Справа № 183/1834/26
№ 1-кс/183/423/26
20 березня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальному провадженні слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62025050020000351 від 21 травня 2025 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Нижній Нагольчик, Антрацитівського району, Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: (в режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановленні досудовим розслідуванням обставини, а саме, що 24.02.2022 року збройні сили російської федерації незаконно вторглись на територію України шляхом збройної агресій та здійснили часткову окупацію її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено і діє по теперішній час.
Так, не пізніше07 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Ровеньки Ровеньківського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території міста Ровеньки Ровеньківського району Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, а саме посади «старшого помічника прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки», розташованому на тимчасово окупованій території міста Ровеньки, Ровеньківського раойну, Луганської області за адресою: Луганська область, Ровеньківський район, місто Ровеньки, вул. Карла Маркса, буд. 136а, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , не пізніше 07 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Ровеньки Ровеньківського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «старшого помічника прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки», взявши на себе здійснення повноважень працівника органів прокуратури луганської народної республіки.
Не пізніше 07 травня 2025 року ОСОБА_5 добровільно вступив та розпочав службу на посаді «старшого помічника прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки». Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації російської федерації та розташований за адресою: Луганська область, Ровеньківський район, місто Ровеньки, вул. Карла Маркса, буд. 136а.
Таким чином, старший помічник прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки ОСОБА_5 здійснює правозастосовні функції та є працівником правоохоронного органу.
Тобто, ОСОБА_5 , будучи громадянином України добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, громадянин України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням міста Ровеньки Ровеньківського району Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 24.02.2026 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики на 02.03.2026, 03.03.2026, 04.03.2026), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-ta-povistka-pro-viklik-romannenko-oyu-o-10-godini-00-xvilin-02032026-03032026-04032026), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Голос України» № 36 (538) від 24.02.2026 (за посиланнями https://www.golos.com.ua/documents/obyava/o-240226.pdf) для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з?явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. I11, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Голос України», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань,розташованого у м. Краматорську.
Таким чином, 24.02.2026 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим більш м'які запобіжні заходи застосувати неможливо.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання, висловилася про обґрунтованість підозри та наявність доказів перебування підозрюваного на непідконтрольній Україні території, просила задовольнити клопотання, оскільки на її думку наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 висловив думку про вирішення клопотання на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Частина 1 статті 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, території міста Ровеньки Луганської області, яка перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування, так званого «лнр», що підтверджується показаннями свідків, протоколами огляду публікацій Інтернет-ресурсів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього.
Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.
Отже, при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема: - матеріалами оперуповноважених ТУ ДБР у м. Краматорську; відомостями щодо видання паспорта громадянина України ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення до впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення до впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення до впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 .
Беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість особисто вручити складене письмове повідомлення про підозру від 24 лютого 2026 р., зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 02.03.2026, 03.03.2026, 04.03.2026), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та на сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Голос України» № 36 (538) від 24.02.2026 р.
Жодного разу ОСОБА_5 у призначене місце та час не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив. У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, про ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацію майна).
Про наявність ризику продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить тимчасова окупація території України, а саме території міста Ровеньки Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати таку «службу», унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів; поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерації від 24.02.2022 р. щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ.
Отже, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, також прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Отже, за встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, а обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення, і на цьому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі частини шостої ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Нижній Нагольчик, Антрацитівського району, Луганської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1