Справа № 204/2606/26
Провадження № 2-з/204/13/26
про відмову у забезпеченні позову
19 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Приваліхіна А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васецького Романа Анатолійовича, про забезпечення позову, -
17 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , із вимогами про визнання будинку АДРЕСА_1 його житлом у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони до розгляду справи по суті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто чи через своїх довірених осіб вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 мешкати та користуватися своїми речами за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву передано судді працівниками апарату суду 18 березня 2026 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що на теперішній час, ОСОБА_1 постійно мешкає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Там знаходяться всі його речі, іншого житла він не має. Через неприязні стосунки з відповідачкою він побоюється, що остання, отримавши позов, реалізує свої погрози з його вселення з вказаного будинку. Оскільки він постійно, кожного дня ходить на роботу, у відповідачки є можливість особисто чи через своїх довірених осіб виставити його речі на вулицю та змінити замки у його відсутність. Тому прохає суд до розгляду справи по суті заборонити відповідачці вчиняти будь-які дії по його виселенню, а також дії, направлені на перешкоджання йому користуватися будинком, в якому він зараз мешкає один.
Розглянувши заяву, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Однак, звертаючись із вказаною заявою про забезпечення позову, позивач посилається на те, що в нього є побоювання, що відповідачка отримавши позов, реалізує свої погрози з його виселення зі спірного будинку.
Натомість, жодних доказів, які б свідчили про те, що існує будь-яка загроза зі сторони відповідачки чи її довірених осіб щодо здійснення ними дій, направлених на перешкоджання останньому користуватися як спірним майном, так і його особистими речами, позивачем суду не надано.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, зважаючи на те, що вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду, приймаючи до уваги те, що жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачка чи її довірені особи мають намір чи вживають дії, направлені на перешкоджання останньому користуватися як спірним майном, так і його особистими речами, позивачем суду не надано, суд доходить переконливого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, через що у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васецького Романа Анатолійовича, про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії.
Ухвала суду набирає законної сили протягом п'ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна