою було укладено шлюб у 1997 році, розірвання шлюбу відбулося у 2018 році. Вдруге шлюб між колишнім подружжям було укладено 2019 році. У зв'язку з тим, що позивач та третя особа фактично не припиняли вести спільне господарство та мешкали у квартирі позивача, вкладали кошти в ремонт та благоустрій квартири, вважаємо за можливе долучити дружину позивача третьою особою.
З 1996 року по лютий 2014 року Позивач з родиною проживали у м. Донецьку Донецької області у вищевказаній квартирі, а надалі з 02.10.2025 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи в Дніпропетровській області у м. Павлограді.
24.02.2022 російська федерація в порушення пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй здійснила акт військової агресії проти України, що вбачається зокрема з Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 02.03.2022 (А/К.Е8/Е8-11/1).
З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини Позивач з родиною були вимушені переміститись з місця свого проживання до міста Краматорськ та надалі до м. Павлоград Дніпропетровської області.
Право власності особи на житло в Україні підтверджується офіційними документами, що свідчать про володіння, користування та розпорядження нерухомістю, наприклад, договори купівлі-продажу, свідоцтва про спадщину або рішення суду. Це право є непорушним, але може бути обмежене чи анульоване у випадках, встановлених законом, таких як порушення суспільної необхідності або наслідки шахрайських дій. Для захисту прав власності необхідно внести відомості про нерухомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП).
Позивач, з 2014 року позбавлений права вільного володіння, користування та розпорядженням своєю нерухомістю. Та у зв'язку з тим. що реєстрація права власності була проведена до січня 2013 року, - в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно його об'єкт нерухомості відсутній.
Для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), Позивач, 17.09.2025 року, звернувся із заявою № 68929477 до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу «Центр надання адміністративних послуг» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.
Рішенням державного реєстратора від 09.10.2025 № 81259952 відмовлено в державній реєстрації. У відповідь на запит державного реєстратора Донецька ОДА листом від 09.10.2025 за вих. № 6/2646/0/41-25/05.1 (з відомостей отриманих в рішенні державного реєстратора) повідомив, що реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані у місті Донецьку здійснювало Комунальне підприємство «Донецьке міське Бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ: 03336670). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 вся територія Донецького району Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Таким чином, на сьогоднішній день, неможливо направити запит на БТІ м. Донецька та отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об'єкт нерухомого майна, розташований в місті Донецьку.
Рішенням реєстратора від 09.10.2025 № 81259952 Позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об'єкт нерухомого майна, розташований в місті Донецьку, у зв'язку з тим, що вся територія Донецької області є тимчасово окупованою з 07.04.2014 року.
Зазначене рішення підтверджує не визнання права власності вищевказаної квартири за Позивачем та позбавляє іншим чином можливості розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як установлено вимогами статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відбулась втрата ним документа, що засвідчує право власності.
У зв'язку з викладеним та враховуючи той факт, що на теперішній час право власності позивача на квартиру не визнається, з метою захисту прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 42,90 кв. м, житловою площею - 26,70 кв. м.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В. О. Головін