Справа № 204/2839/26
Провадження № 1-кс/204/518/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000025 від 27.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000025 від 27.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000025 від 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
ОСОБА_5 бажаючи отримати висновок ВЛК про непридатність до військової служби разом з іншими дозвільними документами, які будуть підставою для офіційного перетину пункту пропуску державного кордону України в період воєнного стану та зняття з облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних
та резервістів в Україні «Оберіг», вирішив звернутись до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого йому порадили та надали номер мобільного телефону під час розмови у компанії військових, із приводу консультації з даного питання. Так, 25 лютого 2026 року у ОСОБА_6 під час телефонної розмови з ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди з метою незаконного особистого збагачення. У зв'язку з чим, ОСОБА_6 на виконання свого злочинного умислу повідомив ОСОБА_5 , про можливість впливу на посадових осіб ВЛК з метою отримання висновку про непридатність до військової служби та для позитивного вирішення вказаного питання останній повинен надати йому грошові кошти в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США, а він в свою чергу здійснить вплив на посадових осіб ВЛК з метою отримання висновку про непридатність до військової служби та посадових осіб ТЦК з метою зняття з облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в Україні «Оберіг» . Також ОСОБА_6 повідомив, що грошові кошти необхідно буде передати йому частинами, а саме: при першій зустрічі необхідно передати 70 відсотків від 16000 доларів США та 30 відсотків від зазначеної суми після виготовлення документів. В подальшому, 19.03.2026, приблизно о 14 год. 07 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, переслідуючи корисливий мотив направлений на незаконне збагачення за рахунок ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи на відкритій місцевості, поруч з будівлею закладу «Макдональдс» розташованою за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, бул. 1а отримав від ОСОБА_5 , імітаційні грошові кошти у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, як заздалегідь обумовлену частину неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, для прийняття рішення про отримання висновку ВЛК про непридатність до військової служби разом з іншими дозвільними документами, які будуть підставою для офіційного перетену пункту пропуску державного кордону України в період воєнного стану та для зняття з ОСОБА_5 облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в Україні «Оберіг». 19.03.2026 в період часу з 14 год. 10 хв. до 16 год. 12 хв., відповідно до ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Під час затримання було проведено особистий обшук затриманого під час якого було виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон в корпусі чорного кольору, на задній частині якого мається напис у вигляді «Redmi», «Model 23117RA68G», який поміщено до спец. пакету NPU 5055455 фотокартку з фото ОСОБА_5 у кількості 6 шт. та копію паспорта на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поміщено до спец. пакету RIC 2212671;грошові кошти у кількості 110 купюр номіналом 100 доларів США кожна, загальна сума становить 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, на кожній купюрі мається напис «імітаційний засіб» та серія, номер КВ 14859854 М. Дані імітаційні кошти поміщенні до спец пакету NPU 5895330. Таким чином, необхідністю накладення арешту на об'єкти, які є доказами злочину та речовими доказами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є їх збереження. У зв'язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна і згідно наданої заяви, просить розглянути клопотання без його участі, клопотання про арешт майна задовольнити, а також просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000025 від 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. У даному кримінальному провадженні, 19.03.2026 в період часу з 14 год. 10 хв. до 16 год. 12 хв., відповідно до ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Під час затримання було проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_6 під час якого було виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон в корпусі чорного кольору, на задній частині якого мається напис у вигляді «Redmi», «Model 23117RA68G», який поміщено до спец. пакету NPU 5055455;фотокартку з фото ОСОБА_5 у кількості 6 шт. та копію паспорта на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поміщено до спец. пакету RIC 2212671;грошові кошти у кількості 110 купюр номіналом 100 доларів США кожна, загальна сума становить 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, на кожній купюрі мається напис «імітаційний засіб» та серія, номер НОМЕР_1 . Дані імітаційні кошти поміщенні до спец пакету NPU 5895330. Постановою слідчого від 19.03.2026 року вищевказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні №42026042000000025.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000025 від 27.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.03.2026 року в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 , а саме на : мобільний телефон в корпусі чорного кольору, на задній частині якого мається напис у вигляді «Redmi», «Model 23117RA68G», який поміщено до спец. пакету NPU 5055455;фотокартку з фото ОСОБА_5 у кількості 6 шт. та копію паспорта на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поміщено до спец. пакету RIC 2212671; грошові кошти у кількості 110 купюр номіналом 100 доларів США кожна, на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, на кожній купюрі мається напис «імітаційний засіб» та серія, номер КВ 14859854 М, дані імітаційні кошти поміщенні до спец пакету NPU 5895330, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1