Справа № 183/412/26
№ 1-кс/183/291/26
25 березня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 березня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання прокурора вчинити дії у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 364 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 березня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілого;
- відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов'язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 винести постанову про призначення судово-економічної експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_3 внаслідок незаконного звільнення з органів Національної поліції та невиплати одноразової грошової допомоги.
Скарга обґрунтована тим, що він є потерпілим у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч.2 ст. 364 КК України.
02 березня 2026 року ним як потерпілим в порядку ст. 220 КПК України подано прокурору ОСОБА_4 клопотання з проханням призначити судово-економічну експертизу для встановлення розміру завданої йому матеріальної шкоди (недоотриманого грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги), завданої внаслідок незаконного звільнення.??
Постановою прокурора ОСОБА_4 від 02 березня 2026 року у задоволенні клопотання відмовлено. Вважає, що постанова є незаконною, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з прямим ігноруванням імперативних норм КПК України.
Відмовляючи у призначенні судово-економічної експертизи, прокурор грубо порушила вимоги п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, яка встановлює імперативний обов'язок прокурора звернутися до експерта для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. Відповідно до усталеної практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, з'ясування розміру матеріальних збитків шляхом призначення відповідної експертизи є не правом, а обов'язком. Прокурор ОСОБА_4 умисно проігнорувала цю норму, намагаючись самостійно (без спеціальних економічних знань) дійти висновку про "відсутність збитків", що є прямим порушенням процедури доказування.
У своїй постанові прокурор обмежилася загальною шаблонною фразою про те, що нею "об'єктивних даних про неправомірне звільнення не встановлено". При цьому прокурор умисно ухилилася від надання правової оцінки ключовим доказам підробки та порушенням норм трудового права, які були детально викладені у клопотанні (зокрема: факт дописування дати третьою особою; фальсифікація резолюцій постфактум; незаконне застосування ст. 68 Закону про поліцію без письмового попередження; звільнення на лікарняному всупереч ст. 40 КЗпП та без згоди профспілки за ст. 43 КЗпП). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України та усталеної практики Верховного Суду, постанова прокурора має бути вмотивованою. Процесуальний орган не має права ігнорувати ключові доводи сторін шляхом використання загальних фраз.
Скаржник ОСОБА_3 до суду не з'явився, надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Северодонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 364 КК України.
02 березня 2026 року потерпілим ОСОБА_3 на адресу прокурора ОСОБА_4 подано клопотання з проханням:
?- винести постанову про призначення у кримінальному провадженні судово-економічної експертизи (експертизи з дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; експертизи з дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій).
?- доручити проведення вказаної експертизи атестованим судовим експертам державної спеціалізованої установи (наприклад, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз - КНДІСЕ або відповідному НДЕКЦ МВС України).
-? На вирішення судово-економічної експертизи поставити наступні запитання:
?- Який загальний розмір грошового забезпечення, що належав би до виплати ОСОБА_3 за період з дати його звільнення (22.05.2019) до дати проведення даної експертизи (з урахуванням усіх належних надбавок, доплат, премій та індексації грошових доходів, встановлених чинним законодавством для відповідної посади поліцейського)?
?- Який розмір одноразової грошової допомоги (ОГД) підлягав виплаті ОСОБА_3 відповідно до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у разі його звільнення зі служби в поліції через хворобу (з урахуванням встановленого йому ступеня втрати працездатності/групи інвалідності)?
?- Яка загальна сума матеріальної шкоди (збитків) завдана ОСОБА_3 внаслідок припинення виплати йому грошового забезпечення та невиплати одноразової грошової допомоги?
?- Якій кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), визначених для кваліфікації кримінальних правопорушень станом на травень 2019 року, еквівалентна встановлена загальна сума матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 .? Чи перевищує ця сума 250 таких мінімумів?
- ?Для забезпечення повного та об'єктивного проведення експертизи, в порядку ст. 93 КПК України, самостійно витребувати від ГУНП в Луганській області та надати експерту всі необхідні вихідні дані:
?- довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 за останні 24 календарні місяці служби (або за два останні місяці перед звільненням для розрахунку середньоденного заробітку).
?- довідку щодо розмірів посадових окладів, окладів за спеціальним званням, надбавок та премій за посадою начальника відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання ГУНП в Луганській області (або рівнозначною їй) за період з 22.05.2019 по теперішній час.
02 березня 2026 року прокурором ОСОБА_4 в задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав. Так, прокурор мотивувала постанову від 02 березня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання посилаючись на те, що натепер під час досудового розслідування відомостей про неправомірне звільнення ОСОБА_3 з посади, зловживання владою або службовим становищем працівниками ГУНП в Луганській області не встановлено, у зв'язку із чим підстави для призначення судової економічної експертизи за питаннями, на які вказує потерпілий щодо розрахунку йому ймовірно втраченої вигоди, а також компенсаційних виплат внаслідок вимушеного прогулу, відсутні. Також прокурор послалася на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року у справі №360/377/20, яким ОСОБА_3 у позові до ГУНП в Луганській області відмовлено.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема: 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зокрема з: 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Аналізуючи оскаржувану постанову прокурора від 02.03.2026 року слідчий суддя встановив, що прокурор обґрунтувала свою постанову здебільшого тим, що на даний час факту незаконного звільнення потерпілого ОСОБА_3 з органів поліції не встановлено, а тому підстав для призначення відповідної експертизи немає. Прокурором дотримано строк розгляду клопотання, визначений ст. 220 КПК України.
Тож приходжу до висновку, що оскаржувана постанова прокурора від 02 березня 2026 року відповідає вимогам, визначеним ст. 110 КПК України, достатньо обґрунтована і мотивована з посиланням на положення цього Кодексу, а тому підстав для її скасування не вбачаю.
Щодо зобов'язання прокурора призначити експертизу, то слідчий суддя звертає увагу на те, що КПК України не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов'язувати прокурора провести ту чи іншу слідчу (розшукову) дію. Положення п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України щодо можливого рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги «зобов'язання вчинити певну дію», на переконання слідчого судді, стосується лише тих дій, які слідчий чи прокурор в силу вимог КПК України зобов'язані вчинити у визначений строк (наприклад, розглянути клопотання, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернути тимчасово вилучене майно у певних випадках), а не будь-яких процесуальних, тим більше слідчих дій.
Розглядаючи подібного роду скарги (щодо відмови у задоволенні клопотання) слідчий суддя наділений повноваженнями лише перевірити дотримання строків розгляду клопотань та надати оцінку прийнятому рішенню слідчого чи прокурора на предмет його вмотивованості і обґрунтованості з точки зору слідчого щодо порядку і способу досудового розслідування (методика, тактика, черговість тощо).
Оцінка ж правильності, ефективності проведення (чи не проведення) прокурором процесуальних дій під час досудового розслідування до кола повноважень слідчого судді не входить - це завдання прокурора вищого рівня. Це ж саме стосується і вирішення питань про доцільність, необхідність, черговість тощо проведення тих чи інших слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, оскільки в іншому випадку - зобов'язуючи прокурора до проведення конкретних слідчих дій, діючи у такий спосіб слідчий суддя фактично підміняв би собою прокурора, що є неприпустимим і суперечить загальним засадам кримінального процесуального законодавства.
Посилання скаржника на п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо обов'язковості призначення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків є слушними, але вказана норма передбачає обов'язок слідчого або прокурора забезпечити проведення такої експертизи протягом досудового розслідування, тобто тоді коли слідчий чи прокурор визнають це за доцільне в часі.
Тому, вимоги скаржника про зобов'язання прокурора призначити відповідну експертизу не можуть бути задоволені.
Тому, достатніх підстав для задоволення скарги не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 02 березня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання прокурора вчинити дії у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 364 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1